ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" вересня 2012 р. м. Київ К-57200/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Моторного О.А. -головуючого,
Борисенко І.В.
Кошіля В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тирекс»
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009
у справі №2а-8938/09/0570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тирекс»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
про визнання дій незаконними та скасування податкових вимог,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2009 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тирекс»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, визнано дії відповідача щодо виставлення позивачу податкових вимог №1/2556 від 25.11.2008 та №2/8 від 09.01.2009 на загальну суму 35092,29 грн. незаконними, а також скасовано зазначені податкові вимоги.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2009 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009, залишивши в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.02.1995 ТОВ «Тирекс»зареєстровано Виконкомом Донецької міської ради, про що видане відповідне свідоцтво та внесений запис про держану реєстрацію. Зазначене підприємство знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька та здійснює господарську діяльність на підставі статуту.
Позивач самостійно нарахував за базовий податковий період суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за наступними податковими деклараціями з ПДВ: №165560 від 16.12.2008 на суму 18613,00 грн.; №188778 від 19.01.2009 на суму 5425,00 грн.; №12875 від 20.02.2009 на суму 1077,00 грн.; №19781 від 17.03.2009 на суму 3159,00 грн., що в загальному становить 28274,00 грн.
Також, позивач самостійно нарахував за базовий податковий період суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету за наступними податковими деклараціями: №145208 від 05.11.2008 на суму 6959,00 грн.; №165215 від 16.12.2008 на суму 5990,00 грн.; №199387 від 05.02.2009 на суму 2505,00 грн., що в загальному становить 15454,00 грн.
Відповідно до договору банківського рахунку №694 від 01.03.2008, позивач здійснив сплату зазначених сум податку наступним чином:
- 31.10.2008 позивач здійснив авансом сплату податку на прибуток через установу банку у розмірі 15000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення Калінінської філії АКБ «Національний кредит»№ 365 від 31.10.2008.
- 03.11.2008 позивач здійснив авансом сплату податку на додану вартість через установу банку у розмірі 45739,00 грн., про що свідчить платіжне доручення Калінінської філії АКБ «Національний кредит»№ 368 від 03.11.2008.
Відповідачем було виставлено позивачу першу податкову вимогу №1/2556 від 25.11.2008 щодо погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 6842,29 грн. та другу податкову вимогу №2/8 від 09.01.2009 щодо погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями на загальну суму 35092,29 грн., з яких 12832,29 грн. -за податок на прибуток приватних підприємств та 22260,00 грн. -з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Крім того, ТОВ «Тирекс»сплатило суму податкових зобов'язань по ПДВ за базовий період на загальну суму 9661,00 грн., про що свідчать платіжні доручення № 35 від 30.01.2009, №84 від 25.02.2009, №138 від 23.03.2009.
Також, підприємством було сплачено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2505,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №60 від 16.02.2009.
Колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, не може погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, беручи до уваги наступне.
Відповідно до п.1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.
Згідно з п.1.15 ст. 1 зазначеного Закону, ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.
Вiдповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»).
Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Також, в підпункті 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зазначено, що днем подачі до установ банків платіжного доручення зa всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації. З поданням платником податків платіжного доручення до банку даний Закон пов'язує настання певних правових наслідків.
Так, відповідно до підпункту 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 вказаного Закону, нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Оскільки момент закінчення нарахування пені визначено датою подачі платіжного документа до банку, є підстави для висновку, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податків.
Слід зазначити, що в п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
За наведених обставин, оскільки позивачем виконано належним чином всі узгоджені зобов'язання щодо сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача, виражені у виставлені податкових вимог до позивача, є незаконними, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволено судом правомірно.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи вищевикладене, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2008 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Господарського суду Львівської області від 01.04.2008.
Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тирекс»задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 скасувати, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2009 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.А. Моторний
Судді І.В. Борисенко
В.В. Кошіль