Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8230/2012
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Час прийняття постанови: 10 год. 20 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Куденков К.О.
розглянувши у порядку письмового провадження
позовну заяву Прокурора м.Сніжне в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м.Сніжне в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 436,70 грн.
Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 436,70 грн., яка підлягає стягненню у примусовому порядку.
Прокурор у судове засідання від 14.08.2012р. не з'явився, про дату, час й місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.
Представником позивача через канцелярію суду надано заяву, з якої вбачається, що позивач зменшує позовні вимоги та просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 402,52 грн.
Представник позивача у судове засідання від 14.08.2012р. не з'явився, про дату, час й місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.
Відповідач у судове засідання від 14.08.2012р. не з'явився, про дату, час й місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.
Враховуючи положення ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені позивачем обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, про що зазначено в інформації з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (станом на 14.08.2012р.), доступ до якого впроваджено на підставі Наказу Міністерству юстиції України від 19.08.2011р. №2009/5 «Про організацію доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
У матеріалах справи наявний корінець вимоги від 09.03.2011р. № Ф-404 щодо сплати суми боргу зі страхових внесків у розмірі 1 436,70 грн., яка винесена на підставі облікових даних з карток особових рахунків страхувальника, та вручена відповідачу 15.03.2011р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Із витягу з картки особового рахунку відповідача вбачається, що станом на 13.06.2012р., з урахуванням часткової сплати, відповідач має заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 402,52 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі повідомлень-розрахунків, якими донараховано суму пенсійного внеску до сплати за липень-вересень 2010р та за жовтень-грудень 2010р. на підставі пп. 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Підпунктами 1 та 2 п. 2.1 розділу ІІ Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002р. N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, встановлено, що основними завданнями Управління є: облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
Відповідно до пп. 1 п. 2.2 розділу ІІ зазначеного Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення.
Згідно п. 2.4 зазначеного Положення, управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.
За приписами ст.11 та ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній у 2010р., відповідач є особою, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та страхувальником.
Частиною першою ст. 15 зазначеного Закону встановлено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 12 статті 20 зазначеного Закону встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, про що зазначено у ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до пп. 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Із п. 8.2 та п. 8.3 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663, вбачається, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, яка формується, у тому числі на підставі облікових даних з карток особових рахунків страхувальників.
Таким чином, у відповідача виникла недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 402,52 грн., яка підлягає примусовому стягненню.
На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.
Частиною 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Прокурора м.Сніжне в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне Донецької області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 402 грн. (одна тисяча чотириста дві) гривні 52 (п'ятдесят дві) копійки.
2. Постанова прийнята та складена у повному обсязі - 14 серпня 2012 року.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Куденков К.О.