Справа №2-1629 За 2007р.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2007р. Стахановський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Ромашки В.П. при секретарі Амбровій О.А. за участю
представника «Укртелеком» Остапенко О.С. представника ОСОБА_1: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" у особі Центру електрозв"язку №9 м. Стаханова Луганської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги електрозв"язку, зустрічному позову ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" у особі Центру електрозв"язку №9 м. Стаханова Луганської філії про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, ВАТ «Укртелеком» зазначив, що абоненту ОСОБА_1 згідно з договором №00013109 від 04.11.02р. цехом електроз*язку №26 м. Стаханова надавались послуги електрозв*язку на телефон НОМЕР_1, який знаходився у його (абонента) користуванні. Згідно з п.4.6 Договору споживач повинен щомісячно до 20 числа поточного місяця авансом оплатити вартість послуг у розмірі, не меншому суми вартості послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком, виходячи з фактично наданих послуг. За період з 01.11.06 по 01.05.07 на телефонному номері 4-02-98 утворилась заборгованість з абонентної плати за березень та квітень 2007р. у сумі 39грн 17коп та заборгованість за переговори за листопад, грудень 2006р. у сумі 1992грн 09коп.. Добровільно борг ОСОБА_1 не сплачує.
ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_1 у інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом, зазначивши у позовній заяві, що ОСОБА_1 дійсно користувався послугами електрозв*язку на телефонний НОМЕР_1, але лише по березень 2007р. Телефонний апарат знаходиться у квартирі споживача послуг, а розподільча коробка - за межами проживання ОСОБА_1, тому відповідно до п.2.1.13 Договору саме «Укртелеком» зобов*язаний був вживати заходів до захисту абонентської лінії від сторонніх підключень. У порушення умов договору «Укртелеком» не вжив заходів до захисту свого обладнання, через що у листопаді та грудні 2006р. мало місце несанкціоноване підключення до абонлінії ОСОБА_1 з наступним веденням міжнародних та міжміських розмов з номеру ОСОБА_1: НОМЕР_1. У лютому 2007р. ОСОБА_1 через несанкціоновані підключення та нарахування великих сум змушений був відмовитися від послуг єлектрозв*язку і у березні та квітні вони йому не надавалися. ОСОБА_1 є інвалідом першої групи, потребує постійного стороннього догляду, , через хворобу може виникнути необхідність термінового виклику «Швидкої
допомоги». Через відсутність телефонного зв'язку у житті ОСОБА_1 сталися незаплановані зміни, оскільки він не може у будь - який час покликати родичів для допомоги, попросити про придбання ліків. Порушилися нормальні життєві зв'язки ОСОБА_1.
У судовому засіданні представник «Укртелеком» свій позов підтримав, зустрічний позов не визнала. Суду пояснила що ОСОБА_1 має заборгованість за міжнародні розмови з Республікою Заїр, що видно з нарахованих сум. ОСОБА_1 дійсно у грудні 2006р. писав заяву про відключення, але лише міжміського зв'язку, що і було зроблено. ОСОБА_1 також подавав заяву щодо перевірки несанкціонованого підключення на його телефонний номер, але заява не підтвердилася. Розподільча коробка на час перевірки була опломбована, цільність пломби не порушено. Ч.1ен сім*ї ОСОБА_1 користується послугами Інтернету і борг виник саме за ці послуги.
Представник ОСОБА_1 за дорученням у судовому засіданні позов «Укртелеком» не визнав, позов у інтересах ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві.
Допитаний у якості спеціаліста Бражко Л.І. пояснив, що у порядку захисту від несанкціонованих підключень Цех електрозв*язку обладнує кабелі та колодязі сигналізацією за окремим договором зі споживачами послуг споживачам надається додаткова послуга по захисту. З порядку захисту розподільчих коробок жодних технічних рекомендацій немає, планових оглядів такого обладнання не передбачено. Практично захистити коробку неможливо. Підключитися через розподільчу коробку до модему для отримання послуг Інтернет неможливо.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що раніше він тривалий час працював лінейним електромонтером. На прохання ОСОБА_1 він взимку ходив до розподільчої коробки, до якої приєднана лінія ОСОБА_1 і бачив, що з коробки висів жмут проводу. Це було за фотографовано. Так бути не повинно.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що її чоловік: ОСОБА_1 має першу групу інвалідності. Жодних родичів чи друзів за кордоном вони не мають. У березні та квітні 2007р. телефон уже було відключено, але їм пропонувалося сплатити абонплату за ці місяці. Через неможливість користуватися телефоном, вона змушена кожного разу, як треба викликати чоловікові лікаря чи «Швидку допомогу» йти до сусідів, щоб подзвонити, чи йти до поліклініки. Хто користується послугами Інтернету їй не відомо, але не чоловік.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов ВАТ "Укртелеком" у особі Центру електрозв"язку №9 м. Стаханова Луганської філії до ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Позов ОСОБА_2 у інтерасах ОСОБА_1 за його дорученням підлягає частковому задоволенню. При цьому суд вважає встановленими наступні обставини та факти:
1. Між сторонами у справі 04.11.02р. було укладено договір про надання послуг електрозв*язку терміном на п*ять років, що підтверджено копією Договору на ар.с. 8-10 та не заперечується сторонами.
2. За умовами договору (п.4.6) у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком, виходячи з фактично наданих послуг. Факт підтверджено копією договору та не заперечується сторонами.
3. ОСОБА_1 нараховано заборгованість по абонентній платі у сумі 39грн 17коп та за міжнародні переговори 1952грн 92коп. ОСОБА_1 був повідомлений про наявність заборгованості рекомендованим листом. При перевірці заяв ОСОБА_1 на розслідування обставин нарахування суми за міжміські розмови несанкціонованого підключення не зафіксовано, станційне обладнання в нормі. Наведені обставини сторонами не оспорюються.
4. Розподільча коробка, до якої приєднано телефонний кабель абонента ОСОБА_1, на час його огляду свідком у справі ОСОБА_3 (взимку 2007р.) була у технічному стані, що не перешкоджав несанкціонованим підключенням. Ця обставина підтверджена свідченнями ОСОБА_3, фотографіями на ар. с.68-78. Жодних спростувань цієї обставини представником «Укртелеком» не заявлено, доказів на спростування не надано. Щодо актів про те, що факти несанкціонованого підключення 12.12.06р. та 08.12.06р. не були виявлені, слід зважити, що вони підтверджують лише те, що фактів не виявлено, а не те, що факти не існували. Тому зазначені акти не можна вважати доказом спростування можливості несанкціонованого підключення чи наявності такого. Спеціаліст, допитаний за клопотанням позивача, пояснив, що технічно несанкціоноване підключення здійснити можливо.
5. На підтвердження того, що ОСОБА_1 мав телефонні розмови з Республікою Заїр «Укртелекомом» надано роздруківки (ар.с. 27-33), зроблені відповідною апаратурою, які являють собою колонки цифр, а також текст, виготовлений тим же апаратом «Брянка» та закреслений невідомо ким за невідомих обставин з написом «Заїр». Такі ж відомості утримує роздруківка на ар.с.86, яка направлялася «Укртелекомом» ОСОБА_1. Жодного доказу того, що ці цифри містять саме інформацію про те, що ОСОБА_1 мав телефонні розмови відповідної тривалості з абонентом, що знаходиться у Республіці Заїр, ні з власної ініціативи, ні на вимогу суду не було надано. Більш того, представник позивача пояснив суду, що цей факт можна визначити лише за вартістю послуги і що це могли бути взагалі не телефонні розмови, а послуги за користування безпарольним Інтернетом. Позовні вимоги до ОСОБА_1 при цьому не змінювалися. За таких обставин не можна вважати .доведеним, що ОСОБА_1 безпідставно не сплачує суму нараховану за міжнародні розмови. Угоди на надання ОСОБА_1 послуг на користування мережею Інтернет між сторонами не укладалося. Це ніким не оспорюється. Не надано доказів того, що у березні та квітні 2007р. телефон ОСОБА_1 не було відключено і він працював та абонплата нарахована за надану послугу. Представник ОСОБА_1 цю обставину не визнає і у якості доказу надав свідчення ОСОБА_4, яке нічим не спростовано і за змістом сумнівів у своїй правдивості не викликає.
Підтверджено свідченнями ОСОБА_4, дружини відповідача ОСОБА_1, яка живе разом з ним, що через відсутність стаціонарного телефонного
зв'язку відповідач, інвалід першої групи (ар.с.85), терпів певні душевні страждання, спричинені безпідставністю вимог щодо сплати значної грошової суми. Не оспорюється і тому судом вважається доведеним також те, що інвалід першої групи, який потребує постійного стороннього догляду, без телефону був позбавлений можливості спілкування з рідними та знайомими, що також спричиняло йому певні моральні страждання. Разом з тим, на думку суду, не заслуговують на увагу твердження свідка, про необхідність для неї користуватися телефоном сусідки та ходити до поліклініки, оскільки свідок ОСОБА_4 з відповідним позовом до суду не зверталася.
Із встановлених обставин випливають цивільні правовідносини, що регулюються зобов*язальним правом, а також спеціальними Законами України «Про телекомунікації» та «Про захист прав споживачів», а також нормами ЦК, що регламентують порядок відшкодування моральної шкоди.
Згідно зі ст.. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (надати послугу, сплатити гроші), а друга - вимагати виконання обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, визначених законом та мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст..23,1166, 1167 ЦК України особа, яка має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, ч.1енів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральну шкоду. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно зі ст..4,10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість обслуговування, на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про надані послуги. У разі виявлення недоліків у наданій послузі споживач має право на реалізацію прав, передбачених у цьому випадку законодавством, чинним на день укладення відповідного договору.
Згідно з п.17 ст.39 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій зобов'язані вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.
За наявності обставин, які суд вважає доведеними, перелік яких наведено вище, суд вважає, що ВАТ «Укртелеком» у позові повинно бути відмовлено у повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_2 у інтересах за дорученням ОСОБА_1
підлягають частковому задоволенню. Відповідно до п.4, 9 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення та відшкодування моральної шкоди. Вимоги ОСОБА_2 у інтересах ОСОБА_1 про спосіб захисту порушеного права у межах доведених обставин відповідають визначеним законом.
Судові витрати слід розподілити відповідно до ст..84,88 ЦПК України. Прийнявши до уваги, що ВАТ «Укртелеком» сплачено судовий збір на користь держави у сумі 51грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30грн. Позивач судових витрат не сплачував, оскільки від сплати судового збору його звільнено за законом. Розмір витрат на надання правової допомоги ОСОБА_1 документально не підтверджено.
Керуючись ст.. 10,11,60,61,131,4.3 ст.209,ст..212,213,214,215,218,80,81,88 ЦПК України, ст..509, 526, 23,1166, 1167 ЦК України, Законом України «Про телекомунікації», Законом України «Про захист прав споживачів» суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" у особі Центру електрозв'язку №9 м. Стаханова Луганської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги електрозв'язку відмовити у повному обсязі.
Позов ОСОБА_2 у інтересах за дорученням ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" у особі Центру електрозв'язку №9 м. Стаханова Луганської філії про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати безпідставним нарахування ВАТ «Укртелеком» у особі Центру електрозв'язку №9 м. Стаханова Луганської філії ОСОБА_1 заборгованості за послуги електрозв'язку за міжнародні та міжміські телефонні розмови у листопаді та грудні 2006р. у сумі 1952грн. 92коп та за користування послугами електрозв'язку за березень та квітень 2007р. у сумі 39грн. 17коп. та забов*язати ВАТ «Укртелеком» у особі Центру електрозв'язку №9 м. Стаханова Луганської філії відновити становище, яке існувало на час відключення ОСОБА_1 від користування послугами електрозв'язку за договором: скасувати нараховану суму заборгованості та підключити ОСОБА_1 до електрозв'язку, надавши« номер телефону відповідно до укладеного договору НОМЕР_1.
Стягнути з ВАТ «Укртелеком» у особі Центру електрозв'язку №9 м. Стаханова Луганської філії на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 500 (п*ятсот)грн..
У іншій частині вимог ОСОБА_2 у інтересах за дорученням ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства
"Укртелеком" у особі Центру електрозв'язку №9 м. Стаханова Луганської філії відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний термін заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів по тому - апеляційної скарги.
З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі можуть ознайомитися 28 серпня 2007р. о 16-00 годині.