Справа № 22Ц-2862/2006 p.                 Головуючий в 1 інстанції Корнієць М.І.

Категорія                                                                 Доповідач Корзаченко І.Ф.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня   2006 року   колегія судової палати   в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого      Лащенка В.Д.

суддів     Корзаченко І.Ф., Червінко К.С.

при секретарі     Левочко І.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Щасливської сільської ради, до якої приєдналося регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, на рішення Бориспільського міськрайонного суду від 5 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі» та Щасливської сільської ради про визнання недійсним правочинів,

встановила:

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі» та Щасливської сільської ради про визнання недійсним правочинів. Позов обґрунтовував тим, що він є акціонером ВАТ «Племінний завод «Бортничі». У власності ВАТ «Племінний завод «Бортничі» є гуртожитки, розташовані в с. Щасливе за адресою вул. Леніна, 23, вул. Леніна, 10, вул. Леніна, 7, вул. Л.Українки, 15, вул.Фестивальна, 5. 23 березня 2006 року за актами відбулося приймання-передачі гуртожитків Щасливській сільській раді в комунальну власність. Договір дарування нерухомої речі укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Оформлені актами приймання-передачі угоди безоплатної передачі гутрожитків є недійсними, оскільки нотаріально не посвідчені і не відповідають вимогам закону щодо істотних умов угоди. Оспорювані правочини порушують його права як акціонера ВАТ «Племінний завод «Бортничі». Позивач просив визнати недійсними акти приймання-передачі гуртожитків в комунальну власність Щасливської сільської ради від 23 березня 2006 року.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 5 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Постановлено визнати недійсними правочини - акти приймання-передачі гуртожитків в комунальну власність Щасливської сільської ради від 23 березня 2006 року.

В апеляційній скарзі відповідач Щасливська сільська рада просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального права, неповного з»ясування обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

До апеляційної скарги приєдналося регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що гуртожитки є власністю ВАТ «Племінний завод «Бортничі» і їх безоплатна передача до комунальної власності можлива шляхом укладення нотаріально посвідченого договору дарування.

З висновками суду не можна погодитись, оскільки вони зроблені без повного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права.

З повідомлення регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 1 серпня 2006 року та наданого ним 24 липня 2006 року переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Племінний завод «Бортничі» вбачається, що згідно з наказом Фонду Державного майна України від 13 лютого 1996 року державний племінний завод «Бортничі» перетворений у відкрите акціонерне товариство «Племінний завод «Бортничі». Фондом Державного майна України до статутного фонду ВАТ «Племінний завод «Бортничі» не передавались гуртожитки, розташовані в с. Щасливе по вул. Леніна, 23, вул. Леніна, 10, вул. Леніна, 7, вул. Л.Українки, 15, вул.Фестивальна, 5. Вказані гуртожитки є державною власністю та підлягають безоплатній передачі до комунальної власності відповідно до Закону України «Про передачу об»єктів права державної та комунальної власності».

З вказаного повідомлення регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області вбачається, що спірні гуртожитки перебували в оперативному управлінні державного племінного заводу «Бортничі» і не увійшли до статутного фонду ВАТ «Племінний завод «Бортничі», створеного у процесі приватизації.

З актів приймання-передачі гуртожитків від 23 березня 2006 року вбачається, що вказані гуртожитки збудовані в 1955, 1957, 1959, 1964, 1986 роках.

З урахуванням наведеного у ВАТ «Племінний завод «Бортничі» не виникло права власності на вказані гуртожитки.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про передачу об»єктів права державної та комунальної власності» об»єктами передачі згідно з цим законом є житловий фонд та інші об»єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) у тому числі не завершені будівництвом.

Актами приймання-передачі гуртожитків від 23 березня 2006 року гуртожитки передані до комунальної власності у відповідності з порядком, встановленим Законом України «Про передачу об»єктів права державної та комунальної власності».

З урахуванням наведеного є необгрунтованим висновок суду про недійсність актів як правочинів, що не відповідають вимогам закону.

Крім того, позивач не належить до тих суб»єктів, між якими виникли спірні правовідносини і передачею гуртожитків до комунальної власності його права не порушені.

Оскільки суд неповно з»ясував обставини справи, порушив норми матеріального права, то рішення суду необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

На підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,2 Закону України «Про передачу об»єктів права державної та комунальної власності», керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Щасливської сільської ради задоволити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду від 5 липня 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в позові до відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі» та Щасливської сільської ради про визнання недійсним правочинів.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту та заборони, накладених ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 26 травня 2006 року.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.