Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10958/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11:50
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Куденков К.О.
при секретарі Окрибелашвілі В.О.
за участю:
представника позивача: Чикиринда А.В.
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Маріупольського міського центру зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення грошових коштів
ВСТАНОВИВ:
Маріупольський міський центр зайнятості (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 3 307,65 грн.
Позов мотивовано неповідомленням відповідачем про отримання доходу за цивільно-правовим договором від Маріупольського державного вищого навчального закладу «Приазовського державного технічного університету» (надалі - ПДТУ) під час перебування на обліку у якості безробітного, що є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення, а саме отриманої допомоги по безробіттю.
Представник позивача у судовому засіданні від 24.09.2012р. адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.
Відповідач у судове засідання від 24.09.2012р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки у судове засідання.
Керуючись ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе не відкладати розгляд справи і вирішити її на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
03.11.2010р. відповідач звернувся до позивача із заявою, якою просив до вирішення питання про працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
У вказаній заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не є членом особистого селянського господарства, не уклав договір цивільно-правового характеру, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах.
Згідно персональної картки №054422010102700001, відповідач зазначений як безробітний, незайнятий до одного року, звільнений з останнього місця роботи 15.05.2009р.
Згідно витягу із наказів про прийняті рішення по відповідачу, 03.11.2010р. відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, 29.10.2011р. припинено виплату допомоги по безробіттю, 08.11.2011р. відповідача знято з обліку.
Із довідки від 06.07.2012р. №231 вбачається, що за період з 18.04.2011р. по 07.11.2011р. відповідачу виплачено 3 307,65 грн. допомоги по безробіттю (за листопад - 0,00 грн.).
Позивачем проведено звірку інформації про доходи, які отримані безробітними у період перебування на обліку в центрі зайнятості, за наслідками якої складений акт від 25.06.2012р. № 164 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.
Відповідно до вказаного акту встановлено, що ОСОБА_2 з 18.04.2011р. виконував роботи у ПДТУ згідно цивільно-правового договору від 18.04.2011р. №203, у зв'язку із чим отримав відповідний дохід у другому кварталі 2011р. згідно даних з ДПА.
Також, у вказаному акті зазначено, що відповідач не повідомив центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.
Відповідно до витягу із запиту-відповіді Державної податкової адміністрації України за 2 квартал 2011р., ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у другому кварталі 2011 року виплачено дохід від ПДТУ.
Таким чином, під час перебування на обліку у якості безробітного, з квітня 2011р. відповідач отримував дохід за цивільно-правовим договором від ПДТУ, про що не повідомив позивача.
На підставі наказу від 07.07.2012р. 3724 позивач звернувся до відповідача із листом від 07.07.2012р. №11-3310 про повернення коштів у розмірі 3 307,65 грн., який отриманий відповідачем 17.07.2012р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, яка міститься у матеріалах справи.
Проте, із позовної заяви та пояснень представника позивача вбачається, що відповідачем не повернуті вказані кошти.
Відповідно до підпунктів «а» та «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», встановлено, що до зайнятого населення належать: - працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; - громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Таким чином, на момент отримання допомоги по безробіттю за квітень 2011 року відповідач відносився до зайнятого населення у зв'язку із здійснення оплачувальної роботи за цивільно-правовим договором.
Статтею 7 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно частини 3 ст. 36 зазначеного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю підлягає стягненню на підставі ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» через порушення відповідачем ч. 2 ст. 36 цього Закону.
Частиною першою ст. 34 зазначеного Закону передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
У відповідності до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду, про що зазначено в п. 5 ч.2 зазначеної статті.
Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Також, Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи представляють інтереси Фонду в судових та інших органах, про що зазначено в п. 6 ч.2 зазначеної статті.
Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, здійснюється згідно «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/1624.
Також, суд зазначає, що у відповідності до п. 7 та п. 8 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», через неповернення виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю у встановлений строк - 15 календарних днів, стягнення цих коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до ч.4 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
Статтею39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, сума виплаченого відповідачу забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю підлягає примусовому стягненню на користь позивача.
На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 грошову суму виплаченого забезпечення (допомога по безробіттю) у розмірі 3 307 (три тисячі триста сім) гривень 65 (шістдесят п'ять) копійки на користь Маріупольського міського центру зайнятості (рахунок №37170300901052 в ГУДКСУ Донецької області, ЄДРПОУ 24815706, МФО 834016).
2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 24 вересня 2012 року, складання постанови у повному обсязі - 28 вересня 2012 року.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Куденков К.О.