Справа №22-9147 Категорія 21
Головуючий 1 інстанції - Молчанов В.А.. Доповідач-Бабенко П.М.
УХВАЛА іменем України
03 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - Пономарьової О.М.
суддів: Бабенка П.М, Бондаренко Л.І.
при секретарі- Ставріновій Ю.М..
за участю представника відповідача Заведій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрівському районі Донецької області на рішення Олександрійського районного суду Донецької області від 14 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрівському районі Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ: В липні 2006 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача ,просив стягнути з нього на свою користь на відшкодування моральної шкоди 8000 грн.,обґрунтовуючи свій позов тим ,що він в період роботи на шахті «Новодонецька» в результаті каліцтва на виробництві втратив 10% професійної працездатності, через що йому спричинено моральну шкоду.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач в апеляційній скарзі просить
скасувати його, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
, Зазначив, що суд не врахував, що відповідно до п.27 ст.77 Закону України «Про
державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"., а також не врахував, що висновком МСЕК позивачеві не встановлено, що втратою працездатності в результаті каліцтва позивачеві спричинена моральна шкода, та що суд не має повноважень встановлювати ступінь моральної шкоди .
Крім того, судом надана невірна оцінка доказам у справі. ,визначена сума відшкодування моральної шкоди у відповідності до відсотка втрати працездатності позивача, на той час ,коли таким чином відшкодовується шкода, заподіяна фізичному здоров'ю потерпілого
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач просив апеляцію відхилити, а рішення суду залишити без змін зазначивши, що вказане рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи ,перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає ,що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду слід залишити без змін з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з ВП «Шахта «Новодонецка» ДП «Добропіллявугілля». 26.120.05 року при виконанні трудових обов'язків в результаті нещасного випадку на виробництві позивач отримав каліцтво у вигляді переломів кісток правої ступні, через що переніс сильний фізичний біль та зносить моральні страждання ,оскільки втратив працездатність, через сильний біль погано витримує фізичні навантаження, не морже повноцінно виконувати роботу, що його дратує, не може жити повноцінним життям, він був позбавлений можливості виконувати домашню роботу, порушено звичний порядок його життя, для відновлення якого йому необхідно додавати додаткових зусиль.
За висновком МСЕК йому встановлено 28.02.06 року йому встановлено через вказане каліцтво 10% професійної працездатності.
Ухвалюючи рішення задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з вимог ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду, у зв"язку з ушкодженням здоров"я, заподіяну умовами виробництва..
Відповідно до ст. .23 ЦК України, п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди ,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Встановлені судом обставини про втрату професійної працездатності позивача та спричинення йому моральної шкоди підтверджені як письмовими доказами ( даними трудової книжки, актом розслідування нещасного випадку на виробництві та МСЕК,виписками з лікарняних карток), так і поясненнями сторін.
За таких обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, вплив на його душевний стан, неможливість жити повноцінним життям, наявність інвалідності, ступеню втрати працездатності й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в сумі 8 000 грн.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права. Суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та правильно дійшов до висновку про підставність вимог позивача, та щодо розміру відшкодування.
Доводи представника відповідача про те ,що оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності",тому судові слід було відмовити в задоволенні позову , не заслуговують на увагу, оскільки спірні правовідносини і право позивача на відшкодування виникли до набрання чинності вказаним законом і цей закон зворотної сили не має.
Крім того, до Закону, який передбачає право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, не внесено відповідні зміни і не скасована відповідальність відповідача перед позивачем в частині відшкодування моральної шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не грунтуються на законі.
Виходячи з вказаного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляції та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308,-313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрівському районі Донецької області відхилити.
Рішення Олександрійського районного суду Донецької області від 14 серпня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.