Справа №22-ас-1133                                Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 38                                                             Сауляка Ю.В.

Доповідач Матківська М.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 22 вересня   2006 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : МатківськоїМ.В.

Суддів : Камзалова В.В., Морозовського В.І.

При секретарі: Шевчук Л.В.

За участю: позивача ОСОБА_1.,

представника відповідача Буяновської Т.С.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці № 1 (Центр)

на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної Ради м. Вінниці про стягнення разової щорічної допомоги, -

Встановила:

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Вінниці на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу за 2004 та 2005 роки в сумі 2878 гр. 70 коп.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №1  (Центр), яке утворено з

01.08.2006 року відповідно до рішення №180 від 04.07.2006 року 3 сесії 5 скликання Вінницької міської ради "Про реформування системи соціального захисту населення у м. Вінниці і яке являється правонаступником відповідача по справі, просить скасувати постанову і ухвалити нову , якою відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Зазначила, що судове рішення вважає незаконним та необгрунтованим, постановленим з неправильним застосуванням норм матеріального закону.

Позивач ОСОБА_1. заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити, а рішення суду залишити в силі, оскільки суд постановив рішення, яке ґрунтується на законі.

Суд першої інстанції встановив, що виплата щорічної разової допомоги ОСОБА_1. проводилась в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому стягнув з Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Вінниці недоплачену суму допомоги.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Позивач ОСОБА_1. являється інвалідом 2-ої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджено відповідним посвідченням (а. с. 6), довідкою МСЕК № НОМЕР_1 ( а. с. 7).

Він має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.

В 2004 році при розмірі мінімальної пенсії - 92 гр.45 коп., йому виплачено - 120 гр.; в 2005 році при розмірі мінімальної пенсії - 332 гр., йому виплачено - 330 гр.; в 2006 році при розмірі мінімальної пенсії - 350 гр., йому виплачено - 330 гр. Дана допомога позивачу була виплачена з порушенням закону не в повному об'ємі.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Стаття 22 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 13 в частині 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надає позивачу право на отримання щорічно разової грошової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції повно з'ясувавши обставини справи, правильно застосувавши матеріальний закон, підкріплений рішенням Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.2004 року, прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1. в частині стягнення недоплаченої допомоги в сумі 2878 гр. 70 коп. за 2004 і 2005 роки.

Із матеріалів справи вбачається, що в 2004 та в 2005 роках позивачу виплачено допомогу в сумі 120 гр. і 330 гр., замість належної до виплати 647 гр. 15 коп. і 2656 гр. 00 коп., відповідно.

Виходячи із положень ст. 8 Конституції України, згідно яких в України визнається і діє принцип верховенства права та Конституція України має найвищу юридичну силу, враховуючи встановлені по справі обставини та на підставі ст. 2 КАС України, порушене право позивача підлягає судовому захисту, тобто його вимоги про стягнення недоплаченої в 2004 і в 2005 роках допомоги підлягають задоволенню в повному розмірі - 2878 гр.70 коп.

Посилання в апеляційній скарзі на незастосування судом норм Законів України "Про державний бюджет України на 2004 рік" і послідуючі роки, не заслуговують на увагу.

ОСОБА_1. судове рішення в частині незадоволення його вимог за 2006 рік не оскаржив.

Тому, виходячи із вищенаведеного постанова суду є законною і обгрунтованою, а тому до скасування не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 198 , 200 ,205 , 206 КАС України , колегія суддів , -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці № 1 (Центр) відхилити.

Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 липня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця.

Головуючий:/п ідпис/ Судді: /підписи/