Справа № 11 а-663 - 2006 р.

Головуючий у суді 1-ї інстанції Клопоущак СЮ.

Доповідач Ляліна Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пасько Д.П. Суддів: Ляліної Л.М. Пікановського Б.В. За участю прокурора: Альчука М.П. Та адвокат ОСОБА_1

Розглянула у відкритому засіданні в м. Вінниці 13 вересня 2006 р. кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в інтересах засудженого на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 8 серпня 2005 р., яким

ОСОБА_2,

раніше не судимий,

засуджений за ст. 368 ч. 2 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах та займатися діяльністю у сфері державної служби на 3 роки, з конфіскацією майна; за ст. 368 ч. З КК України до 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах та займатися діяльністю у сфері державної служби на 3 роки з конфіскацією майна.

Згідно ст. 70 ч. 1, ст. 72 КК України ОСОБА_2 остаточно призначено покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим 9 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в державних органах та займатися діяльністю у сфері державної служби на 3 роки, з конфіскацією майна.

В задоволенні цивільного позову, заявленого ОСОБА_4, відмовлено.

Стягнуто із засудженого судові витрати 269 грн. 14 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області.

Вирішено питання з речовими доказами.

Як встановлено судом, ОСОБА_2, перебуваючи у вересні-жовтні 2003 року на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, являвся службовою особою, яка постійно здійснювала функції представника влади, виконувала обов'язки за спеціальними повноваженями.

6 вересня 2003 р. в першій половині дня ОСОБА_2 під час здійснення оперативно-розшукових заходів в м. Жмеринка Вінницької області на території приймального пункту металобрухту ІНФОРМАЦІЯ_2, при відсутності у підприємства соціального дозволу (ліцензії) на здійснення операцій з брухтом кольорових металів, виявив брухт кольорового металу - згорівший зварювальний апарат, основні складові частини якого були виготовлені з міді, та встановив таким чином порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом.

Діючі умисно, ОСОБА_2 з корисливих мотивів, з метою одержання хабара в особливо великому розмірі, усвідомлюючи протиправність своїх дій, під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, постановив вимогу до директора ТОВ ОСОБА_4 передати йому в якості хабара 5000 доларів США, за що він шляхом використання свого службового становища буде позитивно вирішувати питання щодо не притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за виявлене порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом.

З метою запобігти шкідливим наслідкам щодо своїх та керованого ним підприємства правам і інтересам, ОСОБА_4 був вимушений погодитись з вимогою ОСОБА_2 щодо передачі йому хабара.

У другій половині дня 6 вересня 2003 року біля кафе ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Жмеринці ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання хабара у особливо великому розмірі шляхом вимагання за позитивно вирішення питання щодо не притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, одержав від останнього 15000 гривень.

Крім того, ОСОБА_2 на протязі вересня-жовтня 2003 р., продовжуючи свій злочинний намір на одержання хабара, діючи умисно, з корисливих мотивів, погрожуючи подальшими перевірками підприємницької діяльності ТОВ, усвідомлюючи протиправність своїх дій, постановив вимогу до директора ОСОБА_4 про передачу йому в якості хабара 250 доларів США, за що ним шляхом використання свого службового становища буде позитивно вирішено щодо не проведення в подальшому ним особисто та іншими працівниками ВБОЗ перевірок підприємницької діяльності ТОВ.

6 жовтня 2003 р. ОСОБА_4, розуміючи, що дії ОСОБА_2 протизаконні, маючи намір на викриття злочинної діяльності останнього, звернувся із заявою в прокуратуру.

10 жовтня 2003 р. біля 12 год. в приміщенні кафе ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вимагання, за позитивне вирішення питання щодо нездійснення в подальшому ним особисто та іншими працівниками ВБОЗ перевірок підприємницької діяльності ТОВ, повторно одержав від ОСОБА_4 хабар - 1340 грн.

Безпосередньо після одержання хабара ОСОБА_2 був затриманий.

В своїй апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 ставить питання про скасування вироку Жмеринського міськрайсуду від 8.09.2005 р. щодо ОСОБА_2, як незаконного. Звільнити його з-під варти та обрати відносно нього запобіжний захід - підписку про невиїзд та повернути справу прокурору Вінницької області для проведення додаткового судового слідства.

На думку адвоката ОСОБА_1 суд без достатніх підстав визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, які йому інкримінувались, досудове та судове слідство у справі проведено неповно і однобічно, з обвинувальним ухилом та порушенням норм кримінального і кримінально-процесуального законодавства. Вважає, що ОСОБА_2 засуджено за злочин, якого він не вчиняв.

В апеляції адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 ставить питання про скасування вироку та направлення справи для проведення додаткового розслідування у  Вінницьку  обласну прокуратуру,  оскільки,  на її думку,  вирок  не відповідає фактичним обставинам справи.

Засуджений ОСОБА_2 в своїй апеляції просить скасувати вирок суду відносно нього, а справу провадженням закрити за відсутністю складу злочину в його діях.

Заслухав доповідь судді Апеляційного суду, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію і апеляції захисників адвоката ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, просить її задовольнити, прокурора Альчука М.П., який вважає вирок суду законним і обгрунтованим і просить апеляції залишити без задоволення, а вирок без змін, обговоривши доводи апеляцій, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_2 і адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах грунтується на сукупності доказів, перевірених в судовому засіданні, а саме: показаннях потерпілого ОСОБА_4 про те, що 6.09.2003 р. о першій половині дня сторож підприємства ОСОБА_9 повідомив, що на приймальний пункт брухту приїхав ОСОБА_2 з двома працівниками міліції, які представились працівниками УБОЗ м. Києва. Зустрівшись з ними, він узнав від останніх, що ними знайдені якісь документи, блокноти і вони встановили, що підприємство не має права переробляти брухт. Після погрози працівниками міліції про конфіскацію всього брухту та позбавлення ліцензії, ОСОБА_2, відвівши ОСОБА_4 в сторону запропонував дати їм хабар і назвав суму 5000 доларів США. При цьому було запропоновано зробити це за 2 години. Зателефонувавши своїм друзям ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також ОСОБА_5, він попросив позичити цю суму і пояснив для чого потрібні гроші. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 привезли 15000 доларів до кінотеатру " Спутник". В автомобілі разом з ОСОБА_4 знаходився один з працівників міліції ОСОБА_8, з яким вони приїхали в кафе ІНФОРМАЦІЯ_3. За столиком кафе вони знаходились з ОСОБА_2 та іншими працівниками міліції. ОСОБА_4 було запропоновано платити щомісячно 250 доларів США за те, що відносно нього не буде порушена кримінальна справа і не будуть проводитись перевірки підприємницької діяльності. Саме за це він дав і 15000 гривень. При цьому ОСОБА_2 і ОСОБА_8 дали йому номери своїх мобільних телефонів.

5 жовтня 2003 р. ОСОБА_4 позвонив ОСОБА_2 і вони домовились про зустріч 7.10.2003 р. о 12 год. в кафе ІНФОРМАЦІЯ_4. 6.10.2003 р. ОСОБА_4 звернувся із заявою в прокуратуру про вимагання хабара. Під час зустрічі 7.102003 р. ОСОБА_2 повернув ОСОБА_4 блокнот і запитав, коли той заплатить 250 доларів США, на що останній повідомив, що заплатить до кінця тижня.

Перед зустріччю з ОСОБА_2 працівниками правоохоронних органів були оброблені за допомогою світлового порошку гроші, які мали бути передані ОСОБА_2 в якості хабара, а також переписані номера купюр.

Зустрівшись з ОСОБА_4 в кафе ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2 підсів за столик і, відкривши свою барсетку, поклав її поруч з барсеткою потерпілого, після чого ОСОБА_4 переклав гроші із своєї барсетки в барсетку ОСОБА_2, який був затриманий працівниками правоохоронних органів при підході до автомобіля.

З показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що на початку вересня 2003 р. ОСОБА_2 двічі приїзжав до приймального пункту металобрухту з перевіркою, шукав ОСОБА_4, щоб подивитись документи. 6.09.2003 р. ОСОБА_2 був з двома працівниками міліції, вимагали в нього документи, за їх вказівкою він викликав по телефону ОСОБА_4. Під час обшуку один з працівників складав протокол.

Факт підписання якогось документа в якості понятої на площадці по збору металобрухту на початку вересня 2003 р. на прохання невідомого її чоловіка, який знаходився там ще з двома чоловіками, підтвердила свідок ОСОБА_10.

Показання свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 повністю підтверджуються показання потерпілого ОСОБА_4 про те, що він позичав в них гроші в сумі 15000 грн. для дачі хабара ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_11 підтвердила, її брат ОСОБА_4 6.09.2003 р. з свого мобільного телефону телефонував з її квартири ОСОБА_5, а також ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з проханням позичити гроші, пояснюючи, що в нього вимагають 5000 доларів працівники з шостого відділу міліції м. Києва.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що ОСОБА_4 6.09.2003 р. звернувся до нього з проханням позичити гроші, пояснюючи, що працівники міліції разом з ОСОБА_2 перевіряли його підприємницьку діяльність, погрожували вилучити металобрухт, а потім запропонували вирішити питання за 15000 грн. Оскільки в ОСОБА_5 не було грошей, він ОСОБА_4 відмовив.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_12 на досудовому слідстві повідомили, що їм нічого не відомо про отримання хабарів ОСОБА_2. Вони на початку вересня 2003 р. разом з ОСОБА_2 проводили перевірки пунктів металобрухту. На майданчику біля залізничного вокзалу в пункті прийому металобрухту ніяких порушень не виявлено, будь-які документи не складались.

Свідок ОСОБА_13 на досудовому слідстві показав, що він не давав розпоряджень на відрядження працівника ОСОБА_2 до м. Жмеринка.

Свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_15 суду показали, що були запрошені в якості понятих при викритті отримання хабара ОСОБА_2. В їх присутності працівники правоохоронних органів обробили 13 купюр по 100 грн. і 2 купюри по 20 грн. люмінесцентним порошком. Гроші дав ОСОБА_4. Вони також були присутні при затриманні ОСОБА_2 і вилучені в нього оброблених порошком купюр.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що він працює барменом в кафе ІНФОРМАЦІЯ_4, 10 жовтня 2003 р. приблизно між 10 та 11 годинами в кафе прийшов ОСОБА_4, а хвилин через 10 до його столу підсів ОСОБА_2.

Вина засудженого ОСОБА_2 доведена також протоколом заяви ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 3-5), актом помітки та вручення грошових купюр (а. с. 78 т. 1), протоколом огляду місця події, під час якого при затриманні ОСОБА_2 в його барсетці виявлені помічені грошові купюри (т. 1 а. с. 11-15) висновком експерта, відповідно до якого на вилучених купюрах є нашарування речовини, що люмінує світлом яскраво-жовтого кольору (т. 1 а. с. 247-249), іншими матеріалами справи.

Доводи апелянтів про те, що досудове і судове слідство проведено неповно, необ'єктивно та упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і грунтується на припущеннях та суперечливих доказах, являються безпідставними.

Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів,    інкримінованих   йому,    відповідають   фактичним    обставинам   справи   і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, які суд оцінив в сукупності та взаємозв'язку.

Доводи ОСОБА_2 про непричасність його до скоєння злочинів ретельно перевірені досудовим слідством і судом, а посилання адвоката ОСОБА_1 в апеляції на те, що ОСОБА_2 виявив оперативну зацікавленість до ОСОБА_4 і спонукав його до співпраці з правоохоронними органами, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_13 на досудовому слідстві, щодо того, що він не давав розпоряджень, як керівник, на відрядження ОСОБА_2 у Жмеринку (т. 2 а. с. 83-84). Крім того, 6.09.2003 р. являвся вихідним днем і оперативні працівники мали відпочивати.

Засуджений ОСОБА_2 та його захисники в апеляціях зазначають про незаконне застосування технічних засобів 10 жовтня 2003 р. Як вбачається з довідки Апеляційного суду Вінницької області 9 жовтня 2003 р. було винесено постанову суду про дачу дозволу на здійснення пошукових заходів із застосуванням оперативно-технічних засобів.

Не можуть бути прийнятими доводи апелянтів щодо того, що помічені грошові купюри були підкинуті ОСОБА_2 ОСОБА_4, або працівниками СБУ, які його затримували, оскільки при затриманні засуджений заявив, що барсетка у нього була відкрита і хто туди що поклав він не знає, тому, що свідок ОСОБА_16 - бармен кафе, де відбулась зустріч, пояснив, що першим прийшов ОСОБА_4 і замовив каву, а через 10 хв. до нього підсів ОСОБА_2, не зробивши ніякого замовлення, ніхто з цих осіб від столика не відходив. Тобто барсетка ОСОБА_2 була при ньому, а та обставина, що вона була відкрита тільки підтверджує показання ОСОБА_4.

Суд у вироку спростовував твердження ОСОБА_2 про те, що він не вимагав і не отримував хабарі і вірно розцінив їх, як спробу уникнути відповідальності та покарання за скоєні злочини.

Показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_17 суд вірно розцінив, як спробу допомогти своєму колезі ОСОБА_2 уникнути кримінальної відповідальності.

У справі зібрано достатньо доказів, які прямо і побічно викривають ОСОБА_2 в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 368 ч. З, 368 ч. 2 КК України.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України в межах санкцій ст. ст. 368 ч. З, 368 ч. 2 КК України.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в його інтересах залишити без задоволення, а вирок Жмеринського міськрайсуду Вінницької області від 8 серпня 2005 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно: