01.10.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц2090\4949\12р. Головуючий 1-ї інстанції

Справа № 2011\213\12р. -Грищенко І.О.

Категорія : договірні Доповідач - Швецова Л.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Пономаренко Ю.А., Кругової С.С.

при секретарі - Балашові О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2012 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2011 року представник ОСОБА_3 -ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 суму займу у розмірі 3000 гривень, суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 2000 грн. та судові витрати. В обґрунтування позову вказалаё що на підставі письмової розписки, 28 січня 2010 року ОСОБА_2 зайняв у ОСОБА_3 3000 грн., яку зобов»язався повернути до 31.12.2010 року, однак до вказаного строку отримані кошти повернуті не були і крім цього вважав, що діями відповідача ОСОБА_3 та його родині спричинена моральна шкода у сумі 3000 грн. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь вищезазначені суми та понесені судові витрати.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказав, що вказану розписку написав під тиском, оскільки з позивачем знаходився у трудових відносинах і хвилювався, що йому не віддадуть трудову книжку.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу 3000 грн. та 2000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди та судові витрати: судовий збір в сумі 51 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального прав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія, вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з"явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, районний суд виходив з того, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження факту передачі коштів та розмір спричиненої моральної шкоди підтверджений матеріалами справи.

Однак погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та судом не правильно застосовані норми матеріального права і тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі п.п. 3 і 4 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції змінити із наступних підстав.

Так по справі встановлено, що 28 січня 2010 року ОСОБА_2 зайняв у ОСОБА_3 суму 3000 грн., яку зобов»язався повернути до 31.12.2010 року, однак до вказаного строку отримані кошти повернуті .

У відповідності до норм ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Нормами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами ч. 1 ст. 1051 ЦК України передбачено право позичальника оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється, виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні право щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Посилання відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції на той факт, що вказані кошти він не отримував, а розписку написав під тиском, судова колегія вважає безпідставними, оскільки з часу написання вищезазначеної розписки відповідач з заявами до правоохоронних органів не звертався, інших доказів на підтвердження безгрошовості вказаної угоди не надав.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що стягненню підлягає сума 3000 грн.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення суми спричиненої моральної шкоди, то судова колегія вважає, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки такий спосіб захисту порушеного права, а саме стягнення моральної шкоди у зв»язку з невиконанням договорних зобов»язань не передбачений ст. 23 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково в частині стягнення суми боргу у розмірі 3000 грн., в частині стягнення моральної шкоди, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 301,302, п.п.3 і 4 ст. 309, 312,313,317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2012 року змінити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про стягення з ОСОБА_2 суми спричиненої моральної шкоди у розмірі 2000 грн. відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом 20 днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -