ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 0670/5457/12
категорія 11.5
27 вересня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В. ,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Бердичівської міської Ради до Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови від 11.06.2012 р.,
встановив:
Виконавчий комітет Бердичівської міської Ради звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Брошайт Н.Є. щодо повернення стягувачу виконавчого документа (постанови адміністративної комісії при виконкомі Бердичівської міської ради № 514 від 22 лютого 2012 року) про стягнення з ОСОБА_2 102, 00 грн. штрафу, скасувати постанову від 11 червня 2012 року про повернення вказаної постанови і зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження. В обґрунтування позову зазначив, що підставою для повернення виконавчого документа стало перешкоджання Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради у виконанні постанови, яке полягає у неповідомленні ідентифікаційного номера боржника. З такими висновками Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції позивач не погоджується, оскільки ідентифікаційний номер боржника, відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", статті 283 КУпАП, не є обов'язковим реквізитом виконавчого документа - постанови про адмінпорушення.
Представник позивача надав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав повністю і просив розглядати справу без його участі.
Представник відповідача до суду не прибув, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно і у передбаченому законом порядку. Про причини неприбуття суд не повідомив, письмові заперечення проти позову не надіслав.
Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 22 лютого 2012 року адміністративна комісія при виконкомі Бердичівської міської ради прийняла постанову № 514 про застосування до ОСОБА_2 102, 00 грн. штрафу.
Вказану постанову стягувачем було звернено до Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції для примусового виконання.
У ході такого виконання (ВП № 32796267) старшим державним виконавцем прийнято постанову від 31 травня 2012 року про відкладення провадження виконавчих дій у зв'язку з відсутністю у виконавчому документі ідентифікаційного номера боржника. Для надання цієї інформації позивачу надано десятиденний строк.
Ненадання позивачем інформації щодо ідентифікаційного номера ОСОБА_2 відповідачем розцінено як перешкоджання виконанню рішення, у зв'язку з чим 11 червня 2012 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Брошайт Н.Є. винесено постанову про повернення постанови адміністративної комісії при виконкомі Бердичівської міської ради № 514 від 22 лютого 2012 року.
Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закону), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 47 Закону, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій.
Як вже зазначалося вище, перешкоджанням позивачем провадженню виконавчих дій, на думку відповідача, є ненадання ідентифікаційного номера боржника.
Згідно з статтею 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Вимоги до виконавчого документа визначені у статті 18 Закону, серед яких, крім інших:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
У свою чергу, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення визначено статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно із частиною 2 цієї статті, така постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Із системного аналізу наведених правових норм слідує, що зазначення у виконавчому документі індивідуального ідентифікаційного номера боржника (для фізичних осіб - платників податків) здійснюється лише за його наявності, тобто, не є обов'язковим і невнесення цих даних не тягне за собою визнання виконавчого документа таким, що не відповідає вимогам статті 18 Закону, а стаття 283 КУпАП взагалі не вимагає зазначення ідентифікаційного номера боржника у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.
Також суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про інформацію", конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
В абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року N 5-зп вказано, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).
Отже, інформація стосовно індивідуального ідентифікаційного номера особи є конфіденційною, яка поширюється лише за її згодою.
Із постанови адміністративної комісії при виконкомі Бердичівської міської ради № 514 від 22 лютого 2012 року вбачається, що ОСОБА_2 на засідання адмінкомісії не з'явилася, тому отримати її ідентифікаційний номер було неможливо.
З огляду на викладене, суд вважає, що дії відповідача по поверненню Виконавчому комітету Бердичівської міської ради виконавчого документа є протиправними, постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 11 червня 2012 року підлягає скасуванню, а виконавче провадження - відновленню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції щодо повернення виконавчого документа стягувачу.
Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 11 червня 2012 року про повернення Виконавчому комітету Бердичівської міської ради постанови адміністративної комісії при виконкомі Бердичівської міської ради № 514 від 22 лютого 2012 року.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції відновити виконавче провадження з примусового виконання постанови адміністративної комісії при виконкомі Бердичівської міської ради № 514 від 22 лютого 2012 року.
Стягнути із Державного бюджету України на користь Виконавчому комітету Бердичівської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 32, 19 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя С.В. Черноліхов