Справа № Провадження №11-1343/12 11/1090/6922/12 Головуючий у І інстанціїСингаївський

Категорія42Доповідач у 2 інстанції Зіміна

03.10.2012

УХВАЛА

Іменем України

3 жовтня 2012 року м. Київ.

Колегія суддів судової палати

з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Левчука О.Д.

суддів Зіміної В.Б., Дриги А.М.

прокурора Красківського В.П.

підсудного ОСОБА_2

цивільного позивача ОСОБА_3

представника цивільного позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями цивільного позивача ОСОБА_3 та її представника -ОСОБА_4 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 липня 2012 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Буча Київської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого приватним підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.2 ст. 286 КК України та відносно якого застосовано Закон України «Про амністію у 2011 році»і звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 286 КК України, а провадження у кримінальній справі - закрито; -

в с т а н о в и л а:

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 04.10.08р. близько 19 год. 20 хв. він керуючи власним технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався на ньому по вул. Депутатській в м. Буча Київської області в напрямку м. Ірпеня зі швидкістю близько 50 км/год. та ввімкненим ближнім світлом фар. Доїхавши до буд. № 15 він не врахував дорожню обстановку та під час роз'їзду з автомобілем, який рухався в зустрічному напрямку з ввімкненим дальнім світлом фар допустив виїзд на праве узбіччя по напрямку руху до м. Ірпеня, де здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які стояли на узбіччі. В результаті наїзду ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №143/449 від 31.10.08р. у потерпілої ОСОБА_5 виявлено ушкодження, які у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень у живих осіб, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Смерть ОСОБА_5 знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями Дані ушкодження могли утворитися під час ДТП.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 150/610 від 18.11.08р. згідно медичної документації у ОСОБА_6 виявлені ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я. Дані ушкодження могли утворитись під час ДТП.

Згідно висновку автотехнічної експертизи №1285 А від 26.11.08р. за даних дорожніх умов водій автомобіля «ЗАЗ»повинен був діяти відповідно до вимог п. 1.10, 12.1 та 10.1 ПДР та при виконанні вимог даних пунктів, водій автомобіля «ЗАЗ»мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів на що у нього не було перешкод технічного характеру.

Таким чином, водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_2 обвинувачується у грубому порушенні вимог п.п. 1.3, 1.5, 1.10, 10.1, 12.1, 19.3 ПДР України, що знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, якіспричинили смерть потерпілої ОСОБА_5, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Під час розгляду кримінальної справи у суді, захисник підсудного звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_2 Закону України «Про амністію».

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.12р. ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «е»ст.1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.11р., а справу відносно ОСОБА_2 закрито, оскільки останній є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи та вчинив злочин з необережності.

В апеляції та її доповненні цивільний позивач ОСОБА_3 просить постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.12р. про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі п. «е»ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» та закриття кримінальної справи відносно нього по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - скасувати, постановити обвинувальний вирок відносно ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та задовольнити її позовну заяву у кримінальній справі.

Обгрунтовує тим, що закриваючи кримінальну справу та звільняючи ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 286 КК України на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році»Ірпінський міський суд Київської області грубо порушив вимоги ст. 86 КК України, ст. 6-1, 282 КПК України, ч.2 ст. 3, ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», оскільки, установивши під час судового розгляду, що обвинувачений ОСОБА_2 підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2011 році», суд першої інстанції, зобов'язаний був постановити обвинувальний вирок та звільнити останнього від покарання.

Недодержання Ірпінським міським судом Київської області вимог кримінально-процесуального законодавства України прямо впливає на її права як цивільного позивача у справі, так як приймаючи замість вироку постанову про закриття кримінальної справи, суд безпідставно залишив позовну заяву у кримінальній справі без розгляду, що призвело до порушення її прав як цивільного позивача на відшкодування завданих злочином збитків, оскільки ОСОБА_2 не відшкодував завдану злочином шкоду.

В апеляції представник цивільного позивача ОСОБА_3 -ОСОБА_4 вважає, що оскаржувана постанова винесена з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню. Свою апеляцію обґрунтовує тим, що суд грубо порушив вимоги закону, оскільки розглянув справу у його відсутність, чим позбавив права доступу до правосуддя та можливості реалізувати свої права передбаченні законодавством, що призвело до проголошення незаконної постанови.

Крім того, суд грубо порушив вимоги ч.2 ст. 86 КК України та п. «а»ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ч.4 ст. 6-1, ст. 328 КПК України, так як застосував до ОСОБА_2 амністію та звільнив його від покарання без постановлення обвинувального вироку та без вирішення цивільного позову. Крім того, ст. 282 КПК України не передбачено закриття кримінальної справи на підставі положень ст. 6-1 КПК України та Зконів України щодо амністії.

В зв'язку з цим, апелянт вважає, що суд істотно порушив вимоги КПК України та норми матеріального права, що перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити обґрунтований та справедливий вирок, а тому просить постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.12р. про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи, скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, в запереченнях на апеляційну скаргу цивільного позивача ОСОБА_3, із вказаними доводами цивільного позивача щодо незаконності судового рішення і необхідності скасування постанови суду з одночасним винесенням у кримінальній справі обвинувального вироку, не погоджується, посилаючись на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Тому, судом під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 286 ч.2 КК України було дотримано вимоги передбачені кримінальним та кримінально-процесуальним законом, оскільки Закон України «Про амністію у 2011 році»звільняє осіб, які підпадають під його дію, не лише від відбування кримінального покарання, а й від кримінальної відповідальності, що поліпшує становище особи, в той час як Закон України «Про застосування амністії в Україні»передбачає звільнення особи лише від кримінального покарання. А тому постанова суду від 11.07.12р. є законною, а апеляція цивільного позивача ОСОБА_3 такою, що не підлягає задоволенню.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

цивільного позивача ОСОБА_3, яка підтримала свою апеляцію, підтвердила її доводи та просила задовольнити;

представника цивільного позивача, який підтримав свою апеляцію та апеляцію цивільного позивача ОСОБА_3, підтвердив її доводи, просив апеляцію задовольнити, постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;

прокурора, який заперечував проти апеляції цивільного позивача ОСОБА_3 та представника цивільного позивача, постанову суду вважає законною та обґрунтованою, просив апеляції залишити без задоволення, а постанову суду -без змін;

підсудного, який заперечував проти апеляцій цивільного позивача та її представника, постанову суду вважає законною та обґрунтованою, просив апеляції залишити без задоволення, а постанову суду -без змін;

вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції цивільного позивача ОСОБА_3 та її представника задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Згідно ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році»звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених вказаним законом, особи, які підпадають під дію ст. 1 даного закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчиненні до набрання чинності цим законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в України»амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Тобто, Закон України «Про амністію у 2011 році»звільняє осіб, які підпадають під його дію, не лише від відбування кримінального покарання, а й від кримінальної відповідальності. В той час як Закон України «Про застосування амністії в Україні»передбачає звільнення особи лише від кримінального покарання.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи та зазначено в постанові Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.12р. ОСОБА_2 вчинив злочин 04.10.08р., тобто до набрання законної сили Закону України «Про амністію у 2011 році», обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України без ознак, зазначених в ст. 7 даного закону (вчинене особою у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, або особою, яка залишила місце ДТП), на день набрання чинності закону був особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 положень Закону України «Про амністію у 2011 році», який є більш сприятливим для нього.

Порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б вплинули на сутність прийнятого рішення судом першої інстанції, колегія суддів не встановила, а тому вважає, що постанова Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.12р. відносно ОСОБА_2 відповідає вимогам закону та не вбачає підстав для її скасування і залишає без змін, а апеляції цивільного позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4-без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляції цивільного позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.12 року, залишити без задоволення.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.12 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, залишити без змін.

СУДДІ

Левчук О.Д. Зіміна В.Б. Дрига А.М.