ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.09.12м. Севастополь Справа №2а-2003/12/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді - Гуріна Д.М.;
секретар судового засідання Ополєва О.Г.,
за участю позивача -ОСОБА_1, представника позивача -ОСОБА_2,
представник відповідача не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
29 серпня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Севастополя звернулась ОСОБА_1 із позовом до відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі (далі -ВГІРФО Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що 16 липня 2011 року між нею та ОСОБА_3 укладено шлюб. 30 травня 2012 року шлюб між нею та ОСОБА_3 розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилася дитина -ОСОБА_4 Після народження дитини вона звернулася до ВГІРФО Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі із заявою про реєстрацію дитини за її місцем проживання. 4 серпня 2012 року відповідачем відмовлено у реєстрації дитини за місцем проживання з підстави відсутності згоди батька на визначення місця проживання дитини із матір'ю. Просить визнати протиправними дії ВГІРФО Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі щодо відмови у реєстрації місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язати ВГІРФО Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі зареєструвати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Судовий розгляд продовжено судом на підставі положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши докази у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
16 липня 2011 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб. (а.с. 7)
30 травня 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шлюб розірвано (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 народилася дитина -ОСОБА_4, батьком дитини зазначено ОСОБА_3 (а.с. 9).
12 липня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до ВГІРФО Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі із заявою про реєстрацію місця проживання дитини -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем її проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1. У заяві ОСОБА_1 також зазначила, що з батьком дитини розлучена, сідносин з ним не підтримує, про його місцезнаходження їй невідомо. (а.с. 20).
4 серпня 2012 року ВГІРФО Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі відмовило ОСОБА_1 у реєстрації її сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Відповідно до наданої у судовому засіданні довідки відділу морської інженерної служби Міністерства оборони Російської Федерації від 30 червня 2012 року № 1559 про виписку із домової книги, склад сім'ї та прописку, ОСОБА_1 проживає та прописана за адресою: АДРЕСА_1 з 23 червня 2009 року. ОСОБА_1 є дочкою квартиронаймача ОСОБА_6, також в квартирі прописана та проживає жінка квартиронаймача -ОСОБА_2 (а.с. 21).
Згідно з положеннями частини 2 статті 64 Житлового кодексу України ОСОБА_1 є членом сім'ї квартиронаймача ОСОБА_6
Відповідно до частини 1 статті 64 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно з частиною 1 статті 65 Житлового кодексу України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Таким чином ОСОБА_1 має право на вселення свого сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за своїм місцем проживання.
ВГІРФО Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі відмовило ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання її сина на підставі частини 1 статті 160 та частини 1 статті 161 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до частини 1 статті 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відмовляючи ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання її сина ВГІРФО Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі не враховано, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано ще до народження дитини, ОСОБА_3 має паспорт громадянина Російської Федерації (а.с. 11), місцезнаходження ОСОБА_3 позивачу невідомо, ОСОБА_3 своїх заперечень проти реєстрації місця проживання дитини за місцем проживання матері не висловлював, спір між батьками дитини стосовно місця проживання дитини не виникав, таким чином обставини, встановлені частиною 1 статті 161 Сімейного кодексу України, відсутні.
Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення відомостей про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси одного житла особи чи адреси спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, військової частини до визначених цим Законом документів та до реєстраційного обліку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.
Внесення відомостей про місце проживання малолітньої дитини не позбавляє права батька дитини, у разі виникнення спору між батьками стосовно місця проживання дитини, звернутися до суду для вирішення спору щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, як це передбачено частиною 1 статті 161 Сімейного кодексу України.
Виходячи з наведеного адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись статями 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у реєстрації місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання матері ОСОБА_1.
Зобов'язати відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі зареєструвати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання матері ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.М. Гурін
Постанову складено у повному обсязі
21 вересня 2012 року