Справа № 2604/3187/2012
В И Р О К
іменем України
"16" лютого 2012 р.
Дніпровський районний суд
м. Києва в складі:
головуючого судді Марцинкевича В.А.
при секретарі Онуфрієнко О.С.
з участю прокурора Косяченко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,
за ст. 186 ч. 1 КК України,
встановив:
ОСОБА_1 31 грудня 2011 року близько 17 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в відділі продажу ювелірних виробів «ІНФОРМАЦІЯ_2»в ТРЦ «Комод»по вул. Луначарського, 4 в м. Києві взяв подивитись золоту каблучку. Під час розгляду золотої каблучки у ОСОБА_1 виник умисел на відкрите заволодіння нею. Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 не реагуючи на прохання продавця ОСОБА_2 повернути золоту каблучку, вибіг з ТЦ «Комод»та побіг по вул. Луначарського, де був затриманий працівниками міліції. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв ФОП ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 5041 гривня 67 копійок.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбачених ч. 1 ст. 186 КК України визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння злочинів, викладені в установочній частині вироку, щиро кається в скоєному.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині, підсудний просить суд не допитувати потерпілого та свідків, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджуються з досудовим розслідуванням справи.
Покази підсудного під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності їх позицій.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_1 роз'яснено.
Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.
Таким чином дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 1 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставиною, що обтяжують покарання підсудному, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує, що ОСОБА_1 характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності та має на утриманні одну неповнолітню доньку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень в дохід держави.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд із постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: