ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.09.12 р. Справа № 5006/43/102/2012
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Козак О.Д. за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м.Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1
про стягнення суми основного боргу за лізинговими платежами у розмірі 178 085,24грн. та 3% річних - 6 044,28грн., разом -184 129,52грн.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м.Київ (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1і (далі-Відповідач) про стягнення суми основного боргу за лізинговими платежами у розмірі 178 085,24грн. та 3% річних - 6 044,28грн., разом -184 129,52грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №100329-104/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу від 29.03.2010р. та Додаткової угоди від 22.02.2011р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за предмет лізингу, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за Відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 178 085,24грн., що стало підставою для нарахування 3% річних в сумі 6 044,28грн.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 554, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 54, 58, 83 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Позивача у судовому засіданні 25.09.2012р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с.38) та на ажресу, визначену Позивачем як фактична.
На адресу суду надійшло повідомлення №00065180 про вручення поштового відправлення, надісланого Відповідачу за юридичною адресою.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.
Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВСТАНОВИВ:
29 березня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"(Лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір фінансового лізингу №100329-104/ФЛ-Ф-А (далі - Договір, а.с.14-21)
За умовами Договору Лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування марка, модель, комплектація, рік виписку, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладання договору наведені в специфікації, а Лізингоодержуач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу до Лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов цього договору.
Згідно п.1.2. договору строк користування Лізингоодержувачем предметом лізингу складається з періодів лізингу зазначених в Додатку "Графік сплати лізингових платежів" до договору та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.
За приписами п.2.2. договору усі платежі за договором Лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національний валюті України відповідно до графіку та загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7.-2.9 та 3.4. загальних умов.
Відповідно до п.2.4. договору всі чергові лізингові платежі, відповідно до графіку та загальних умов, Лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень пунктів 2.7-.2.9 загальних умов, починаючи з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт. Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий день, то Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному.
У разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів більш ніж на 10 календарних днів, на підставі приписів ст.ст.536, 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що розмір винагороди, на вимогу Лізингодавця, збільшується на суму, яка визначається шляхом нарахування 15 відсотків річних за методом "факт/360"на фактичний залишок заборгованості по сплаті лізингових платежів в частині відшкодування частини вартості предмета лізингу, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. (п. 2.8. договору).
Згідно п.3.3. договору приймання Лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту. Підписання Лізингоодержувачем акту підтверджує т.ч. належну якість, комплектність, справність предмета лізингу і відповідність предмету лізингу вимогам лізингоодержувача та умовам договору.
Згідно п.10.1. даний договір набирає чинності після підписання його сторонами та зобов'язання сторін за цим договором виникають з моменту сплати Лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно умов п.2.3. загальних умові діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.
02.04.2010р. між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі предмета лізингу в користування за договором фінансового лізингу №100329-104/ФЛ-Ф-А від 29.03.2010р.(а.с.30), відповідно до якого Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв предмет лізингу, а саме: б/в вантажний самоскид МАЗ, модель 551605, 2007року випуску, номер кузова НОМЕР_1.
До укладеного договору між сторонами підписано Специфікацію, відповідно до якої предметом лізингу є вантажний автомобіль МАЗ, модель 551605, 2007року випуску вартістю 233 333,33грн.
Також до укладеного договору між сторонами підписані умови страхування, технічний асістанс, довідка про технічний стан предмету лізингу та графік сплати лізингових платежів де сторони встановили кількість, розмір та склад лізингових платежів.
22 лютого 2011р. між тими ж сторонами підписано Додаткову угоду до договору фінансового лізингу №100329-104/ФЛ-Ф-Авід 29.03.2010р. (а.с.31), за умовами якої Лізингоодержувач визнає, що станом на 18.02.2011р. Лізингоодержувач має перед Лізингодавцем прострочку заборгованості за нарахованими та несплаченими лізинговими платежами за договором в розмірі 29 451,04грн., що включає в себе: прострочену заборгованість по відшкодуванню частини вартості майна в розмірі 20277,38грн. та прострочену винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно в розмірі 9 173,66грн. з урахуванням коригування, передбаченого п.2.7. договору.
За приписами п.2 Додаткової угоди Лізингоодержувач визнає, що станом на 18.02.2011р. Лізингоодержувач, окрім простроченої заборгованості за лізинговими платежами, має перед Лізингодавцем також прострочену заборгованість по сплаті штрафних санкцій в розмірі 724,90грн. Сторони погодили, що зазначена заборгованість сплачується Лізингоодержувачем в повному обсязі не пізніше 02 березня 2011р. За порушення сплати зазначеної заборгованості Лізингоодержувач сплачую Лізингодавцю пеню відповідно до умов п.7.1.1. договору.
Відповідно до п.3 Додаткової угоди Лізингоодержувач визнає свою прострочену заборгованість з нарахованих та несплачених лізингових платежів за договором перед Лізингодавцем в розмірі, визначеному у п.1 цієї Додаткової угоди та зобов'язується сплачувати її відповідно до графіку сплати лізингових платежів №2.
Сторони також домовилися, що з 02 березня 2011р. Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі за договором згідно графіку сплати лізингових платежів №1. Таким чином, з моменту підписання сторонами цієї Додаткової угоди, лізингові платежі за договором сплачуються Лізингоодержувачем одночасно та сумарно за графіком сплати лізингових платежів №1 та графіком сплати лізингових платежів №2. (п. 4-5 договору).
Додаткова угода підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств.
До укладеної додаткової угоди між сторонами було складено та підписано графік сплати лізингових платежів №1 щодо сплати чергових лізингових платежів та графік слати лізингових платежів №2 щодо сплати нарахованих та несплачених лізингових платежів (а.с.32).
Відповідно до пунктів 6.3. та 6.1.1. загальних умов договору в разі, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленому в цьому договорі і не усунув дане порушення договору протягом визначеного Лізингоодавцем строку (п. 6.2. загальних умов договору), Лізингодавець має право вимагати, а Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити Викупний платіж на умовах п. 6.4. договору протягом 10 днів з моменту відправлення Лізингодавцем відповідної вимоги.
У зв'язку із вищевикладеним, Позивачем 02 червня 2011р. надіслано на адресу відповідача вимогу №1691 від 02.06.2011р. щодо сплати викупного платежу, 3% річних та збитків на загальну суму 271 059,52грн.
За розрахунком Позивача, у зв'язку із невиконанням Відповідачем умов договору та додаткової угоди за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 184 129,52грн. з яких: 11675,94грн. -заборгованість за реструктуризованими лізинговими платежами, 49030,21грн. -заборгованість за поточними лізинговими платежами та 117 379,09грн. -викупний платіж та 3% річних - 6 044,28грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді сплати 3% річних.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до вимог статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг", ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.
Частиною першою статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, що саме і було закріплено сторонами в розділі 2 загальних умов договору №100329-104/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу від 29.03.2010р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Згідно приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Як вбачається із матеріалів справи Відповідач свої зобов'язання за Договором №100329-104/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу від 29.03.2010р. з урахуванням змін внесених Додатковою угодою від 22.02.2011р. належним чином не виконав, реструктуризовані лізингові платежі, сплата яких встановлена графіком сплати лізингових платежів №2 в сумі 11 675,94 грн. та чергові лізингові платежі за період з березня 2011р. по червень 2011р., сплата яких встановлена графіком сплати лізингових платежів №1 в сумі 49 030,21грн. відповідачем не сплачені, що стало підставою для нарахування викупного платежу в сумі 117 379,09грн., що підтверджується матеріалами справи.
Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в загальній сумі 178 085,24 грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6 044,28грн. суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.
Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 6 044,28грн є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м.Київ до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1і про стягнення суми основного боргу за лізинговими платежами у розмірі 178 085,24грн. та 3% річних - 6 044,28грн., разом -184 129,52грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1і (85310, АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м.Київ (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ЄДРПОУ 33880354) суму основного боргу за лізинговими платежами у розмірі 178 085,24грн. та 3% річних - 6 044,28грн., разом -184 129,52грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1і (85310, АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м.Київ (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ЄДРПОУ 33880354) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 682,59грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Чернова О.В.