01.10.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2-1190/11р. Головуючий 1-ї інстанції
Провадження № 22-ц2090\801\12р. -Пілюгіна О.М.
Категорія : про встановлення Доповідач - Швецова Л.А.
батьківства
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Швецової Л.А.
суддів - Піддубного Р.М., Яцини В.Б.
при секретарі - Колісник Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та про стягнення аліментів на утримання дитини ,-
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, який уточнила при розгляді справи, та просила визнати, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_4, народженої в м. Мерефі, Харківського району Харківської області; зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області внести зміни до актового запису № 203 від 29.07.2009 року про народження ОСОБА_4, народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 змінивши прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_4 та вказати батьком дитини замість ОСОБА_3 -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який мешкає у АДРЕСА_1В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що вона з ОСОБА_3 протягом 2008-2009 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах. Вони разом з відповідачем вели спільне господарство та проживали в одній квартирі у м. Мерефі.
На той час, коли вони з ОСОБА_3 вступили у фактичні шлюбні відносини, він ще був у шлюбі, про що їй стало відомо пізніше.
В період їхнього з ОСОБА_3 спільного проживання вона завагітніла, про що відразу йому сповістила, проте ОСОБА_3, відразу після цього, покинув її та залишив саму народжувати дитину.
У ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_4, батько якої був записаний зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, так як ОСОБА_7 відмовився подати заяву до відділу РАЦС. Крім того, ОСОБА_3 не надає їй матеріальної допомоги на утримання їх спільної доньки, у зв'язку з чим вона була змушена звернутися до суду.
Відповідач, в особі свого представника, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на безпідставність заявлених позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що він був одружений та є одруженим і на теперішній час, а з позивачкою ніколи спільно не проживав і ніякого відношення до народження в неї дитини не має.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та про стягнення аліментів на утримання дитини відмовлено .
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_3 та його представника, які належним чином були повідомлені по час та місце розгляду справи, та явка ОСОБА_3 визнана судом обов»язковою. Відповідачем була надана довідка, відповідно до якої ОСОБА_3, з 05.08.2012 року знаходиться на стаціонарному лікуванні станом на 20 серпня 2012 року, однак згідно довідки, отриманої на підставі запиту суду вбачається, що ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні з 05 серпня 2012 року по 16 серпня 2012 року, тому судова колегія вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, оскільки жодного разу в судове засідання ні суду першої ні апеляційної інстанції не з»явився.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
В даному ж випадку рішення суду першої інстанції, ухвалене по справі, не відповідає цим вимогам процесуального закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька може бути встановлено за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані у встановленому законом порядку, як це передбачено, ч. 2 ст. 128 СК України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що остання не довела, що відповідач ОСОБА_3 є батьком її доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, виходячи з того, що для встановлення біологічного походження дитини від відповідача по справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, від проведення якої свідомо ухилялася сама позивачка, яка хоч і з'явилася до експертної установи, але не провела оплату за проведення експертизи у сумі 5810 грн. 87 коп.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та наявним в ній доказам.
Так, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 липня 2010 року по вказаній цивільній справі було призначено судову медичну молекулярно-генетичну експертизу, проведення якою доручено Державному науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експертів постановлено наступне питання : «Чи є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 біологічним батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2?»
Відповідно листа начальника Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, вказана ухвала суду була залишена без виконання, у звязку з неявкою сторін для відбору експериментальних зразків до відділу молекулярно-генетичної ідентифікації ДНДЕКЦ МВС України, а не через відсутність оплату за проведення зазначеної експертизи, як це зазначено у рішенні суду. Але, суд першої інстанції, не прийняв до уваги вказаний лист та не дав йому належної оцінки у своєму рішенні.
Під час розгляду справи в апеляційній інстанції було постановлено ухвалу про задоволення клопотання ОСОБА_2 та призначено по справі судову медичну молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «Чи є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 біологічним батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2?». Проведення зазначеної експертизи було доручено експертам Дніпропетровського ОКЗ «судово-медичних експертиз».
Відповідно до листа Начальника ОКЗ «Бюро судово-медичної експертизи», вказану ухвалу апеляційного суду було повернуто без виконання, у зв'язку з неявкою ОСОБА_3 17.04.2012 року та 11.06.2012 року в лабораторію молекулярно-генетичних досліджень відділення судово-медичної імунології ОКЗ «Бюро судово-медичної експертизи».
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_8 неодноразово повідомлялися про призначення вказаної експертизи та про необхідність явки ОСОБА_3 до лабораторії молекулярно-генетичних досліджень відділення судово-медичної імунології (підтвердженням чого є самі заяви ОСОБА_3 та розписки про отримання ним та його представником листів про виклик для дачі зразків на 11.06.2012 року, що містяться в матеріалах справи на а.с. 131; 145;146).
Доводи викладені в заяві ОСОБА_3, стосовно того, що він, у зв'язку з поганим станом здоров'я, не має можливості переїжджати на великі відстані, судовою колегією не було взято до уваги, як недоведені та необґрунтовані.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що ОСОБА_3 без поважних причин двічі не з'явився в лабораторію молекулярно-генетичних досліджень відділення судово-медичної імунології ОКЗ «Бюро судово-медичної експертизи»для дачі своїх зразків необхідних для проведення експертизи.
За правилами ч. 1 ст. 146 ЦПК України, передбачено, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
За змістом ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів.
В матеріалах справи маються також показання свідків стосовно того що громадянка ОСОБА_2, 1978 року народження проживала в 2008 році ( до народження своєї дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з громадянином ОСОБА_3 1948 року народження в громадянському шлюбі та вели спільне господарство, які суд повинен оцінювати у сукупності з іншими доказами по справі.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
За таких обставин, враховуючи наведене вище, судова колегія вважає, що в даному випадку слід вважати доведеним факт того, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому, на підставі ст. 180 СК України, у нього виникає обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
На підставі викладеного, враховуючи, у відповідності до ст. 182 СК України, що відповідач народився у 1948 році і є людиною не молодою, до того ж має низку захворювань, судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_3, 1948 року народження, на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1\6 частини усіх видів його доходів, починаючи з 26 січня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для однієї дитини.
За таких обставин, враховуючи наведене вище, рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2011 року, як таке, що постановлене без повного та всебічного з'ясування усіх істотних обставин справи, не може бути визнане законним, обґрунтованим, а тим більш справедливим, у зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне на підставі п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України скасувати це судове рішення та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання батьківства та про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.
Таким чином, керуючись 303, 304, 307, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2011 року - скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнати ОСОБА_3 батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Змінити прізвище, по батькові, відомості про батька дитини ОСОБА_4 в актовому записі про народження № 203 від 29.07.2009 року, виданий Мерефянською міською радою Харківського району Харківської області, шляхом заміни прізвища з ОСОБА_4 на ОСОБА_4, а також записати ОСОБА_3, 1948 р.н., українця, громадянина України батьком дитини. Запис про ім'я, відомості про матір, дати народження залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3, 1948 року народження, на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1\6 частини усіх видів його доходів, починаючи з 26 січня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для однієї дитини.
Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом 20 днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -