АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ - 03680, вул. Солом'янська 2-а
Справа № 22-ц/2690/9488/12
Головуючий у 1 інстанції: Великохацька В.В.
Доповідач: Кирилюк Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Кирилюк Г.М.
суддів: Панченка М.М., Вербової І.М.
при секретарях: Мозолевській В.В., Мурзі М.В., Шияні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по сплаті аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2012 року,-
встановила:
01.04.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.10.2011 р. просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.08.2009 р. по 31.09.2011 р. в розмірі 342 666,23 грн. та відшкодувати понесені судові витрати.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2012 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зазначила, що про факт обізнаності відповідача про існування заборгованості по сплаті аліментів до 08.02.2011 р. свідчить лист Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві, яким ще в 2010 р. її повідомлено про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ухилення від сплати аліментів.
Крім цього, необхідні докази містяться в матеріалах виконавчої справи ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві , матеріалах перевірки Оболонським РУГУ МВС України в м. Києві за її заявою від 30.10.2009 р. щодо порушення кримінальної справи у відношенні відповідача, та за повторними заявами, однак судом першої інстанції було незаконно та без поважних причин відмовлено в задоволенні клопотання про витребування вказаних доказів, чим позбавлено можливості надати суду належні та допустимі докази для правильного вирішення справи.
В письмовій заяві від 06.09.2012 р. ОСОБА_1 просила прийняти відмову від апеляційної скарги в частині вимог про стягнення пені за період з 01.08.2009 р. по 08.02.2011 р. на суму 260 297,13 грн., за наслідками розгляду апеляційної скарги просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача неустойки за прострочення сплати аліментів в період з 08.02.2011 р. по 31.03.2012 р. в розмірі 90 444,51 грн.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 13 вересня 2012 року прийнято часткову відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на рішення суду.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, просить слухати справу в її відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до постанови Артемівського районного суду м. Луганська від 13 березня 2002 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку що місячно, але не менше Ѕ частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 06.03.2002 року і до повноліття дітей (а.с.11).
Згідно листа Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.04.2009 р., виконавче провадження було заведене ВДВС Артемівського РУЮ м. Луганська 13.03.2003 р. та в подальшому знищено (акт від 12.12.2008). У зв'язку з встановленням факту втрати даного виконавчого документа, Департаментом державної виконавчої служби надано доручення Головному управління юстиції у Луганській області щодо вжиття заходів отримання дублікату виконавчого документа та організації подальшого його виконання (а.с.17).
13.04.2009 року Артемівським районним судом м. Луганська видано дублікат виконавчого листа, який надійшов на виконання до ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві 25.05.2009 р. (а.с.9 -10, 12).
Відповідно до ч.4 ст.195 Сімейного кодексу України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державними виконавцем, а у разі спору - судом.
Згідно розрахунку державного виконавця від 09.03.2011 р., заборгованість ОСОБА_2 із сплати аліментів станом на січень 2011 р. становила 45363 грн. 62 коп. (а.с.19).
Згідно листа начальника ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 10.10.2011 р. №20/17, заборгованість із сплати аліментів за ОСОБА_2 станом на 20.07.2011 р. відсутня, утримання проводиться згідно виконавчого документа (а.с.127).
Відповідно ч. 1 ст.196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Таким чином, за змістом ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України суд повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання щодо права одержувача аліментів на стягнення неустойки.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення неустойки, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не був обізнаний про свій обов'язок сплачувати аліменти, про наявність заборгованості дізнався лише 08.02.2011 року, яку на час розгляду справи погасив в повному обсязі, а тому його вини у її виникненні не має.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та наданим суду доказам.
Вказану обставину визнала і сама позивачка в заяві про часткову відмову від апеляційної скарги.
Аналізуючи встановлені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені) у зв'язку з виникненням заборгованості по сплаті аліментів.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: