Справа №2014/2-1334/11

Пр. 2/2014/269/2012

РІШЕННЯ

іменем України

26.09.2012 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючого судді -Шахової В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Міненко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Зміївська державна нотаріальна контора в Харківській області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа Зміївська державна нотаріальна контора в Харківській області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом, при цьому вказав, що відповідач по справі є його батьком. ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Змієві Харківської області померла його мати ОСОБА_3 Під час перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за сумісні кошти, за рахунок сумісного бюджету, було придбано житловий будинок АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2, Харківської області, які зареєстровано в цілому за ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу. Після смерті матері, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 звернувся до Зміївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини і завдяки зверненню, прийняв спадщину після її смерті. Враховуючи, що будинки було придбано батьками під час перебування у зареєстрованому шлюбі, тому формально половини будинків повинна була належати матері, однак будинки було оформлено на батька. ОСОБА_1 вважає, що вказані будинки належали батькові та матері на праві спільної сумісної власності і за правилами Кодексу про шлюб та сім'ю України, який діяв на момент купівлі будинків, долі в будинку батька та матері є рівними.

Позивач просить визнати за ним право власності на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті матері у вигляді 1\4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та 1\4 частини житлового будинку АДРЕСА_2, Харківської області,в м. Змієві.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що з ОСОБА_3 він перебував у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу вони мають сина ОСОБА_1 Житлові будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 Харківської області він купляв за свої особисті кошти, а не за рахунок сумісного бюджету подружжя.

Представники відповідача вважали позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Змієві Харківської області померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про її смерть НОМЕР_1, яке видане відділом реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області, про що в книзі реєстрації смертей зазначеного відділу 12 жовтня 2005 року зроблено відповідний актовий запис за №307./а.с.8/

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як сина та матері підтверджується свідоцтвом про народження./а.с.9/

З 27.12.1975 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. Вказана обставина, визнана відповідачем та не підлягає доказуванню відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України.

Будинок АДРЕСА_1 в м. Змієві з відповідними надвірними будівлями належить в цілому ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Зміївським приватним нотаріусом ОСОБА_4 16.04.2002 року р-р№901; будинок АДРЕСА_2 в відповідними надвірними будівлями належить в цілому ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Готвальдською ДНК 12.03.1980 року р-р №769. /а.с.85/

Після смерті матері, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Зміївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак оформити в нотаріальному порядку спадкове майно позивач не має можливості, у зв'язку з запереченням батька (відповідача по справі) проти цього.

Згідно зі ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (який діяв на момент купівлі спірних будинків), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Згідно ч. 1 ст. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, в разі поділу майна, яке є

спільною сумісною власністю подружжя їх частки визнаються рівними. В окремих

випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи

інтереси неповнолітніх дітей або одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що будинок АДРЕСА_1 в м. Змієві Харківської області та будинок АДРЕСА_2 належав ОСОБА_2 та померлій ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, оскільки був придбаний під час їхнього шлюбу.

При цьому, суд не приймає доводи відповідача, що він купляв спірні будинки за свої особисті кошти, а не за рахунок сумісного бюджету подружжя, оскільки вони не підтверджені жодними належними доказами. Таким чином, відповідно до принципу презумпції виникнення права спільної сумісної власності, вищенаведені будівлі, які були придбані за час шлюбу, на момент смерті ОСОБА_5 були спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1226 ЦК України, визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст..ст. 1269, 1270 ЦК України позивач вважається таким, що прийняв спадщину.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_3 у вигляді ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Змієві Харківської області з відповідною частиною надвірних будівель та ? частини житлового будинку АДРЕСА_2 Харківської області з відповідною частиною надвірних будівель є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст..ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, ст..ст. 1216, 1218, 1226, 1261, 1267, 1269, 1270 ЦК України ст.ст. ст.ст.10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Зміївська державна нотаріальна контора в Харківській області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Змієві Харківської області матері ОСОБА_3 у вигляді 1\4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Змієві Харківської області з відповідною частиною надвірних будівель; 1\4 частини житлового будинку АДРЕСА_2 Харківської області з відповідною частиною надвірних будівель.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 01.10.2012 року.

Головуючий: