Справа № 1-83/2011

П О С Т А Н О В А

іменем України

"01" березня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарях: Жир С.О.,

за участю прокурора: Пірогової О.І.,

адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Снітища Народицького району

Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою,

працюючого станом на момент події заступником начальника

відділу контролю за обігом підакцизних товарів регіонального

управління Департаменту контролю за підакцизними товарами,

одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця с.Акташ Улоганського району Російської Федерації,

громадянина України, з вищою освітою, працюючого станом

на момент події на посаді старшого державного ревізора -

інспектора регіонального управління Департаменту контролю за

підакцизними товарами, одруженого, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.368ч.2 КК України,-

встановив:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що ОСОБА_3, працюючи на посаді заступника начальника відділу ліцензування роздрібної торгівлі та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, та ОСОБА_4, працюючи в свою чергу на посаді головного державного податкового ревізора -інспектора відділу ліцензування роздрібної торгівлі та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, будучи при цьому службовими особами, представниками влади та працівниками правоохоронного органу, який здійснює правозастосовні та правоохоронні функції, вчинили вимагання та одержання хабара за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

Так, 31 травня 2010 року до ВДСБЕЗ Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві звернулась ОСОБА_5 із заявою про вимагання у неї хабара в сумі 4000 гривень працівниками Державної податкової адміністрації в м.Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Органом досудового слідства блуло встановлено, що діяльність СПД «ІНФОРМАЦІЯ_3»пов'язана з реалізацією продовольчих та підакцизних товарів за адресою : АДРЕСА_3.

31 травня 2010 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 зателефонувала її продавець -ОСОБА_6, яка повідомила, що до магазину за адресою: АДРЕСА_3 приїхали з плановою перевіркою працівники державної податкової адміністрації м.Києва ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Крім того, ОСОБА_6 повідомила, ОСОБА_5, що вказані працівники податкової адміністрації виявили в магазині порушення порядку реалізації тютюнових виробів, у зв'язку з чим на ОСОБА_5, як на директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_3»буде накладено штраф. Далі, ОСОБА_6 запитала працівників податкової адміністрації про те, яким чином можливо вирішити питання щодо не складання акту перевірки та не накладення штрафних санкцій у адміністративному порядку про виявлені недоліки.

В цей час, у ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення шляхом вимагання та одержання хабара.

Після цього, працівники державної податкової адміністрації м.Києва ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомили, що якщо ОСОБА_5 не хоче для себе негативних наслідків, то вони не будуть складати акт перевірки та не будуть вказувати виявлені недоліки, якщо ОСОБА_6 або ОСОБА_5 передасть їм грошову винагороду у розмірі 500 доларів США.

В свою чергу, ОСОБА_6 повідомила працівникам податкової адміністрації, що у неї таких коштів немає, після чого зателефонувала ОСОБА_5 та розповіла про дану ситуацію.

В телефонній розмові ОСОБА_5 з ОСОБА_3, останній повідомив , що він хоче, щоб ОСОБА_5 протягом години приїхала до них разом з грошима в розмірі 500 доларів США та оригіналами документів на право торгівлі за вищевказаною адресою, у випадку передання їм вказаних грошових коштів вони не притягнуть ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності.

На висунуту вимогу ОСОБА_3, ОСОБА_5 була вимушена погодитись. Приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 під час зустрічі з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 в автомобілі «Шевроле Епіка»д/н НОМЕР_1, який належав ОСОБА_4, передала останнім грошові кошти у сумі 4000 гривень за не складання акту перевірки та не притягнення її о адміністративної відповідальності.

Одразу, після одержання хабара ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були затримані працівниками ВДСБЕЗ Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві, якими під час огляду місця події в автомобілі ОСОБА_4 «Шевроле Епіка», д/н НОМЕР_1, на задньому сидінні було виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 3100 гривень.

В судовому засіданні адвокатом ОСОБА_1 заявлено клопотання про направлення даної кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.368ч.2 КК України, на додаткове розслідування у зв'язку з неповнотою та неправильністю досудового слідства, яка призвела до того, що органом досудового слідства поверхово були встановлені обставини справи, не перевірені суперечності в показаннях свідків, розбіжності у сумі грошових коштів, що передавались ОСОБА_5 ОСОБА_3 з ОСОБА_4 та сумою виявлених грошових коштів в автомобілі ОСОБА_4, що неможливо усунути в судовому засіданні, оскільки для їх перевірки необхідне проведення слідчих дій, а також у зв'язку з встановленими в ході судового розгляду справи порушеннями кримінально-процесуального закону під час відібрання заяви у ОСОБА_5, при проведенні оперативно розшукових заходів, під час огляду місця події та інших слідчих дій, що істотно впливає на повноту, всебічність та об'єктивність судового розгляду та унеможливлює прийняття законного рішення по справі.

Заслухавши в ході судового розгляду справи показання підсудних, свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи, обговоривши в судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_1, вислухавши думку адвоката ОСОБА_2, який підтримав клопотання адвоката ОСОБА_1 та висловив аналогічну думку щодо необхідності направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування з тих же самих підстав, вислухавши думку підсудних, які підтримали клопотання адвоката ОСОБА_1, думку прокурора, яка не заперечувала проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_1, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх, передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини справи, викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також ті обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Згідно з положеннями ст.16-1 КПК України розгляд у судах справ відбувається на засадах змагальності. При розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатись на один і той же орган чи на одну і ту ж особу. Державне обвинувачення в суді здійснює прокурор, а у випадках, передбачених Цим кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник. Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник або законний представник. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.

Відповідно до вимог ст.281 КПК України справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, якщо ця неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.

Так, в ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_5 повідомила, що у неї особисто працівники податкової адміністрації гроші не вимагали, про вимагання коштів вона дізналась від продавця ОСОБА_6, яка є її матір'ю, після чого звернулась до ВДСБЕЗ Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві з заявою про злочин.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та перевірки зібраних органом досудового слідства доказів, в тому числі, встановлених органом досудового слідства фактичних обставин справи, судом неодноразово викликалась в судове засідання свідок ОСОБА_6, однак остання до суду так і не з'явились.

У зв'язку з цим, судом неодноразово виносились постанови на адресу органу внутрішніх справ про необхідність здійснення примусового приводу свідка ОСОБА_6 в судове засідання, на виконання яких до суду надійшли рапорти працівників міліції, які містили суперечливі дані щодо неможливості доставити свідка ОСОБА_6 в судове засіданні, зокрема в рапорті о/у ВСБЕЗ Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві від 14.07.2011 року зазначалось про неможливість здійснення примусового приводу вказаного свідка у зв'язку з відсутністю у м.Києві адреси проживання свідка по АДРЕСА_4 (т.3 а.с.51), в іншому ж рапорті від 21.11.2011 року зазначалось, що двері квартири №167 за вказаною адресою ніхто не відчинив, що унеможливило виконання постанови (т.3 а.с.98).

З метою усунення неповноти досудового слідства та вищезазначених суперечливих даних, що містились в рапортах працівників міліції на виконання постанов суду про примусовий привід в судове засідання свідка ОСОБА_6, судом, в порядку ст.315-1 КПК України, було надано 22 листопада 2011 року судове доручення органу досудового слідства для встановлення місця знаходження свідка ОСОБА_6 та забезпечення явки останньої в судове засідання для допиту в суді, оскільки пред'явлене органом досудового слідства обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зокрема викладені в обвинувальному висновку фактичні обставини справи містять істотні суперечності з показаннями допитаних в ході досудового слідства та в суді свідків.

Однак, орган досудового слідства, встановивши місце проживання свідка ОСОБА_6 у м.Шахтарськ Донецької області, не виконав постанову суду про необхідність забезпечення явки вказаного свідка в судове засідання у зв'язку з чим, суд був вимушений обмежитись лише оголошенням показань свідка ОСОБА_6, які є неконкретними та з яких неможливо встановити хто саме з підсудних та яким чином вимагав у неї грошові кошти.

Поряд з цим, слід також зазначити, що з показань свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні вбачається, що вона під час звернення з заявою про злочин не знала прізвищ працівників податкової адміністрації та чітко суми хабара, однак під час дослідження матеріалів справи в суді було встановлено, що в змісті заяви ОСОБА_5 про злочин (т.1 а.с.7) зазначені прізвища працівників податкової адміністрації їх імена та по-батькові, а також чітко зазначена сума хабара у розмірі 4000 гривень, що суперечить показанням свідка в суді та свідчить про те, що заява про злочин відбиралась у свідка ОСОБА_5 задніми числами з порушенням вимог ст.95 КПК України.

Крім того, органом досудового слідства в ході розслідування справи залишились не перевіреними показання свідків, які містять істотні суперечності з обставинами, які викладені в обвинувальному висновку.

Так, допитані в судовому засіданні працівники ВДСБЕЗ Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснювали, що свідок ОСОБА_5 залишила грошові кошти у розмірі 4000 гривень на задньому сидінні автомобіля, яким керував ОСОБА_4 та залишила вказаний автомобіль, після чого під час переслідування податківців ОСОБА_3 відчинив вікно дверцят автомобіля та викинув грошові кошти на тротуар, які зібрав працівник ВДСБЕЗ ОСОБА_7 та поклав в подальшому на заднє сидіння автомобіля ОСОБА_4, коли цей автомобіль було затримано. Вилучення грошових коштів проводилось з заднього пасажирського сидіння автомобіля ОСОБА_4

Незважаючи на те, що вищезазначені свідки давали аналогічні показання під час досудового слідства, слідчим не було перевірено показання даних свідків та обставини щодо викидання ОСОБА_3 грошових коштів та щодо збирання цих грошових коштів оперуповноваженим ОСОБА_7, що також не знайшло відображення в пред'явленому обвинуваченні.

Більш того, слідчим не встановлювались обставини, за яких свідок ОСОБА_7 збирав викинуті ОСОБА_3 грошові кошти, хто при цьому був присутнім, яким чином фіксувалось таке збирання грошових коштів та чи складався відповідний процесуальний документ вилучення зібраних ОСОБА_7 грошей, яким чином викинуті ОСОБА_3 з автомобіля грошові кошти знову опинились на задньому сидінні автомобіля ОСОБА_4, звідки в подальшому були вилучені слідчим як такі, що були залишені в автомобілі свідком ОСОБА_5, що суперечить показанням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про те, що вилучені грошові купюри були покладені на заднє сидіння автомобіля ОСОБА_4 свідком ОСОБА_7, а не свідком ОСОБА_5

Також, слідчим не вживалось заходів для усунення суперечностей в частині залишених ОСОБА_5 в автомобілі грошових коштів у розмірі 4000 гривень та розміру вилучених грошових коштів, що були покладені на заднє сидіння автомобіля ОСОБА_4 свідком ОСОБА_7 у розмірі 3100 гривень.

Крім того, під час судового розгляду справи також було встановлено наявність суперечностей між встановленим органом досудового слідства часом вчинення злочину, передбаченого ст.368ч.2 КК України, що інкримінується ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та наявними в матеріалах справи даними.

Зокрема, згідно пред'явленого обвинувачення 31 травня 2010 року о 14 годин 30 хвилин, свідку ОСОБА_5 на мобільний телефон зателефонувала продавець ОСОБА_6 та повідомила про проведення перевірки в магазині працівниками податкової адміністрації м.Києва та про вимагання ними грошової винагороди за не складання акту з приводу виявлених в ході перевірки порушень.

Однак, як вбачається з даних протоколу усної заяви ОСОБА_5 про злочин (т.1 а.с.7), остання в цей час вже знаходилась у Дніпровському РУ ГУМВС України в м.Києві та у неї уже було відібрано заяву про злочин, яка згідно відмітки на протоколі була вже зареєстрована станом на 14 годину 30 хвилин 31 травня 2010 року.

Наведене свідчить про неправильне встановлення органом досудового слідства часу вчинення злочину, що відповідно до вимог ст.64 КПК України є обставиною, яка підлягає доказуванню.

Крім того, при дослідженні матеріалів справи було встановлено порушення слідчим вимог кримінально-процесуального закону при складанні протоколу огляду місця події від 31 травня 2010 року (т.1 а.с.35-37).

Так, з показань допитаних в судовому засіданні підсудних та вищезазначених свідків вбачається, що під час огляду місця події проводилось фіксування даної слідчої дій за допомогою відеозапису, однак слідчим у протоколі огляду місця події всупереч вимог ст.85, 85-2 КПК України не зазначено, що під час даної слідчої дії здійснювався відеозапис, відеокасету жодним чином не оглянуто та не долучено процесуально до матеріалів кримінальної справи.

Крім того, у вищезазначеному протоколі огляду місця події від 31 травня 2010 року (т.1 а.с.35-37) слідчим так і не зазначено куди саме було поміщено вилучені в автомобілі грошові кошти та зроблені змиви з рук затриманих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, чи проводилось відповідне опечатування вилучених грошей та змивів з рук останніх, в тому числі відсутні взагалі будь-які дані, які б свідчили про належне оформлення вилучених на місці події речових доказів.

Більш того, в змісті вказаного протоколу на аркуші справи 36 т.1 в місці, де зафіксовані дані про вилучення грошових коштів та відібрання змивів, відсутні підписи понятих, які б засвідчили дійсність цієї події.

Наведене свідчить про складання протоколу огляду місця події з порушенням вимог ст.ст.85, 85-2, 127 КПК України, що є неприпустимим та свідчить про поверховий підхід та безвідповідальність слідчого до покладених на нього обов'язків.

Крім того, при дослідженні аудіозапису розмови свідка ОСОБА_5 з працівниками податкової адміністрації м.Києва ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні було встановлено, що текст їх розмови не містить висловів про вимагання грошових коштів, крім того, вказаний текст розмови не співпадає з довідкою-меморандумом роздрукованої слідчим з цієї розмови, фоноскопічна ж експертиза у справі не проводилась.

Поряд з цим, слід зазначити, що складений слідчим документ з назвою «довідка-меморандум»не може прийматись судом як процесуальний документ, оскільки чинним кримінально-процесуальним законом вид такого процесуального документу взагалі не передбачений.

Враховуючи, що судом були вичерпані передбачені процесуальним законом можливості перевірки зібраних досудовим слідством доказів по справі на підтвердження доведеності винності ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та встановлених органом досудового слідства суперечливих фактичних даних, а судове доручення органом досудового слідства не виконано, що позбавило суд можливості перевірити в судовому засіданні зібрані органом досудового слідства докази по справі та встановлені фактичні обставини справи, що викладені в обвинувальному висновку, які є суперечливими та не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи, що істотно впливає на повноту і всебічність судового розгляду, суд приходить до висновку про необхідність направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, у зв'язку з невиконанням органом досудового слідства вимог ст.22 КПК України по всебічному, повному і об'єктивному дослідженню обставин справи, що покладається саме на прокурора, слідчого, особу, яка проводить дізнання, а не на суд.

В ході додаткового розслідування необхідно провести відповідні слідчі дії для повного з'ясування та перевірки обставин, зазначених в мотивувальній частині даної постанови для усунення суперечностей та допущеної неповноти.

Дана неповнота проведеного досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні з урахуванням специфіки процесуальної форми судового розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст.22, 296, 281 КПК України, суд,-

постановив:

клопотання адвоката ОСОБА_1 про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.368ч.2 КК України для проведення додаткового розслідування - задовольнити.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.368ч.2 КК України повернути прокурору Дніпровського району м.Києва для організації проведення додаткового розслідування, в ході якого усунути неповноту досудового слідства та виконати дії, зазначені в мотивувальній частині даної постанови.

Запобіжний захід ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання залишити без зміни.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва протягом 7 діб.

Суддя: