Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10433/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 10 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Куденков К.О.
при секретарі Окрибелашвілі В.О.
за участю:
прокурора: Марахін Є.А.
представника позивача: Чванова О.М.
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Донецького міського центру зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення отриманої допомоги по безробіттю
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м.Донецька в інтересах держави в особі Донецького міського центру зайнятості (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 19 147,84 грн.
Позов мотивовано неповідомленням відповідачем про те, що він був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця під час реєстрації та перебування на обліку у якості безробітного, що є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення, а саме отриманої допомоги по безробіттю.
Прокурор у судовому засіданні від 03.09.2012р. позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні від 03.09.2012р. позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.
Відповідач у судовому засіданні від 03.09.2012р. не заперечував факт отримання допомоги по безробіттю у заявленому розмірі позовних вимог, та зазначив, що під час отримання допомоги по безробіттю вважав, що його підприємницька діяльність припинена.
Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
12.10.2011р. відповідач звернувся до позивача із заявою якою просив до вирішення питання про працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
У вказаній заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та пенсію за вислугу років.
Згідно персональної картки НОМЕР_1, відповідач зазначений як безробітний, незайнятий до одного року, останнє місце роботи - ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» із датою звільнення 16.09.2011р. Відмітка про реєстрацію у якості суб'єкта підприємницької діяльності у 6 розділі персональної картки - не зазначена.
Вказана персональна картка підписана відповідачем.
Відповідно до довідки Донецького міського центру зайнятості, ОСОБА_2 виплачено матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю у розмірі 19 147,84 грн.
Позивачем проведено розслідування страхового випадку, за наслідками якого складений акт від 25.05.2012р. № 132д розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.
Відповідно до вказаного акту встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру серія АЗ №077967 відповідач з 09.10.2009р. зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13820098 (бланк серія АЗ №077967) відповідач з 09.10.2009р. зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця (запис 1), а 07.05.2012р. внесено рішення про припинення підприємницької діяльності (запис 2).
Таким чином, на момент звернення до позивача із заявою від 12.10.2011р. про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач був зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності, про що не повідомив позивача.
12.07.2012р. позивачем прийнято наказ №369 про повернення коштів відповідачем.
Позивач звернувся до відповідача із листом від 12.07.2012р. №08-09/1521 про повернення коштів у розмірі 19 147,84 грн., який надіслано відповідачу 12.07.2012р., про що свідчить фіскальний чек установи зв'язку.
Відповідно до пп. «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», встановлено, що громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, належать до зайнятого населення.
Статтею 7 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно частини 3 ст. 36 зазначеного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю підлягає стягненню на підставі ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» через порушення відповідачем ч.2 ст. 36 цього Закону.
Частиною першою ст. 34 зазначеного Закону передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
У відповідності до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду, про що зазначено в п. 5 ч.2 зазначеної статті.
Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Також, Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи представляють інтереси Фонду в судових та інших органах, про що зазначено в п. 6 ч.2 зазначеної статті.
Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, здійснюється згідно «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/1624.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
Згідно ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, сума виплаченого відповідачу забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю підлягає примусовому стягненню на користь позивача.
На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Прокурора м.Донецька в інтересах держави в особі Донецького міського центру зайнятості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості отриману допомогу по безробіттю у розмірі 19 147 (дев'ятнадцять тисяч сто сорок сім) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки (рахунок №37176002002327 в УДКС України в м. Донецьку Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511).
2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 3 вересня 2012 року, складання постанови у повному обсязі - 5 вересня 2012 року.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Куденков К.О.