Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження в справі

30 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/8899/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Окрибелашвілі В.О.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Авдан М.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

позовну заяву ОСОБА_1

до Прокуратури міста Маріуполя

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (вхід. №8872/12 від 13.07.2012р.) до Прокуратури міста Маріуполя (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо розгляду скарги позивача від 20.06.2012р., зобов'язання відповідача надати відповідь на скаргу від 20.06.2012р. в частині задоволення або відхилення скарги від 18.05.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.06.2012р. він звернувся зі скаргою до відповідача, в якій просив надати мотивовану відповідь із інформацією про задоволення або відхилення скарги позивача від 18.05.2012р., яку позивач подавав на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.03.2012р., прийнятою за заявою ЖРЗПЗ №2238.

Позивач обґрунтовує свою скаргу від 20.06.2012р. тим, що після подачі до відповідача скарги від 18.05.2012р. ним було отримано лист відповідача від 14.06.2012р. №133-345-11-4127-вих-12, який, на думку позивача, не містить в собі інформацію про задоволення або відхилення його скарги від 18.05.2012р.

На звернення від 20.06.2012р. позивачем отримано відповідь від 22.06.2012р. №133-345-11-4381-вих-12, якою позивача повідомлено про те, що його попереднє звернення розглянуто в повному обсязі у встановлений законом строк, про що була надана мотивована та обґрунтована відповідь від 14.06.2012р.

У попередньому судовому засіданні від 30.07.2012р. позивач зазначив, що він не оскаржує відповідь на скаргу від 18.05.2012р. та не оскаржує у цій справі постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, а тому ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник відповідача у попередньому судовому засіданні від 30.07.2012р. надав пояснення, із яких вбачається, що, на думку відповідача, позивачу були надані повні та обґрунтовані відповіді на його скарги. Також, представник відповідача зазначив, що скарга позивача від 20.06.2012р. розглядалась в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Згідно скарги позивача від 18.05.2012р., яка була подана в порядку ст. 991 Кримінально-процесуального кодексу України, позивач просить Прокурора міста Маріуполя: - скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.10.2011р.: - повернути матеріали перевірки за заявою позивача від 23.05.2011р. до Приморського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області для прийняття відповідного законного рішення та виконання усіх вимог закону; - притягнути винних осіб Приморського РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області до відповідальності.

На вказану скаргу відповідачем надана відповідь від 14.06.2012р. №133-345-11-4127-вих-12, в якій, окрім іншого, повідомлено, що: звернення позивача від 18.05.2012р. розглянуті; постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 20.10.2011р. скасована 23.02.2012р. прокуратурою міста; за вказаним фактом проводиться додаткова перевірка; про результати додаткової перевірки буде повідомлено в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.

Також, у вказаній відповіді зазначено, що прокуратурою міста за допущені при розгляді заяв позивача порушення вимог кримінально-процесуального законодавства стосовно винних працівників міліції було порушено дисциплінарне провадження.

Позивачем подано до Прокурора міста Маріуполя скаргу від 20.06.2012р., у якій позивач зазначив, що у відповіді від 14.06.2012р. №133-345-11-4127-вих-12 не було зазначено чи розглядалась скарга позивача від 18.05.2012р., чи приймались рішення, та не надано відповіді про задоволення чи відмову в задоволенні скарги від 18.05.2012р.

У зв'язку із зазначеним позивач просить: - надати мотивовану відповідь в якій буде чітко міститися інформація про задоволення або відхилення скарги позивача від 18.05.2012р., яку позивач подавав на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.03.2012р., прийняту за заявою ЖРЗПЗ №2238; - притягнути до відповідальності винних осіб прокуратури, які розглядали скаргу позивача від 18.05.2012р., за неналежний розгляд.

Із наведеної скарги від 20.06.2012р. вбачається, що, на думку позивача, подана позивачем в порядку ст. 991 Кримінально-процесуального кодексу України скарга від 18.05.2012р. відповідачем відповіддю від 14.06.2012р. №133-345-11-4127-вих-12 у повному обсязі не розглянута, у зв'язку із чим позивач просить надати відповідь про задоволення або відхилення скарги від 18.05.2012р. та притягнути винних осіб до відповідальності за неналежний розгляд скарги від 18.05.2012р. на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

На скаргу від 20.06.2012р. відповідачем надана відповідь від 22.06.2012р. №133-345-11-4381-вих-1, в якій зазначено, що попереднє звернення позивача розглянуто в повному обсязі у встановлений законом строк, про що була надана відповідь від 14.06.2012р.

Також, зазначено, що підстав для притягнення до відповідальності працівника відповідача, який розглядав заяву позивача від 18.05.2012р. не вбачається.

Із наведеного вбачається, що підставою для звернення позивача зі скаргою від 20.06.2012р. став розгляд відповідачем поданої в порядку ст. 991 Кримінально-процесуального кодексу України скарги (від 18.05.2012р.) позивача на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, за наслідками якого відповідачем надана відповідь (від 14.06.2012р. №133-345-11-4127-вих-12), яка, на думку позивача, не містить в собі інформації щодо задоволення або відхилення скарги.

Скарга позивача від 20.06.2012р., щодо розгляду якої оскаржуються дії відповідача в цій справі, не змінює характер спірних правовідносин, оскільки цією скаргою позивач фактично просить надати відповідь на подану позивачем в порядку ст. 991 Кримінально-процесуального кодексу України скаргу від 18.05.2012р., яка б відповідала вимогам законодавства.

Також, скаргою від 20.06.2012р. позивач просить притягнути до відповідальності посадових осіб прокуратури, які розглядали подану позивачем в порядку ст. 991 Кримінально-процесуального кодексу України скаргу від 18.05.2012р. за неналежний, на думку позивача, розгляд цієї скарги.

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.

Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Статтею 991 Кримінально-процесуального кодексу України встановлено, що постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором - вищестоящому прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови.

Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 2361 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 100 Кримінально-процесуального кодексу України, нагляд за законністю порушення справи здійснює прокурор. У разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим або органом дізнання прокурор своєю постановою скасовує постанову слідчого або органу дізнання і порушує справу.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 227 Кримінально-процесуального кодексу України, здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції скасовує незаконні і необгрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання.

Згідно ст. 235 зазначеного Кодексу, прокурор протягом трьох днів після одержання скарги зобов'язаний розв'язати її і повідомити про результати скаржника. Скаргу і копію повідомлення про результати розв'язання її приєднують до справи. Відмова у задоволенні скарги повинна бути мотивована. Рішення прокурора може бути оскаржене вищестоящому прокуророві.

Статтею 236 Кримінально-процесуального кодексу України встановлено, що дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при передньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Пунктами 1 та 2 ст. 32 зазначеного Кодексу встановлено, що "Суд" - це Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя, районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, суддя, який одноособово розглядає справу.

"Суд першої інстанції" - це районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, що має право винести вирок у справі.

Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, у тому числі щодо розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність щодо вказаних суб'єктів, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із наведеного вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Суд звертає увагу на те, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, а також розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність щодо розгляду цих заяв, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.

Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, та, відповідно, не належать до юрисдикції адміністративних судів.

У зв'язку з цим необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, організації перевірки скарг щодо розгляду заяв про злочини, у тому числі скарг на неналежний розгляд скарг щодо розгляду заяв про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.

За таких обставин, вимоги позивача про оскарження дій відповідача щодо неналежного розгляду останнім скарги позивача на відповідь щодо розгляду скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та щодо зобов'язання надати відповідь на таку скаргу повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.

Пунктом 3 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками підготовчого провадження суд у порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду може постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Пунктом першим частини 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, суд вбачає наявність достатніх підстав для закриття провадження у справі.

Також, суд роз'яснює, що розгляд цієї справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду та підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Керуючись ст. ст. 121, 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі № 2а/0570/8899/2012 за позовною заявою ОСОБА_1 до Прокуратури міста Маріуполя.

2. Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини ухвали проголошено у судовому засіданні 30 липня 2012 року, складання ухвали в повному обсязі - 1 серпня 2012 року.

3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куденков К.О.