01.10.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц2090\5312\12р. Головуючий 1-ї інстанції

Справа №2-6725\10р. - Назаренко О.В.

Категорія : про визнання права власності Доповідач - Швецова Л.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Даниленка В.М., Малінської С.М.

при секретарі - Колісник Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3

на рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2011 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, в порядку поділу спадкового майна просив визнати за ним право власності на 1\4 частину будинку АДРЕСА_1 Харківського району Харківській області, належну ОСОБА_2 та припинити право власності на 12\48 частин будинку АДРЕСА_2 у м. Харкові, визнавши право власності на вказану частину будинку за ОСОБА_2

Відповідачка проти позову заперечувала, у зустрічному позові просила виділити їй у натурі 1\4 частку у будинку АДРЕСА_1. Харківського району Харківської області.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 лютого 2011 року зустрічний позов ОСОБА_2 про виділ частки із спільного права власності на будинок виділено в окреме провадження.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Припинено право власності ОСОБА_2 на 1\4 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і визнано право власності на вказану 1\4 частину за ОСОБА_4 Припинено право власності ОСОБА_4 на 12\48 частин домоволодіння, що знаходиться у м. Харкові по АДРЕСА_2 і визнано право власності на цю частину домоволодіння за ОСОБА_2 та стягнено з неї на користь ОСОБА_4 судові витрати у сумі 993,98 грн., а також судовий збір у розмірі 1662,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 111, 50 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернулася на нього з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального прав, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія, вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з"явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, районний суд виходив з того, що позивач та відповідач не можуть спільно користуватися належним їм на праві власності майном і тому є підстави для поділу майна, шляхом припинення права власності.

Однак погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та судом не правильно застосовані норми матеріального права і тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі п.п. 3 і 4 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове про відмову в задоволенні позову із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони є братом та сестрою, які успадкували після смерті батька по 12\48( по 1\4) часток будинку АДРЕСА_2 у м. Харкові та по 1\ 4 частині будинку АДРЕСА_1 Харківського району Харківської області. Вказане майно знаходиться у сторін у спільній частковій власності.

Згідно ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Зазначена норма закону визначає порядок добровільного поділу майна між співвласниками, однак суд першої інстанції цього не врахував і припинив право власності відповідача на належне їй майно.

Примусове припинення у співвласника права на частку в спільній власності передбачається ст. 365 ЦК.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.

Вищезазначена стаття передбачає умови, за наявності яких можливе припинення права на частку в спільному майні. Задоволення таких вимог допускається згідно з ч. 2 цієї статті лише за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Позивачем в судове засідання суду першої інстанції не було надано належних та допустимих доказів в обгрунтування того, що він у передбаченому ч. 2 ст. 365 ЦК України порядку вніс вартість частки на депозит суду, а також, що існують обставини, які перешкоджають сторонам спільно користуватися належним їм майном.

Крім цього, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не правильно застосував до вказаних правовідносин ст. 1278 ЦК України, оскільки на час звернення позивача до суду з позовом право власності на спадкове майно було зареєстровано за сторонами відповідно до ч. 2 ст. 1299 ЦК України.

Частина 2 ст. 59 ЦПК України передбачає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 301,302, п.п.3 і 4 ст. 309, 312,313,317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2011 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна відмовити.

Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом 20 днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -суддя -

Судді -