КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11542/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми Ю.А.,

при секретарі Белові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва та позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Монсанто Україна»на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монсанто Україна»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Монсанто Україна»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, в якому просили суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000491705 від 24.03.2011 та № 0000932307/0 від 24.03.2011 та рішення № 13996/6/25-0315 від 03.08.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2012 року зазначений адміністративний позов -задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва № 0000491705 від 24.03.2011.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач та позивач подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2012 року та постановити нове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно обраховано і сплачено податок з доходів виплачених громадянину Російської Федерації ОСОБА_4 за ставкою у розмірі 15%, а відповідач необґрунтовано дійшов висновку про застосування до зазначених осіб ставки податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30% замість 15%.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Монсанто Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009.

За результатами перевірки, зокрема, встановлено порушення пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2010 року на суму 1 979 369,00 грн. та порушення пункту 7.3 статті 7 та підпункту «а»пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 49 670,19 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ПАТ «Райз - Максимко»було укладено договір про надання послуг № МТО/01 від 05.05.2009, предметом якого є виробництво комерційного насіння для позивача, використовуючи батьківські лінії надані позивачем згідно з інструкціями позивача та стандартами якості, а також його переробка упакування та зберігання.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 зазначеного договору, позивач є єдиним та ексклюзивним власником батьківських ліній, комерційного насіння та врожаю насіння на кожному етапі виробництва, переробки та зберігання.

Відповідно до положень договору про надання послуг № МТО/01 від 05.05.2009 укладеного між позивачем та ПАТ «Райз - Максимко», вбачається, що позивач є єдиним та ексклюзивним власником не тільки комерційного насіння, а всього врожаю насіння отриманого з використання батьківських ліній наданих ПАТ «Райз - Максимко»позивачем та знищення насіння виробленого за зазначеним договором, яке не відповідає стандартам якості позивача проводиться ПАТ «Райз - Максимко»у спосіб, що затверджений позивачем і гарантує, що знищене насіння ніколи не використовуватиметься для посіву.

Відповідно до акту № 1 утилізації зерновідходів згідно договору про надання послуг № МТО/01 від 05.05.2009, складеного 26.02.2010 та підписаного позивачем та ПАТ «Райз - Максимко», було здійснено утилізацію зерновідходів, які були отримані в результаті виробництва насіння та зерновідходів які не відповідають стандартам згідно додатку № 2 до договору про надання послуг № МТО/01 від 05.05.2009 згідно рекомендацій позивача, шляхом змішування вибракуваного, некондиційного насіння кукурудзи різних гібридів та зерновідходів після доробки, шляхом подачі даного насіння в бункери насипом по 180 тон та подальшої передачі для використання на корм тваринам у кількості 826 980,5 кг.

Крім того, за перевірений період на ТОВ «Монсанто Україна»згідно дозволу на працевлаштування, працював громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 згідно трудового договору від 01.06.2008, тимчасова посвідка на постійне проживання видана 13.01.2009, повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою-іноземцем резидентського статусу від 03.03.2010 №4176/10/17-116.

При перевірці обчислення податку з доходів фізичних осіб встановлено заниження податку за період серпень, вересень, листопад та грудень 2008 року внаслідок застосування ставки оподаткування 15% замість 30% до інших доходів працівника підприємства-іноземця, громадянина Російської Федерації ОСОБА_4,

За результатами перевірки був складений акт № 2157/23-07/21681926 від 04.03.2011.

16.03.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «Монсанто Україна»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва були подані заперечення на зазначений акт перевірки, за результатами розгляду яких листом «Про надання відповіді»№ 7946/10/23-07 від 23.03.2011 повідомлено про те, що висновки акту перевірки № 2157/23-07/21681926 від 04.03.2011 залишено без змін.

Що стосується вимог про порушення позивачем пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ «Монсанто Україна»здійснює виробництво готової продукції із батьківських ліній - гібридів насіння кукурудзи, реалізація якого здійснювалась відповідно до укладених договорів поставки із суб'єктами господарювання.

Виробництво гібридів насіння кукурудзи із батьківських ліній на замовлення ТОВ «Монсанто Україна»здійснювало ПАТ «Райз Максимко»згідно договору від 05.05.2009 №МТО/01, за умовами якого ТОВ «Монсанто Україна»доручає, а ПАТ «Райз Максимко»зобов'язується на не ексклюзивній основі виробити для ТОВ «Монсанто Україна»комерційне насіння кукурудзи використовуючи батьківські лінії, надані Компанією Монсанто, згідно з інструкціями ТОВ «Монсанто Україна»та стандартами якості, переробити, упакувати, зберігати і передати його повністю ТОВ «Монсанто Україна», вартість робіт з виробництва гібридів становить за умовами договору 36 470051,40 грн.

Відповідно до Договору №МТО/01 ТОВ «Монсанто Україна»є єдиним та ексклюзивним власником батьківських ліній, комерційного насіння та врожаю насіння на кожному етапі виробництва, переробки та зберігання, а РАЙЗ зобов'язується зробити все, щоб сертифіковане, оброблене і розфасоване в мішки комерційне насіння передає ТОВ «Монсанто»та доставлене комерційне насіння має супроводжуватись звітом про завершення виробництва.

Пунктом 7.3 статті 7 договору щодо насіння, яке не відповідає стандартам якості, визначено, що виконавець зобов'язується знищити за свій рахунок все насіння, вироблене за цим договором, яке в будь-який час не відповідає стандартам якості ТОВ «Монсанто Україна», виконавець зобов'язується знищити таке насіння у спосіб, що затверджений ТОВ «Монсанто Україна»і гарантує, що знищене насіння ніколи не використовуватиметься для посіву, повідомить ТОВ «Монсанто Україна»про будь-яке насіння, що має бути знищене згідно з цим положенням і дозволить ТОВ «Монсанто Україна»бути присутнім під час знищення.

Відповідно до Акту виконавцем були проведені роботи з виробництва гібридного насіння, вартість виконаних робіт без ПДВ склала 30 391 709,51 грн.

Актом доробки гібридного насіння кукурудзи від 09.02.2010, який затверджений ПАТ «Райз-Максимко»та ТОВ «Монсанто Україна», Зорянська філія ПАТ «Райз-Максимко»згідно договору виконала роботи по доробці гібридного насіння кукурудзи: калібрування, протруювання, тарювання в мішки в кількості: вихід каліброваного насіння - 1666596 тон, відходи зернові -815,226 тон та відходи мертві -11,754 тон.

Отже, вартість виробництва 1 кг гібридів насіння кукурудзи становить 12,14 грн. (30391708, 92 грн. : 2503058 кг), із них вартість відходів зернових становить 9896843,64 грн.

Вироблена кількість гібридів кукурудзи -125985 кг. була оприбуткована за даними бухгалтерського обліку за ціною, що сформована виходячи з вартості батьківських ліній, витрат на виробництво, оплати праці та відрахування відповідальному персоналу компанії та обліковується на рах.23 «виробництво» та 26 «готова продукція».

Відходи зернові, що утворились в результаті доробки обмолоченого насіння гібридів кукурудзи в кількості 815226 кг за даними бухгалтерського обліку не були оприбутковані.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерно та продукти його переробки, визнані за результатами лабораторного аналізу непридатними для продовольчого використання, підлягають експертизі з метою прийняття рішення про можливість їх подальшого використання або знищення у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Проведення експертизи зерна та продуктів його переробки, а також прийняття висновку щодо можливості їх подальшого використання або знищення покладаються на спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України державний орган у сфері державного контролю за якістю зерна та продуктів його переробки. Витрати, що пов'язані з транспортуванням, зберіганням, експертизою або знищенням зерна та продуктів його переробки, непридатних для продовольчого використання, оплачуються власником зерна та продуктів його переробки.

Згідно Порядку знищення насіння сільськогосподарських рослин, яке безпосередньо не може бути використане на продовольчі та кормові цілі затвердженого наказом Міністерство аграрної політики № 132 від 14.05.2003 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26.05.2003 за № 398/7719, встановлено, що дія цього Порядку поширюється на фізичних та юридичних осіб, яким у встановленому порядку надано право розмножувати, заготовляти, реалізовувати та використовувати насіння сільськогосподарських рослин.

Отже, знищення насіння сільськогосподарських рослин, яке безпосередньо не може бути використане на продовольчі та кормові цілі, власник зобов'язаний за три дні до знищення насіння в письмовій формі повідомити Державну насіннєву інспекцію Автономної Республіки Крим, обласну, міжрайонну, районну чи міську державну насіннєву інспекцію за місцезнаходженням насіння, що підлягає знищенню.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з договору про надання послуг №МТО/01 від 05.05.2009, затвердженого ПАТ «Райз-Максимко»та ТОВ «Монсанто Україна», сторони підтвердили утилізацію зерновідходів, які були отримані в результаті виробництва, та які не відповідають стандартам якості. Утилізація відходів здійснювалась згідно з рекомендаціями ТОВ «Монсанто Україна», шляхом змішування вибракуваного, некондиційного насіння кукурудзи різних гібридів та зерновідходів після доробки, шляхом подачі даного насіння в бункери насипом по 180 тон та подальшої передачі для використання на корм тваринам, всього відповідно до акту було утилізовано 826980,5кг, в тому числі 11754 кг - мертві відходи.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем фактично було переведено отримане зерно, яке не відповідає стандартам позивача до нижчої категорії, шляхом передачі на кормові цілі, водночас при цьому позивачем було порушено порядок такого переведення з огляду на відсутність відповідних лабораторних висновків, тобто, зерно було переведено до нижчої категорії та передано на кормові цілі, а не було проведено знищення зазначеного зерна.

Відповідно до пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 зазначеного Закону, встановлено, що податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Отже, враховуючи вище зазначене, колегія суддів, повністю погоджується з висновком суду першої інстанції що при безоплатній передачі позивачем зерна, яке не відповідало стандартам на кормові цілі, він повинен був сплатити податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків бази оподаткування, яка визначалась виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Що стосується обчислення податку з доходів фізичних осіб встановлено заниження податку за період серпень, вересень, листопад та грудень 2008 року внаслідок застосування ставки оподаткування 15% замість 30%, колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 9.11.1 п.9.11 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

Додатково до визначень пункту 1.3 статті 1 цього Закону доходами з джерелом їх походження з України вважаються доходи, нараховані нерезидентам, які: а) працюють на об'єктах, розташованих на території України, у тому числі у представництвах нерезидентів - юридичних осіб, незалежно від джерел виплати таких доходів; б) є членами керівних органів резидентів - юридичної особи чи фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або їх представництв за кордоном та отримують у цьому зв'язку заробітну плату, інші виплати та винагороди за рахунок таких резидентів; в) є суб'єктами підприємницької діяльності або здійснюють незалежну професійну діяльність на території України, незалежно від джерел виплати таких доходів.

Згідно з п.п.9.11.3 п.9.3 ст.9 цього Закону якщо зазначені у підпункті 9.11.1 цього пункту доходи виплачуються нерезиденту резидентом - фізичною або юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. При укладенні договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження з України, резидент зобов'язаний зазначити у такому договорі ставку податку, яка буде застосована до таких доходів.

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Згідно зі з п. 7.3 ст.7 цього Закону ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.

Відповідно до п.п.1.1.20 п.1.1 ст.1 Закону України фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Законом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права. Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Законом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

В матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії Тимчасових посвідок на тимчасове проживання та Дозволів на працевлаштування видані Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем підтверджено, а відповідачем не спростовано, що працівник позивача - іноземець проживає на території України та працює тривалий час відповідно до трудового договору, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі позивач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва та позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Монсанто Україна»на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.