Справа № 0124\1288\2012
2\0124\779\2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2012 Ялтинський міський суд АР Крим
у складі: судді - Прищепа О.І., при секретарі - Сьомченко В.В.;
за участі: представника позивача - Снєжкіна О.Є.
представника відповідача - ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом Державного підприємства Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування м. Харків до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заподіяний матеріальний збиток в сумі 34317, 64 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 343,18 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка за позовом ОСОБА_3 обіймала посаду директора відокремленого підрозділу Дитячого оздоровчого табору «Ровесник» (сел. Сімеїз), який входить до складу Державного Підприємства Науково-дослідного технологічного інституту приладобудування (м. Харків), з нею був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, при її звільненні з посади директора була виявлена ??недостача в сумі 5737 грн.50 коп, про що складен акт і зроблений розрахунок про заподіяні збитки відповідно до Постанови КМ України № 116 від 22.01.1996 року. Сума збитків складає 34 317, 64 грн .. Підставою для стягнення завданих збитків вважає наявність складеного акта інвентаризації матеріальних цінностей по підрозділу ПЗОВ «Ровесник», в якому відображена сума нестачі за фактичним обліку майна яка значиться на бухгалтерському обліку на суму 5737, 59 коп,, розрахунок суми збитків від нестачі на суму 34 317 , 64 грн. та договір про повну індивідуальну відповідальності укладений з відповідачем 15.03.2012 .
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідачка ніяких порушень і недостачу не допускала, акт і розрахунок збитків, на які посилається представник позивача на містять в собі інформації про дату їх складання, позовні вимоги є неспроможними і протизаконними.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Права і свободи людини і громадянина, відповідно до ст. 55 Конституції України, захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до вимог ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ст.15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
У відповідності до ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України суд здійснює цивільне судочинство на засадах змагальності сторін, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Судом встановлено, що відповідно до статуту Державне Підприємство Науково-дослідний Технологічний Інститут Приладобудування м.Харків засноване на державній власності і належить до сфери управління Національного космічного агентства України, є юридичною особою, здійснює свою діяльність у відповідності з чинним законодавством України, галузевих угод, колективного договору та цього Статуту (л.с.17-28).
Відповідно до п.4.3 Статуту джерелами формування майна Підприємства є як капітальні вкладення, так і асигнування бюджетів.
Згідно п. 5.1.7 статуту Підприємство має у своєму складі Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку «Ровесник», як відокремлений госпрозрахунковий підрозділ зі своїм поточним рахунком, свою діяльність здійснює на підставі Положення.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Державного Підприємства Науково-дослідного технологічного інституту приладобудування № 6-пр від 11.03.2010 року ОСОБА_3 була прийнята на роботу з 11.03.2010 року на посаду директора Дитячого оздоровчого табору «Ровесник» с. Сімеїз. АР Крим (л.с. 7), згідно наказу № 11-з про припинення трудового договору ОСОБА_3 була звільнена з 20.05.2011 року (л.с.8).
В період роботи 15.03.2010 року з відповідачем був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з яким вона прийняла на себе матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених їй підприємством матеріальних цінностей згідно з додатком до договору - відомість № 1 основні засоби і відомість № 2 малоцінних і швидкозношуваних предметів (л.с. 9).
З связку з звільненням ОСОБА_3 наказом № 53 від 16.05.2012 року була призначена комісія з інвентаризації товаро-матеріальних цінностей у ПЗОВ «Ровесник» в період з 18.05.2011 року по 20.05.2011 року. (л.с. 11), відповідно до п.2 наказу в термін до 23.05.2011 року комісія зобов'язана була надати на затвердження акт приймання-передачі матеріальних цінностей.
Комісія при проведенні інвентаризації матеріальних цінностей в таборі «Ровесник» встановила недостачу в сумі 5737 грн.59 коп, про що складено акт, затверджений генеральним директором М.В.Замірец, без зазначення дати. (л.с. 12).
Згідно з пояснювальною від 19.05.2011 року відповідачка ОСОБА_3 відмовилася підписувати слічітельную відомість по передачі цінностей «Ровесник» за станом на 20.05.2011 року (л.с. 13).
У відповідності зі ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і в порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними, протиправними діями (бездіяльністю) працівника .
Згідно зі ст.134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли між працівником і підприємством у відповідності зі ст. 135-1КЗоТ України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до частини 2 статті 59 ЦПК України обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Частина 4 статті 60 ЦПК України регулює, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Судом так само береться до уваги, що з метою встановлення єдиних вимог щодо порядку проведення бюджетними установами та організаціями всіх рівнів інвентаризації товаро-матеріальних цінностей здійснюється відповідно до Інструкції про інвентаризацію матеріальних цінностей, рахунків та інших статей балансу бюджетних організацій, згідно наказу Міністерства Фінансів України, Головного Управління Державного Казначейства України № 90 від 30.10.1998 року (зі змінами та доповненнями, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.11.1998 року за № 728 \ 3168), проведення інвентаризації товаро-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і рахунків підприємств, їх об'єднань і госпрозрахункових організацій, незалежно від форми власності здійснюється відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та рахунків згідно наказу Міністерства Фінансів України № 69 від 11.08.94 року (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.1994 року № 202 \ 412)
Згідно вказівок Інструкцій інвентаризації підлягає майно, передане на відповідальне зберігання, при інвентаризації застосовується інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, за якою були прийняті на відповідальне зберігання (п. 14.1 Інструкції) з відображенням дати прийняття цінностей на відповідальне зберігання і позабалансового рахунку (додаток № 11 до Інструкції).
В судовому засіданні представник позивача не надав суду доказів, які б підтвердили наявність факту передачі і прийняття під відповідальне зберігання товаро-матеріальних цінностей відповідачкою згідно за договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 15.03.2012 року та відповідно до вказівок закону.
Також, представник позивача в судовому засіданні пояснив про те, що з відповідачем при прийомі на її роботу у зв'язку зі зміною керівника оздоровчого табору «Ровесник» інвентаризація товаро-матеріальних цінностей не проводилася, по інвентаризаційному опису майно під відповідальність відповідачці не передавалося. Пояснення представника позивача про те, що мається інвентаризаційний опис майна від 16.05.2012 року, яка складалася при звільненні відповідачки і долучена до матеріалів справи, що є доказом заподіяння збитків з вини відповідачки судом не приймається до уваги, оскільки з інвентаризаційного опису майна від 16.05. 2012 вбачається, що проводилося зняття фактичних залишків цінностей які значаться на балансовому рахунку № 112 Державного Підприємства Науково-Дослідницького Технологічного інституту приладобудування.
Судом достовірно встановлено, що відповідно до п. 1.1 Положення заміського закладу оздоровлення та відпочинку «Ровесник» (с. Сімеїз) від 07.05.2010 року, який діяв у період роботи відповідачки за позовом не є юридичною особою, заснований на державній власності як відокремлений структурний, госпрозрахунковий підрозділ ДП Науково-дослідного технологічного приладобудування м. Харкова, має свій проміжний баланс.
Суду представником позивача проміжний баланс так само не представлений.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 за порушення трудової відповідальності не притягувалася, дисциплінарних стягнень не мала.
Таким чином, розглядаючи позовні вимоги в межах позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дослідивши всі обставини справи, на які сторона посилалася як на підставу своїх вимог, суд вважає, що вимоги представника позивача про стягнення матеріальних збитків є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 слід відмовити.
На підставі викладеного й керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.130, 135-1, 135 КЗпП України, ст.ст.11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 158 ч. 1, 179, 209, 212-215, 217 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
В задоволені позовних вимог Державного підприємства Науково-дослідного технологічного інституту приладобудування м.Харків до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у порядку та строк передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя