ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.09.12 Справа № 5021/1060/12.
за позовом: Творчої майстерні художньо-архітектурного проектування
і дизайну члена національної спілки художників України
Дяченка О. А. «ТМД» (приватне підприємство), м. Суми
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ПрокредитБанк»,
м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на
стороні відповідача: приватного нотаріуса Харківського міського
нотаріального округу Слоневської Д. В.
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.
За участю представників сторін:
від позивача: Мовчан Р.А. (довіреність б/н від 29.03.2011 р.)
від відповідача: Кліщ С.О. (довіреність б/н від 29.11.2011 р.)
від третьої особи: не з'явився
При секретарі судового засідання Лєпковій О.О.
В судових засіданнях оголошувались перерви з 28.08.2012р. до 29.08.2012р. та з 17.09.2012 р. до 19.09.2012 р.
Суть спору: позивач, враховуючи подану його представником заяву про уточнення позовних вимог (а саме: про описку в позові відносно дати вчинення виконавчого напису - а.с. 38 т.2), просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. 26.10.2011 року, зареєстрований у реєстрі за номером 3973, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення у будинку № 15 по вулиці Шишкарівська у місті Суми, загальною площею 185,8 кв. м, реєстраційний номер 22355553, яке належить Творчій майстерні художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України Дяченка О. А. «ТМД» (приватне підприємство), на підставі іпотечного договору № 15.5537-ІД 1 від 27.03.2009 року, таким, що не підлягає виконанню.
Щодо факту описки у позовній заяві відносно дати вчинення виконавчого напису нотаріуса не заперечував й представник відповідача, вказавши у судовому засіданні, що 30.09.2011 р. (як зазначено безпосередньо у позові - а.с. 6-7 т.1) виконавчий напис про звернення стягнення на майно позивача не здійснювався й правильною також слід вважати дату виконавчого напису - 26.10.2011 р., копію якого (разом із іншими документами) із зазначенням саме такої дати ним було надано в обґрунтування своєї позиції у справі (а.с. 29 т.1).
Представник позивача в письмових поясненнях та в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, зазначивши що нотаріусом при вчиненні вищевказаного виконавчого напису було порушено вимоги Закону України «Про нотаріат», а саме: відповідачем нотаріусу не було надано оригінал договору іпотеки, крім того, вважає, що повідомлення про виникнення заборгованості, яке надсилалось іпотекодавцю, не є вимогою в розумінні ст. 35 Закону України «Про іпотеку», а також, що сума заборгованості, яка вказана у повідомленні, відрізняється від розміру заборгованості, який зазначений у виконавчому написі нотаріуса. Також вказує на наявність у провадженні суду загальної юрисдикції до вчинення виконавчого напису справи про визнання недійсною рамкової угоди, на підставі якої виникла заборгованість, що свідчить про небезспірність заборгованості.
Крім того, представником позивача було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса (а.с. 131 т.1).
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вказавши, що іпотекодержателем було подано нотаріусу всі необхідні документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 р., й що відповідно до п. 7.8. рамкової угоди сторони дійшли згоди, що належним та достатнім доказом наявності та розміру заборгованості позичальника є письмова довідка кредитора.
Третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Слоневська Д. В., в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 55-56, 63 т.1, а.с. 39 т.2), в наданих суду заявах (а.с. 43, 57 т.1, а.с. 46 т.2) просила проводити судові засідання без її участі. У письмових поясненнях (а.с. 44 т.2) зазначає, що 25.10.2011 р. АТ «ПроКредитБанк» звернувся до неї з заявою про вчинення виконавчого напису нотаріуса на договорі іпотеки № 15.5537-ІД 1 від 27.03.2009 р., надавши при цьому всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:
19.06.2007 р. між ЗАТ «ПроКредитБанк» (кредитор) та фізичною особою - Дяченком О.А. (позичальник) укладено рамкову угоду № 1126, згідно умов якої (п.1.1 угоди) кредитор на положеннях та умовах цієї угоди та договорів про надання траншу відкриває позичальнику кредитну лінію (а.с. 30 т.1).
17.03.2008 р. договором № 1 до даної рамкової угоди були внесені зміни та доповнення, згідно п. 2.1 та п. 2.2. якого, кредитор на підставі Угоди зобов'язується здійснювати кредитування позичальника в межах ліміту (еквівалент 100 000 доларів США) у порядку і на умовах, визначених Угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язується виконати всі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Угодою та кредитними договорами (а.с. 31-33 т.1).
27.03.2009 р. на забезпечення виконання зобов'язань, які виникають з Рамкової угоди від 19.06.2007 р. (з відповідними змінами та доповненнями до неї) та укладених на її підставі кредитних договорів, між ЗАТ «ПроКредитБанк» (іпотекодержатель) та ПП «Творча майстерня художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України Дяченка О.А. «ТМД» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 15.5537-ІД 1 (а.с. 34-35 т.1). Предметом іпотеки відповідно до п. 2.2 договору є нежиле приміщення у будинку № 15 по вулиці Шишкарівська у місті Суми, загальною площею 185,8 кв. м, реєстраційний номер 22355553. Заставну вартість предмету іпотеки визначено в розмірі 702 324 грн.
25.10.2011 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. отримано заяву ПАТ «ПроКредитБанк» про вчинення виконавчого напису нотаріуса на договорі іпотеки № 15.5537-ІД 1, укладеному між кредитором та Творчою майстернею художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України Дяченка О.А. «ТМД» (приватне підприємство) у зв'язку з невиконанням позичальником - Дяченком О.А. умов Рамкової угоди від 19.06.2007 р. № 1126 (а.с. 37 т.1). До сплати у даній заяві вказано заборгованість за капіталом, відсотками, пенею та комісією за управління кредитами 827 076 грн. 22 коп. із зазначенням строку, за який має проводитися стягнення - з 15.03.2011 р. по 08.09.2011 р.
26.10.2011 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за номером 3973, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення у будинку № 15 по вулиці Шишкарівська у місті Суми, загальною площею 185,8 кв. м, реєстраційний номер 22355553, яке належить Творчій майстерні художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України Дяченка О. А. «ТМД» (приватне підприємство), на підставі іпотечного договору № 15.5537-ІД 1 від 27.03.2009 р.
Позивачем заявлено позовні вимоги про визнання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв'язку із порушенням при його вчиненні вимог Законів України «Про нотаріат» та «Про іпотеку».
Всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідний документ має називатися виключно вимогою про усунення порушення. Не містить закон й вимог щодо форми такої вимоги, отже вказана вимога може бути направлена у формі листа, претензії тощо. Істотне значення в даному випадку має зміст такої вимоги, оскільки вона обов'язково має містити стислий зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним посилання позивача на порушення іпотекодержателем вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», оскільки з матеріалів справи вбачається, що 28.04.2011 р. ПАТ «ПроКредитБанк» було направлено позивачу повідомлення про виникнення заборгованості у зв'язку з невиконанням позичальником умов рамкової угоди від 19.06.2007 р. № 1126 та договорів, укладених на її підставі, всього на суму 109 187,53 грн. та 79 967,36 доларів США. Дане повідомлення за змістом відповідає вимогам ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та отримано позивачем 05.05.2011 р., що підтверджується печаткою даного підприємства та підписом уповноваженої особи на лицьовому боці зазначеного документа (а.с. 36 т.1).
Також необґрунтованим, на думку суду, є посилання позивача на те, що оскільки в провадженні суду загальної юрисдикції до вчинення виконавчого напису була справа про визнання недійсною рамкової угоди, на підставі якої виникла заборгованість, така заборгованість не може вважатися безспірною і виконавчий напис в такому випадку не повинен був вчинятися нотаріусом. Так, позивачем протягом усього судового розгляду, враховуючи його неодноразові заяви про відкладення розгляду справи, не було надано доказів відкриття провадження у відповідній цивільній справі до або під час вчинення виконавчого напису. Ухвали про відкриття провадження (а.с. 71, 75 т.1) у цивільних справах за позовами Дяченка О.А. до ПАТ «ПроКредитБанк» про визнання договорів недійсними винесені Зарічним районним судом м. Суми 05.07.2012 р. та 12.07.2012 р., про визнання недійсною рамкової угоди - 30.12.2011 р. (а.с. 88 т.1), тобто пізніше за вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса від 26.10.2011 р. Крім того, чинним законодавством не передбачено встановлення нотаріусом дійсності чи недійсності правочину за умови надання стягувачем всіх необхідних документів, визначених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1179.
В той же час обґрунтованим вбачається посилання позивача на той факт, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж достовірно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме у такому розмірі.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 (чинної на момент вчинення виконавчого напису) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ч. 4 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
Згідно з п. 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Виходячи із змісту ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис за своєю правовою природою є документом, що підтверджує наявність у боржника безспірної заборгованості перед стягувачем, яка виникла на підставі зобов'язання, в свою чергу така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування.
Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, крім іншого, має бути зазначено: строк, за який має провадитися стягнення, інформацію щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Пунктом 286 Інструкції встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 290 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, або витяг з особового рахунку боржника і копія виконавчого напису.
Згідно з письмовими поясненнями приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Слоневської Д. В. (а.с. 44 т.2) та відповідно до переліку додатків до заяви про вчинення виконавчого напису (а.с. 37 т.1) ПАТ «ПрокредитБанк» було надано нотаріусу, зокрема, копії рамкової угоди від 19.06.2007 р. № 1126 та укладених на її підставі договорів, оригінал договору іпотеки № 15.5537-ІД 1 від 27.03.2007 р. та інші документи, в тому числі копії первинної бухгалтерської документації, виписки з рахунків, що підтверджують видачу кредитів.
В той же час, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д. В. на виконання вимог ухвали господарського суду від 29.08.2012 р. в даній справі не було надано суду копії первинної бухгалтерської документації, виписок з рахунків, що підтверджують видачу кредитів, які залишилися у справі нотаріуса, або не надано обґрунтованої відповіді про відсутність копій таких документів в справі нотаріуса. Частина витребуваних судом у нотаріуса первинних документів була надана суду самим банком, при цьому оформленні вони не у відповідності з вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» - відсутні підписи отримувача коштів та відповідальної особи банку (а.с. 5,6 т.2).
Крім того, судом встановлено, що у оспорюваному виконавчому написі від 26.10.2011 р. (а.с. 29 т.1) та у вимозі відповідача до позивача (а.с. 36 т.1)., направленої до вчинення оспорюваного виконавчого напису і отриманої останнім 05.05.2011 р., зазначено різні суми заборгованості. Даний факт не оспорюється й самим відповідачем, з приводу чого ним надано письмові пояснення (а.с. 2 т.2), згідно яких така невідповідність пояснюється тим, що з моменту направлення повідомлення позивачу до моменту подання заяви про вчинення виконавчого напису нотаріуса сплинув час, тому розмір заборгованості збільшився.
За таких обставин суд дійшов висновку про недотримання нотаріусом вимог ч.4 п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 (чинної на момент вчинення виконавчого напису).
Так як зобов'язання, зазначені у виконавчому написі від 26.10.2011 р. (а.с. 29 т.1) не співпадають із зобов'язаннями, зазначеними у вимозі від 28.04.2011 р. (а.с. 36 т.1), то безпідставним є посилання відповідача та третьої особи на безспірність вимог.
Хоча кредитор й має право здійснювати нарахування відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасну сплату кредиту до моменту фактичного виконання зобов'язання, сплата відсотків та пені, нарахованих в період після отримання боржником вимоги, є окремим зобов'язанням боржника перед кредитором. Таким чином, оскільки Закон України «Про іпотеку» не містить у такому випадку виключень із загальних правил, визначених ст. 35 цього Закону, іпотекодержатель з метою вчинення в подальшому іншого виконавчого напису відносно зазначеного зобов'язання має також направити відповідну вимогу іпотекодавцю (боржнику).
Суд критично ставиться до надання сторонами в обґрунтування своєї позиції у даній справі копій постанов господарських судів різних інстанцій, оскільки це не є засобом доказування у розумінні ст. 32 ГПК України. Крім того, при постановленні судових рішень суди, в тому числі й Вищий господарський суд України, виходять із обставин кожної конкретної справи та доказів, наданих сторонами, які у кожній судовій справі є відмінними.
Правова позиція про те, що безспірність заборгованості є необхідною умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису, неодноразово відображена у відповідних постановах Вищого господарського суду України (зокрема, постанова ВГСУ від 04.07.2012 р. в справі № 54/208-37/422, постанова ВГСУ від 14.08.2012 р. в справі № 33/380, постанова ВГСУ від 16.05.2012 р. в справі № 6/161н/2011, постанова ВГСУ від 05.06.2012 р. в справі № 35/459 тощо).
Враховуючи зазначене і те, що безспірність заборгованості є необхідною умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису згідно з п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, то відповідні доводи позивача щодо наявності підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню з цих підстав, суд вважає правомірними і обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, а виконавчий напис - визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до п. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1073 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.
Стосовно заявленого представником позивача клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса (а.с. 131 т.1), суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні за необґрунтованістю.
Згідно з ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму ВГСУ № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011р. особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість без надання відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Представником позивача в обґрунтування необхідності забезпечення позову в судове засідання надано докази, які свідчать про відкриття виконавчого провадження за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса, а також про те, що станом на 27.08.2012 р. відповідно до вимог ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» складено рецензію звіту з незалежної оцінки майна, на яке звернено стягнення (а.с. 133-141 т.1), тобто виконавче провадження перебуває лише на стадії повідомлення державним виконавцем про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам.
Відповідно до вимог ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» нерухоме майно реалізується виключно на прилюдних торгах (аукціонах), що є складною та зазвичай довготриваючою процедурою.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів наявності фактичних обставин, що можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема, факту отримання сторонами результатів визначення вартості майна, а тим більш, початку процедури його реалізації, враховуючи також винесення судом рішення в даному судовому засіданні про задоволення позову, суд вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, заяву представника позивача про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», ст. 35 Закону України «Про іпотеку», пп. 282-292 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 66, 67, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
2. Позов задовольнити повністю.
3. Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. 26.10.2011 року, зареєстрований у реєстрі за номером 3973, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення у будинку № 15 по вулиці Шишкарівська у місті Суми, загальною площею 185,8 кв. м, реєстраційний номер 22355553, яке належить Творчій майстерні художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України Дяченка О. А. «ТМД» (приватне підприємство), на підставі іпотечного договору № 15.5537-ІД 1 від 27.03.2009 року, таким, що не підлягає виконанню.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ПрокредитБанк» (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107 «А»; код 21677333) на користь Творчої майстерні художньо-архітектурного проектування і дизайну члена національної спілки художників України Дяченка О. А. «ТМД» (приватне підприємство) (40000, м. Суми, вул. Шишкарівська, буд. 15; код 21128968) 1 073 грн. 00 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 21.09.2012 р.
СУДДЯ Ю. А. ДЖЕПА