Справа №2-144\07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2007 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді - Сидорука Є.І.
при секретарі - Щудло М. О.
з участю позивача-відповідача - ОСОБА_1.
представника ОСОБА_1. - адвоката ОСОБА_2.
представника відповідача-позивача ОСОБА_3. - адвоката
ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_3до ОСОБА_1про визнання особистої приватної власності на квартиру, -
ВСТАНОВИВ:
03.02.2005 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3. про поділ майна подружжя.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_3. він поклав на рахунок в банку АКБ «Укрсоцбанк» значну суму заощаджень, які є спільним майном подружжя. Просить кошти в сумі 20 901 доларів США поділити порівну між сторонами.
Від вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на Уг квартири АДРЕСА_1, позивач-відповідач відмовилася.
Відповідач ОСОБА_3. позов ОСОБА_1 не визнав проти його задоволення заперечував.
Разом з тим, ОСОБА_3. звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання квартири АДРЕСА_1 його особистою приватною власністю.
В своєму позові ОСОБА_3. пояснив, що вищевказана квартира відповідно до Договору купівлі-продажу від 19.06.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й. була придбана за подаровані кошти.
Вищевказані кошти були подаровані його батьком - ОСОБА_5., відповідно до Договору дарування грошей від 19.06.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Костопільської державної нотаріальної контори Рівненської області ОСОБА_6., зареєстрований в реєстрі за № 706.
Представник відповідача-позивача ОСОБА_4. зустрічний позов ОСОБА_3. підтримав повністю та пояснив, що відповідно до ст. 57 СК України, вищевказана квартира є особистою приватною власністю відповідача-позивача, оскільки була придбана за подаровані кошти.
Позов ОСОБА_1 про поділ 20 901 Доларів СІЛА не визнає та заперечує проти його задоволення, вважаючи що вимоги позивачки-відповідачки безпідставні, оскільки кошти які вимагає ОСОБА_1 хоча й були зняті з рахунку
24.09.2004 p., в період спільного проживання подружжя, однак, не є спільною власністю подружжя, а належать батьку відповідача-позивача, які були надані йому для купівлі батьку автомобіля.
Крім того, сім'я ОСОБА_3 на час шлюбу мала незначний дохід, і коштів які вони заробляли вистачало лише на прожиття, догляд за маленькою дитиною, оплату за навчання ОСОБА_3. який закінчив університет лише в 2001 році та на придбання необхідних речей в квартиру, а тому сім'я ОСОБА_3 не могла заощадити за такий короткий період шлюбу, а саме з 2000 по 2005 роки таку значну суму, як 20 000 доларів СІЛА.
Суд, заслухавши сторони, всебічно дослідивши матеріали справи, а саме: Договір купівлі-продажу від 19.06.2002 року, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й. та Договір дарування грошей від 19.06.2002 року, посвідчений приватним нотаріусом Костопільської державної нотаріальної контори Рівненської області ОСОБА_6., зареєстрований в реєстрі за № 706, заслухавши покази свідків ОСОБА_5. та приватного нотаріуса державної нотаріальної контори Рівненської області ОСОБА_6., яка показала, що 19.06.2002 року посвідчувала Договір дарування грошей між ОСОБА_3. та ОСОБА_5., і виходячи з вимог ст. 57 СК України приходить до висновку, що позов ОСОБА_3. про визнання квартири АДРЕСА_1 його особистою приватною власністю підлягає задоволенню.
Свідок ОСОБА_5. в суді показав, що ним для сина - ОСОБА_3. було подаровано 23 500 грн. на купівлю квартири АДРЕСА_1, що було письмово оформлено як Договір дарування грошей від 19.06.2002 року та посвідчено приватним нотаріусом Костопільської державної нотаріальної контори Рівненської області ОСОБА_6., зареєстрований в реєстрі за № 706.
Стосовно 20 000 Доларів США свідок пояснив, що дані кошти він дав своєму синові щоб той поклав їх в банк для подальшого вивозу за межі України, оскільки хотів щоб син пригнав йому автомобіль з-за кордону. Зазначив, що всю суму йому було повернуто сином, а 25 грудня 2004 року він купив собі за вказані кошти автомобіль.
Що стосується позовних вимог, ОСОБА_1 про поділ 20 901 доларів США , то суд, враховуючи п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами деяких норм кодексу про шлюб та сім'ю» № 16 від 12.06.1998 року, в якому зазначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно необхідно враховувати джерело придбання! оспорюваного майна, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1не підлягає до задоволенню за недоведеністю позовних вимог, оскільки згідно її пояснень в судовому засіданні кошти в сумі 20 000 доларів США були заощадженні ОСОБА_3. в період шлюбу та покладені на валютний рахунок в банку, однак на підтвердження своїх тверджень ОСОБА_1 не надала суду жодних об'єктивних доказів.
Відповідно до ст. 10 ЩІК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як слідує з ст. 11 ЩІК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, суд дослідивши, надані ОСОБА_3. докази, а саме: довідки про доходи ОСОБА_3. за період з 2001 по 2004 роки видані ПП «Рівнепак»; Диплом спеціаліста на ім'я ОСОБА_3. виданий Рівненським державним технічним університетом та отриманий в 2001 році та перелік всіх куплених речей сім'єю ОСОБА_3 зазначений в зустрічній заяві ОСОБА_3., який був визнаний сторонами, прийшов до висновку, що сім'я ОСОБА_3 не могла заощадити такі значні кошти в сумі 20 000 Доларів США, за такий короткий період в шлюбі (з 2000 по 2005 p.p.).
Крім того, ОСОБА_1не надала суду жодних доказів про те, що кошти в сумі 20 901 доларів США, зняті 24.09.2004 р. з рахунку банку, були потрачені не на потреби сім'ї.
Відповідно до ст. 60 ЩІК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з вищевикладеного, суд рахує в позові ОСОБА_1 про поділ 20 901 доларів США відмовити за недоведеністю позовних вимог, а позов ОСОБА_3. задоволити та визнати за ним право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.
На підставі ст. 57 СК України, керуючись ст.ст. 10,59,60,208,209,213. 214,215,218,223,234 ЩІК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1до ОСОБА_3про поділ 20 901 доларів США відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Позов ОСОБА_3задовольнити та визнати за ОСОБА_3право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається в апеляційний суд Рівненської області через Рівненський міський суд, який ухвалив оскаржуване рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою , яка її подає, до апеляційного суду Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений у ст.294 ЩІК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом Рівненської області.