Справа №22ц-21б5, 2006р.                                                              Головуючий в 1-й інстанції

Стамбула М.І.

Категорія: 27         Доповідач - Лісова Г.Є.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

2006 року вересня місяця 20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в

складі:

Головуючого - Лісової Г.Є.

Суддів: Бугрика В.В. , Приходько Л.А.

прн секретарі - Драгомарецькій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 7 червня 2006 року в справі

за позовом.

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1

про вселення, -

встановила:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 7 червня 2006 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення задоволено. Вселено ОСОБА_2 в будинок АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, просить її задовольнити.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала, просить рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити.

Задовольняючи позов суд правильно виходив з того, що згідно зі ст. 156 ЖК України члени сімї власника, що з ним проживають, користуються жилим приміщенням нарівні з власником, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням та що припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 проживали у будинку АДРЕСА_1, який ОСОБА_3 1.09.1994 року подарував дочці ОСОБА_1. У 2002 році ОСОБА_3 помер, а його дружина, мати відповідачки, залишилася проживати в будинку.

Доводи ОСОБА_1 про те, що мати не є членом ЇЇ сім'ї, оскільки вони не ведуть спільне господарство, мати тривалий час проживала у іншої дочки в селі Степанівна, не впливають на правильність рішення, тому що дане житло є постійним місцем її проживання, а припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє її права користуватися займаним приміщенням.

Суд правильно також не прийняв до уваги доводи відповідачки про те, що відповідно до угоди, що підтверджується долученою до справи розпискою, ОСОБА_2 повинна користуватися лише літньою кухнею, тому що літня кухня не є жилим приміщенням, а розписка договором, яким визначено порядок користування жилим приміщенням між сторонами.

Отже рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись   ст.ст.303,307,308,314   ЦПК   України,   колегія

суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 7 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Г.Є.Лісова

Судді: В.В.Бугрик, Л.А.Приходько

Копія вірна:                                        

Г.Є.Лісова