КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5973/10 Головуючий у 1-й інстанції: Нечепоренко Л.М.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 27 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання провести нарахування та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до Рокитнянського районного суду Київської області із позовом до УПФУ у Рокитнянському районі Київської області в якому просила визнати відмову відповідача неправомірною та зобов'язати провести нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до вимог ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 09.07.2007.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 27 грудня 2010 року позов задоволено частково.

Визнано дії протиправними та зобов'язано УПФУ у Рокитнянському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 21.01.2010 з урахуванням проведених виплат з послідуючою виплатою згідно діючого законодавства на час виплати.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_4 є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.2).

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4 призначається в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Однак, всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу вказані доплати виплачувалися не згідно Закону, а відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та № 1 від 03.01.2002 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції при винесенні рішення правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не приписами постанов Уряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на те, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом 21.07.2010, позовні вимоги підлягають до задоволення в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто за період з 21.01.2010 по 27.12.2010 (день ухвалення постанови в даній справі судом першої інстанції).

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком суду в частині зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю в подальшому, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Із наведеного випливає, що в адміністративному судочинстві підлягають захисту порушені права, свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин.

Суд першої інстанції на зазначені положення уваги не звернув та припустився помилки зобов'язавши відповідача здійснювати вищевказані виплати в подальшому, що не відповідає спрямованості законодавства про адміністративне судочинство.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 27 грудня 2010 року -задовольнити частково.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 27 грудня 2010 року -змінити, виключивши з третього абзацу резолютивної частини постанови слова «та з послідуючою їх виплатою згідно діючого законодавства на час виплати».

В решті постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 27 грудня 2010 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.