Судове рішення #248582
Справа № 11а-831

Справа № 11а-831                                                                                       Головуючий у 1 інстанції Пляс Н.Г.

Категорія - ст. 286 ч.2 КК України                                                                         Доповідач - Ковальова Н.М.

ВИРОК Іменем України

3 жовтня 2006 року                                                            м. Херсон

Колегія    суддів   судової   палати    в   кримінальних    справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - судді Годуна В.А.

суддів - Ковальової Н.М., Раєнка В.І.

з участю прокурора Литвиненко О.О.

засудженого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3,                                                         розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача на вирок місцевого Цюрупинського районного суду Херсонської області від 11 липня 2006 року щодо

ОСОБА_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, РФ, росіянина, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

яким його засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Відповідно до ст. 75, ст.76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, та зобов'язаний періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання.

З нього стягнуто за завдану моральну шкоду на користь потерпілих: ОСОБА_4 15 тисяч гривень, ОСОБА_5 2 тисячі гривень, ОСОБА_6 З тисячі гривень, та на її ж користь 4088 грн.48 коп. втраченого заробітку. Крім того, стягнуто на користь ВАТ "Великолепетихський маслозавод" 4444 грн.94 коп. в рахунок відшкодування вартості пошкодженого автомобіля, та на користь Херсонського обласного бюро СМЕ 222 грн. 84 коп.

Міра запобіжного підписка про невиїзд залишена без змін.

Колегія суддів,-

встановила:

 

Цим вироком ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 07.08.2005 року, близько 20.00год. на 33км.+810м. автодороги "Херсон-Красноперекопськ-Сімферополь", керуючи автомобілем "Опель" д.з. НОМЕР_1, порушивши п.п.2.3 б, 10.1, 14.2 Правил дорожнього руху, виахав на полосу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21099 д.з.НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, після чого відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ 21099 з автомобілем ВАЗ 2105 д.з.НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, який рухався з заді в попутному напрямку автомобіля ВАЗ 21099.

В результаті ДТП пасажирам автомобіля ВАЗ 21099 ОСОБА_6, ОСОБА_2 та водію ОСОБА_5 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажир ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень померла в лікарні.

В поданій на вирок апеляції з доповненням державний обвинувач, приймавший участь у розгляді справи, не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого, доводить, що призначення йому міри покарання з застосуванням ст. 75 ст.76 КК України є м'яким, оскільки не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого. Злочин відноситься до категорії тяжких, що вказує на підвищену суспільну небезпеку. Наслідком злочину є смерть неповнолітньої ОСОБА_8 та отримання середньої тяжкості тілесних ушкоджень трьома особами. Просив вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок яким призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Інші учасники процесу вирок не оскаржували.

Заслухавши суддю-доповідача, висновок прокурора, який підтримав апеляцію, потерпілого ОСОБА_2, який просив не позбавляти волі засудженого, залишити вирок без змін, засудженого та його останнє слово, де просив не позбавляти волі, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину при зазначених у вироку обставинах встановлена сукупністю доказів по справі і в апеляції не оспорюється, тому суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засудженого за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження та смерть.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання підлягає скасуванню відповідно до п. 2 ст. 378 КПК України, тобто в зв'язку з необхідністю застосування більш суворого покарання.

Так,  призначаючи покарання,  суд першої інстанції вказав,  що враховує громадську      небезпеку      вчиненого,      позитивну характеристику, першу судимість та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, часткове відшкодування шкоди, але фактично не врахував тяжкість вчиненого {злочину, призначивши покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що звільнення засудженого від покарання з випробуванням є м'яким.

Обговорюючи питання про міру покарання ОСОБА_1, колегія суддів у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу винного - який позитивно характеризується за місцем проживання, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, щире каяття, часткове відшкодування шкоди, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, думку потерпілого, просившого не позбавляти його волі. Ці пом'якшуючі вину обставини у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і тому дають підстави колегії суддів застосувати щодо ОСОБА_1 ст.69 КК України, призначивши йому інше, більш м'яке покарання не зазначене в санкції статті за цей злочин.

На  підставі   викладеного,   керуючись  ст.   ст.   378,   379  КПК України, колегія суддів, -

засудила:

Апеляцію державного обвинувача задовольнити частково.

Вирок місцевого Цюрупинського районного суду Херсонської області від 11 липня 2006 року щодо ОСОБА_1, в частині призначеного покарання - скасувати.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.286 КК України з застосуванням ст.69 КК України - три роки обмеження волі в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на три роки.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд не змінювати до набрання вироку чинності.

В іншій частині цей же вирок залишити без зміни. Вирок  може  бути  оскаржений  і  на  нього  внесено  касаційне подання прокурором в Верховний Суд України через апеляційний суд Херсонської області в місячний строк з моменту його проголошення.

Головуючий:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація