апеляційний суд вінницької області

_УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 вересня 2006 року                                                                їм. Вінниця

Колегія суддів судової палати   у   цивільних справах   Апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого : Іващука В.А., суддів : Чорного В.І. Іванюка М.В., при секретарі : Цехмістер О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ладижиської міської ради, Ладижинського міського відділу земельних ресурсів, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вирішення земельного спору та скасування державного акту, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 16 лютого 2006 року про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі,

встановила:

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Ладижиської міської ради, Ладижинського міського відділу земельних ресурсів, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вирішення земельного спору та скасування державного акту.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 16 лютого 2006 року визнано мирову угоду, укладену між Ладижиською міською радою, Ладижинським міським відділом земельних ресурсів, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та провадження у справі закрито.

Позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на укладення мирової угоди відповідачами без наміру врегулювання спору, невиконання відповідачами умов угоди, просила ухвалу скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

У доводах апеляційної скарги посилається на те, що відповідач ОСОБА_3 відмовляється добровільно виконати умови мирової угоди, тому мирова угода укладена ним не з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок. Невиконання мирової угоди визнаної судом оскаржуваною ухвалою суперечить її правам та інтересам.

Справа №22 -2327    2006 р.        Категорія: 33       Головуючий у першій інстанції: Глушко І.В.

Суддя -доповідач апеляційної гнстанції: Іващук В.А.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити на розгляд по суті до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів знайшла обгрунтованими.

Відповідно ч.І ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Постановлюючи ухвалу про визнання мирової угоди, суд першої інстанції виходив з того, що сторони уклали мирову угоду з метою врегулювання спору та що така мирова угода буде виконана кожним із учасників розгляду добровільно.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, спір фактично не врегульований, оскільки відповідач ОСОБА_3 не виконує умови мирової угоди.

За таких обставин, мировою угодою спір не врегульований, тому ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд по суті до того ж суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.4, 313, 314 ч.І п.6, 315 ЦПК України, колегія, судді в,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 16 лютого 2006 року про визнання мирової угоди та закриття провадження у зазначеній справі - скасувати.

Справу направити на новий розгляд в той же суд першої інстанції для розгляду по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.