апеляційний суд вінницької області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2006 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого : Іващука В.А., суддів : Ковальчука О.В., Колоса С.С., при секретарі: Цехмістер О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 31 липня 2006 року
встановила:
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 31 липня 2006 року зазначений позов задоволено. Встановлено порядок користування земельною ділянкою розташованої за адресою м. Вінниця, вул. АДРЕСА_1 відповідно до 2-го варіанту висновку повторної судової будівельно - технічної експертизи від 27 лютого 2006 року.
Виділено у користування ОСОБА_1. земельну ділянку площею 0, 0277 га, позначену на кадастровому плані червоним кольором, в тому числі під двором та городом 0,0224 га, під будівлями 0,0053 га.
Виділено у користування- ОСОБА_2. земельну ділянку площею 0,0422 га, позначену на кадастровому плані чорним кольором, в тому числі під двором та городом 0,0310 га, під будівлями 0,0112 з облаштуванням окремого виїзду на вул. АДРЕСА_2 м. Вінниці.
Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. витрати по оплаті судового збору у сумі 8 грн.50 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7 грн. 50 коп. та витрати по проведенню експертизи у сумі 1200 грн.
ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким встановити порядок користування земельною ділянкою по вул. АДРЕСА_1 у м. Вінниці згідно з третім варіантом висновку судової будівельно - технічної експертизи.
У своїх доводах апелянт посилається на те, що ОСОБА_1. не надав суду документ, який би посвідчував право користування земельною ділянкою. Зазначив, що згідно довідки ВООБТІ від ЗО березня 2006 року №НОМЕР_1 норма землекористування по вул. АДРЕСА_1 м. Вінниці не встановлена, а державного акта на зазначену земельну ділянку немає.
Справа № 22 - 2330 2006 р. Категорія: 33 Головуючий у першій інстанції: Вавшко В.С.
Суддя - доповідач апеляційної інстанції: Іващук В.А.
У доводах апеляційної скарги посилається на те, що суд не звернув уваги на те, що площі земельних ділянок не співпадають.
Зазначав, що третій варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою суд вважає неприйнятним, оскільки позивачу через рельєф земельної ділянки необхідно буде здійснити великий обсяг будівельних робіт. Однак, обираючи варіант поділу по другому варіанту висновку експертизи, суд не врахував обсягу робіт для влаштування заїзду, з врахуванням рельєфу місцевості, а також не врахував технічну неможливість облаштування нового заїзду без нанесення ушкоджень будинку.
Зазначав також, що за третім варіантом поділу по еспертному висновку ОСОБА_1. потрібно було б проводити значно менший обсяг робіт та без шкоди для будинку.
Посилався на те, що суд безпідставно виділив ОСОБА_1. заїзд, який був у спільному користуванні протягом 40 років.
У доводах апеляційної скарги посилався також на те, що ОСОБА_1. у належній йому частині будинку постійно не мешкає та немає наміру мешкати.
Позивач та його представник заперечували доводи апеляційної скарги посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. відповідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 лютого 2003 року, посвідченого Другою Вінницькою державною нотаріальною конторою в реєстрі за №НОМЕР_2 та зареєстрованого у ВООБТІ 10 квітня 2003 року за №НОМЕР_3 належить 7/20 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель №НОМЕР_4, що знаходиться за адресою у м. Вінниці по вул. АДРЕСА_1 (а.с. 6).
ОСОБА_2 належить на праві власності 13/20 частин цього ж будинковолодіння, що засвідчено технічним паспортом на будинковолодіння від 26 вересня 2005 року.
У фактичному користуванні сторін перебуває земельна ділянка площею 699 кв.м.
Висновком повторної судової будівельно-технічної експертизи від 27.07.2006 року запропоновано три варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Встановивши такі обставини суд першої інстанції дійшов висновку, що найбільш прийнятним є 2-й варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Переглянувши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно ч.2 ст.308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно ч.З ст.309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів, вірно установивши обставини справи, дійшов вірного висновку та підставно задовольнив позов встановивши порядок користування спірною земельною ділянкою відповідно до 2-го варіанту висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи від 27.07.2006 року.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Виходячи із зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку із врахуванням тих доводів та доказів сторін, які були надані суду при розгляді справи.
Відповідач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень.
2
Не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував заперечення відповідача про технічну неможливість облаштування заїзду по 2-му варіанту встановлення порядку користування, оскільки доводи відповідача не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Посилання апелянта на відсутність державного акта на зазначену земельну ділянку не спростовують висновків суду, оскільки судом досліджені в судовому засіданні інші відповідні докази щодо права власності на частину будинку та права користування земельною ділянкою. Право користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок сторін, не є обставиною яка не визнана сторонами. Такі факти не оспорювалися при розгляді справи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують.
Рішення суду першої інстанції є правильним та справедливим і ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 31 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: