ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 вересня 2012 року 11:00 № 2а-10712/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., суддів: Клочкової Н.В., Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Громадської організації «Джерела права»
доДержавної інспекції техногенної безпеки України
про визнання дій протиправними та зобов'язання надати інформацію,
ВСТАНОВИВ:
Громадська організація «Джерела права»звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про визнання протиправною відмову Державної інспекції техногенної безпеки України у наданні письмової інформації на запит Громадської організації «Джерела права»від 09 липня 2012 року; про визнання, що відмова у наданні інформації надана із порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки у ній не описаний порядок оскарження відмови; про зобов'язання відповідача надати письмову повну та точну інформацію, а саме:
- перелік нормативно-правових актів, які забезпечують діяльність Інспекції,
- на підставі яких нормативно-правових актів здійснюється робота по розгляду звернень фізичних та юридичних осіб у Інспекції,
- повний перелік нормативно-правових актів щодо етичних норм: кодексів поведінки співробітників Інспекції,
- повний перелік органів місцевого самоврядування (управлінь, департаментів), які підпорядковуються або координуються Інспекцією,
- перелік документів (актів, наказів, постанов), які створюються в процесі діяльності Інспекції, а також перелік суб'єктів, на яких поширюються дані документи,
- наявність або відсутність телефону довіри чи гарячої лінії Інспекції,
- перелік адміністративних послуг, що надаються Інспекцією.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2012 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2012 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 04 вересня 2012 року.
В судове засідання 4 вересня 2012 року представники сторін не прибули.
Разом з тим, позивач в позовній заяві просить суд розглядати справу без участі його представника.
Представником Державної інспекції техногенної безпеки України 04 вересня 2012 року через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що уповноважений представник Державної інспекції техногенної безпеки України Юрчишина Н.І. знаходиться у щорічній відпустці з 13 серпня по 12 вересня 2012 року.
В судовому засіданні 4 вересня 2012 року колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача, відмовила в його задоволенні з огляду на наступне.
Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію техногенної безпеки України, затвердженого указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 392/2011, встановлено, що Державна інспекція техногенної безпеки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.
Голова Державної інспекції техногенної безпеки України призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із Міністром керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Держтехногенбезпеки України, призначає на посади та звільняє з посад інших осіб начальницького складу служби цивільного захисту, державних службовців і працівників апарату Держтехногенбезпеки України та її територіальних органів.
У відповідності до частини сьомої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
За таких обставин, суд зазначає, що перебування представника Державної інспекції техногенної безпеки України Юрчишиної Н.І. у відпустці не є поважною причиною неявки відповідача в судове засідання, оскільки відповідач мав можливість направити в судове засідання іншого представника, який перебуває в апараті Держтехногенбезпеки України.
Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неявку представників сторін в судове засідання 4 вересня 2012 року та клопотання позивача про розгляд справи без його участі, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження та на основі наявних матеріалів справи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Громадська організація «Джерела права»09 липня 2012 року звернулася до Державної інспекції техногенної безпеки України із запитом на інформацію, проте у відповідь було отримано лист відповідача від 12 липня 2012 року за № 36/7/5427, яким відповідач повідомив про неможливість надання запитуваної інформації. Разом з тим, позивач зазначає, що відмова Державної інспекції техногенної безпеки України у наданні повної, точної інформації на інформаційний запит від 09 липня 2012 року є незаконною та такою, що порушує вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
09 липня 2012 року Громадська організація «Джерела права»звернулася до Державної інспекції техногенної безпеки України із запитом на інформацію, в якому просила надати наступну інформацію:
1. перелік нормативно-правових актів, які забезпечують діяльність Інспекції,
2. на підставі яких нормативно-правових актів здійснюється робота по розгляду звернень фізичних та юридичних осіб у Інформації,
3. повний перелік нормативно-правових актів щодо етичних норм: кодексів поведінки співробітників Інспекції,
4. повний перелік органів місцевого самоврядування (управлінь, департаментів), які підпорядковуються або координуються Інспекцією,
5. перелік документів (актів, наказів, постанов), які створюються в процесі діяльності Інспекції, а також перелік суб'єктів на яких поширюються дані документи,
6. наявність або відсутність телефону довіри чи гарячої лінії Інспекції,
7. перелік адміністративних послуг, що надаються Інспекцією.
За результатами розгляду запиту на інформацію Державна інспекція техногенної безпеки України листом від 12 липня 2012 року за № 36/7/5427 повідомила Громадську організацію «Джерела права»про те, що обсяг запитуваної інформації значно перевищує 10 сторінок, а тому, відповідно до статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації»запитувач зобов'язаний відшкодувати витрати на копіювання та друк. В листі також зазначено, що Державна інспекція техногенної безпеки України, як розпорядник запитуваної інформації, забезпечила її розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес регулюється Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно статті 1 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації»(із змінами та доповненнями) публічна інформація -це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
- в офіційних друкованих виданнях;
- на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;
- на інформаційних стендах;
- будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»запит на інформацію -це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (частина третя статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Письмовий запит подається в довільній формі (частина четверта статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Відповідно до частини п'ятої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації»інформація на запит надається безкоштовно.
У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем надана відповідь щодо необхідності відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк запитуваної інформації, оскільки її обсяг значно перевищує 10 сторінок та додатково повідомлено про те, що Державна інспекція техногенної безпеки України, як розпорядник запитуваної інформації, забезпечила розміщення запитуваної інформації на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.
При цьому, суд зазначає, що Державною інспекцією техногенної безпеки України не було відмовлено позивачу у наданні інформації, а лише повідомлено про необхідність оплати витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію.
З огляду на встановлене, суд не приймає доводи позивача відносно того, що Державною інспекцією техногенної безпеки України було відмовлено Громадській організації «Джерела права»у наданні інформації, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову Державної інспекції техногенної безпеки України у наданні письмової інформації на запит Громадської організації «Джерела права»від 09 липня 2012 року; про визнання, що відмова у наданні інформації надана із порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки у ній не описаний порядок оскарження відмови судом визнаються необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Разом з тим, суд зазначає, що частиною третьою статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації»встановлено, що розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 740 «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію»встановлені наступні граничні норми витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію:
Копіювання або друк копій документів формату А4 та меншого розміру (в тому числі двосторонній друк) -не більше ніж 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки.
Копіювання або друк копій документів формату А3 та більшого розміру (в тому числі двосторонній друк) -не більше ніж 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки.
Копіювання або друк копій документів будь-якого формату, якщо в документах поряд з відкритою інформацією міститься інформація з обмеженим доступом, що потребує її відокремлення, приховування тощо (в тому числі двосторонній друк) -від 0,3 до 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки.
Розмір мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки встановлюється на дату копіювання та друку документів.
При цьому, нормою частини третьої статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації»також встановлено, що у разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.
З огляду на встановлене, суд зазначає про наступне.
Як вбачається з листа Державної інспекції техногенної безпеки України від 12 липня 2012 року № 36/7/5427, розпорядник інформації лише зазначив про необхідність відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк, проте не зазначив кількість сторінок та не визначив розмір фактичних витрат на копіювання та друк запитуваної інформації.
За таких обставин та враховуючи положення частини третьої статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суд приходить до висновку, що Державна інспекція техногенної безпеки України зобов'язана надати Громадській організації «Джерела права»запитувану інформацію безкоштовно.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації»доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:
1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;
2) вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом;
3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати відповідь по суті запитуваної Громадською організацією «Джерела права»інформації в її запиті на інформацію від 09 липня 2012 року.
Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов Громадської організації «Джерела права»задовольнити частково.
2. Зобов'язати Державну інспекцію техногенної безпеки України надати Громадській організації «Джерела права»запитувану в запиті на інформацію від 09 липня 2012 року наступну інформацію:
- перелік нормативно-правових актів, які забезпечують діяльність Інспекції,
- на підставі яких нормативно-правових актів здійснюється робота по розгляду звернень фізичних та юридичних осіб у Інспекції,
- повний перелік нормативно-правових актів щодо етичних норм: кодексів поведінки співробітників Інспекції,
- повний перелік органів місцевого самоврядування (управлінь, департаментів), які підпорядковуються або координуються Інспекцією,
- перелік документів (актів, наказів, постанов), які створюються в процесі діяльності Інспекції, а також перелік суб'єктів, на яких поширюються дані документи,
- наявність або відсутність телефону довіри чи гарячої лінії Інспекції,
- перелік адміністративних послуг, що надаються Інспекцією.
3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 10 (десять) грн. 73 коп. на користь Громадської організації «Джерела права»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної інспекції техногенної безпеки України за рахунок бюджетних асигнувань.
4. В решті позовних вимог -відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя К.М. Кобилянський
Судді Н.В. Клочкова
Т.О. Скочок