Головуючий 1 інстанції Андрєєв П.Ф.
Справа № 1507 ас, 2006р. Доповідач Курило В.П.
Категорія 38
ПОСТАНОВА Іменем України
З жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Курило В.П. суддів Санікової О.С., Шамрило Л.Г. при секретарі Коваленко Т.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в місті Добропіллі Донецької області на постанову Добропільського міського суду Донецької області суду від 29 червня 2006 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Добропіллі Донецької області про визнання незаконними дії про відмову зарахувати роботу до стажу державної служби,
ВСТАНОВИВ:
13 лютого 2006 року до суду звернулась ОСОБА_1 з вказаним позовом. Вона посилалась на те, що працювала в Добропільському відділенні Державного банку СРСР з 5 червня 1969 року до 2 червня 1975 року ІНФОРМАЦІЯ_1. 2 червня 1975 року була призначена ІНФОРМАЦІЯ_2.
12 лютого 1981 року вона у порядку переведення призначена старшим ІНФОРМАЦІЯ_2 Добропільського відділення Держбанку СРСР.
29 грудня 1987 року вона була переведена в Добропільське відділення Агропромбанку СРСР.
З 4 січня 1988 року прийнята на роботу старшим ІНФОРМАЦІЯ_2 Добропільського відділення Агропромбанку СРСР.
13 січня 1990 року переведена на посаду економіста 1 категорії обліково-
операційного відділу.
Український Республіканський банк Агропромбанку СРСР перетворений у Республіканський акціонерний комерційний агропромисловий банк „Україна" з 9 жовтня 1990 року.
Тому стаж її державної служби складає з 5 червня 1969 року по 8 жовтня 1990 року 21 рік 4 місяці 3 дні.
Вона звернулась до управління пенсійного фонду з заявою про призначення їй пенсії державного службовця і одночасно просила посприяти їй у витребуванні довідок по заробітній платі на підтвердження стажу державної служби. Однак своїми листами відповідач відмовив їй як у призначені пенсії за Законом України „Про державну службу", так і в наданні допомоги у витребуванні довідок з Управління національного Банку України з тих підстав, що вона не має права на отримання пенсій як державний службовець у зв"язку з тим, що виконана нею роботу не віднесені до категорії державних службовців.
Вважає відмову управління незаконною і просила суд визнати вказані дії управління незаконними і зобов"язати управління включити до стажу її роботу з 5 червня 1969 року по 8 жовтня 1990 року як стаж державного службовця.
Постановою Добропільського міського суду Донецької області від 29 червня 2006 року адміністративний позов задоволений. Визнані незаконними дії Пенсійного Фонду України в місті Добропіллі про відмову зарахування до загального стажу роботи службовця роботу ОСОБА_1 у Державному банку СРСР та Агропромбанку СРСР.
Управління пенсійного Фонду України в місті Добропіллі зобов"язане включити до стажу роботи ОСОБА_1. у Державному банку СРСР та Агропромбанку СРСР із 5 червня 1969 року по 8 жовтня 1990 року як стаж державного службовця.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування постанови суду з ухваленням нової постанови через те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, неправильно вирішив адміністративний спір.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача і позивачки, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні ОСОБА_1. посилалась на те, що звернулась до управління Пенсійного Фонду з заявою про призначення пенсії державного службовця і відповідач відмовив їй в цьому необгрунтовано.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка надала відповідачеві необхідні документи для призначення пенсії державного службовця, а останній безпідставно не врахував до стажу роботи позивачки період її роботи у якості державного службовця.
Але з таким висновком суду погодитися не можливо через те, що він не підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 224/6824, який діяв на час виникнення правовідносин між сторонами, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення, перерахунок на поновлення виплати, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою за формою згідно із додатком 5.
Як встановлено судом, позивачка з заявою відповідного зразка про призначення пенсії, або переведення її з одного виду пенсії на інший до відповідача взагалі не зверталась. Доводи позивачки про те, що вона подавала письмові заяви про призначення пенсії і копії таких заяв містяться на а.с. 13 та представлені нею до свого заперечення на апеляційну скаргу, безпідставні. Аналіз вказаних копій звернень позивачки свідчить про те, що подані звернення не відповідають зазначеному зразку і не є заявою про призначення пенсії або її переведення на інший вид пенсії.
Тому відповідач мав підстави вважати заяви позивачки зверненнями, на які відповідно до Закону України „Про звернення громадян" були надані роз"яснення діючого законодавства.
Спростовані в судовому засіданні доводи позивачки про те, що відповідач не надав їй допомогу у зборі необхідних довідок про наявність у неї стажу державної служби. На а.с. 20 є повідомлення управління Національного банку України в Донецькій області від 27 лютого 2006 року на адресу управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі про неможливість видати ОСОБА_1. довідки про наявність у неї стажу державної служби. Із змісту відповіді випливає, що вона надається відповідачеві на його письмовий запит.
За таких умов у суду першої інстанції не було підстав для висновку про звернення позивачки до відповідача з заявою про переведення її на пенсію державного службовця і незаконність дій відповідача, який не перевів позивачку на інший вид пенсії.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1., представник відповідача посилався також на те, що у позивачки не має доказів наявності у неї стажу державної служби. В трудовій книжці позивачки мається лише запис про її роботу в установах Національного банку і Агропромбанку СРСР. Але відомості про належність її посад до державної служби в цих записах відсутні. Тому їй було запропоновано надати управлінню довідки з уточненням характеру її роботи. Такі довідки до управління не надходили. Тому питання про можливість переведення позивачки на інший вид пенсії не могло бути розглянуто взагалі і не розглядалось управлінням. Доводи відповідача підтверджені доказами, що надані сторонами в судовому засіданні і не спростовані позивачкою.
За таких умов у суду першої інстанції не було підстав для зобов"язання відповідача включити до стажу державної служби позивачки будь яку її роботу за період з 5 червня 1969 року по 8 жовтня 1990 року, або інший період.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що відповідно до п. З ч. 1 ст. 202 ЦПК України є підставою для скасування постанови суду і ухвалення нової постанови по суті адміністративного спору.
Оскільки постанова суду суперечить вимогам закону, вона підлягає скасуванню. Позовні вимоги ОСОБА_1. не грунтуються на законі, тому в їх задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись ст. 197,198,202 ЦПК України, апеляційний суд
Постановив:
Апеляційну скаргу задовольнити. Постанову Добропільського міського суду від 29 червня 2006 року скасувати.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі про визнання незаконними дій у відмові зарахувати роботу до стажу державної виконавчої служби відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.