АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/2600/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 19, 25 Кальчук А.П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Пономаренко В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПономаренка В.В.

суддівЮвшина В.І., Міщенка С.В.

при секретаріЧуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 липня 2012 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и л а :

01 серпня 2011 року ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.10.2006 року між ЗАТ «Страхова компанія «Український альянс», правонаступником якої є позивач, та ОСОБА_7 було укладено Договір добровільного страхування автотранспорту МА № 051738, предметом якого було страхування автомобіля FIAT SIENA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

20 травня 2008 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного автомобіля, під керуванням ОСОБА_7 та автомобіля Форд, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.05.2008 року винним у вказаній ДТП визнано ОСОБА_6

На виконання умов договору страхування позивачем було сплачено ОСОБА_7 страхове відшкодування за пошкодження автомобіля у розмірі 37937,61 грн.

Позивач вважає, що до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, тому він просив суд стягнути з ОСОБА_6 в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 37937,61 грн. та понесені позивачем судові витрати.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 липня 2012 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» страхове відшкодування в сумі 37937,61 грн., державне мито в сумі 379,37 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120 грн., а всього 38436,98 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, виходив з того, що 06.10.2006 року між ЗАТ «Страхова компанія «Український альянс», правонаступником якої є позивач, та ОСОБА_7 було укладено Договір добровільного страхування автотранспорту МА № 051738, предметом якого було страхування автомобіля FIAT SIENA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, строк дії договору з 07.10.2006 року по 06.01.2014 року (а.с. 20-27).

20 травня 2008 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного автомобіля, під керуванням ОСОБА_7 та автомобіля Форд, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, внаслідок чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.05.2008 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення (а.с. 31).

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 1020/08 від 10.06.2008 року по визначенню вартості матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту автомобіля FIAT SIENA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження у ДТП, складає 38298 грн. 95 коп. (а.с. 32-52).

ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником на підставі страхового акту № 5352/08/05/24 від 23.05.2008 року (а.с. 12), виходячи з висновку експертного автотоварознавчого дослідження, здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_7 в сумі 37937 грн. 61 коп. (платіжне доручення 6672 від 30.07.2008 року). У вказану суму включено витрати понесені страховою компанією за евакуатор, телеграму, довідку ДАІ (а.с. 13).

Відповідач ОСОБА_6 23.04.2008 року уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із ВАТ «Страхова компанія «Країна» (а.с. 66).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до ПАТ «СК «Країна» з вимогою про сплату страхового відшкодування в порядку регресу, однак останнім було відмовлено у виплаті такого відшкодування (а.с. 30).

Суд першої інстанції вірно визначив, що відповідно до п.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст.27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Суд першої інстанції вірно визначив, що відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страховик або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт виплати позивачем страхового відшкодування, внаслідок чого він має право зворотної вимоги та прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. ст. 257, 261 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Посилання відповідача на застосування строку позовної давності колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування 30.07.2008 року (а.с. 11). Саме з цієї дати почався перебіг строку позовної давності. До суду позивач звернувся 29.07.2011 року, згідно штампу на конверті (а.с. 53), тому ним не пропущено строк звернення до суду за захистом свого права.

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що позивачем не надано документальне підтвердження сплати страхового відшкодування, оскільки згідно платіжного доручення № 6672 від 30.07.2008 року платник ЗАТ СК «УСА» перерахував з рахунку № 26505010087700 в АКІБ «УкрСиббанк» на рахунок № 29097000008204 в АКІБ «УкрСиббанк» страхове відшкодування в сумі 37937,61 грн. згідно страхового акту № 5352/08/05/24 за договором № 051738/05АК від 06.10.2006 року застрахованій особі ОСОБА_7 Підтвердженням проведення вказаної операції є відбиток штампу банку та підпис відповідального виконавця операції (а.с. 11).

На думку колегії суддів, порушення судом першої інстанції ст. 119, 121, 197 ЦПК України, які вказує апелянт, не впливають на правильність вирішення справи судом.

Враховуючи наведене, доводи апелянта не впливають на законність рішення суду першої інстанції, тому з огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 липня 2012 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :