Головуючий 1 інстанції Полтавець Н.З.
Справа № 22-8211, 2006р. Доповідач Курило В.П.
Категорія 19
РІШЕННЯ Іменем України
03 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Курило В.П. суддів Саніковой О.С., Шамрило Л.Г. при секретарі Драгіч К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
В червні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області, посилаючись на те, що він з 1984 року по 2003 рік працював на шахті ім. Леніна як ІНФОРМАЦІЯ_1. За час роботи в шкідливих умовах він одержав професійне захворювання - вібраційну хворобу і хронічний бронхіт. Висновком МСЕК від 26.11.2003р. йому була безстроково встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 25% у зв'язку з професійним захворюванням - вібраційна хвороба повторно, первинно була встановлена 19.06.2002р., 35% хронічний бронхіт первинно, за сукупністю стійка втрата працездатності 60%. Також йому була встановлена 3 група інвалідності.
Позивач вважає, що йому заподіяна також моральна шкода. Він втратив працездатність, відчуває болі і оніміння в руках, біль в плечах, в результаті бронхіту в нього хронічна задишка, що посилюється при фізичному навантаженні, кашель, в нього підвищується артеріальний тиск, він змушений постійно приймати ліки. Просив стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 42 000 грн.
Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 червня 2006 року позов задоволений частково. На користь ОСОБА_1 з відповідача стягнено в рахунок відшкодування моральної шкоди 35 000 грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань Микитівському районі м. Горлівки в просить рішення скасувати і відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем не надано належних доказів спричинення йому моральних страждань, не надав висновок лікаря-психіатра, а також в своїй позовній заяві позивач не ставить питання про встановлення факту моральних страждань. Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди. Відповідачем нараховані і сплачуються позивачу всі передбачені законодавством соціальні виплати, також позивач пропустив строк для звернення до суду з позовом.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення суду скасувати.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працює на підприємствах вугледобувної промисловості у підземних умовах з 1984 року.
За час роботи в шкідливих умовах він одержав професійне захворювання -вібраційну хворобу і хронічний бронхіт.
Внаслідок отриманих професійних захворювань позивачу заподіяно моральну шкоду, оскільки він втратив працездатність, постійно відчуває фізичний біль і страждання, часто звертається за медичною допомогою і неодноразово проходив курс лікування, він необоротно втратив здоров'я, є інвалідом III групи, позбавлений нормальних життєвих зв'язків.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, оскільки висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в апеляційному порядку.
Відповідно до змісту ст. ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, захворювання ОСОБА_1 є професійними. Висновком МСЕК від 26.11.2003р. йому була безстроково встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 60% за сукупністю: 25% у зв'язку з професійним захворюванням - вібраційна хвороба, 35% хронічний бронхіт.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим особам чи членам їх сімей, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Суд також не може прийняти до уваги доводи апелянта відносно того, що моральна шкода не повинна відшкодовуватися в зв'язку з тим, що позивачу призначені інші виплати, передбачені законом.
Суд не може прийняти до уваги доводи апелянта відносно того, що моральна шкода не повинна відшкодовуватися в зв'язку з тим, що позивач пропустив тримісячний сірок для звернення до суду, передбачений ст. 233 КЗпП України, оскільки дані відносини регулюються п. З ч. 1 ст. 268 ЦК України, відповідно до якого позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із того, що позивач на 60 % втратив професійну працездатність, визнаний інвалідом 3 групи та визначив розмір моральної шкоди в сумі 35 000 грн.
Вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування моральної шкоди, суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності, відсутність більш тяжких наслідків, його стан здоров'я, дії відповідача, направлені на поновлення здоров'я позивача і добровільне відшкодування шкоди, завданої пошкодженням здоров'я, вік потерпілого, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, тих наслідків, які мають місце у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивача, апеляційний суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути встановленим у 20 тисяч грн. У зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. З, 309 ч. 1 п. З, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області задовольнити частково.
Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 червня 2006 року змінити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
В іншій частині рішення залишити без зміни. Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але воно може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили.