Справа № 0312/376/2012 Головуючий у 1 інстанції:Галушка О.Г.

Провадження № 22-ц/0390/1335/2012 Категорія:57 Доповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів -Киці С.І., Подолюка В.А.,

при секретарі -Шереметі Т.Г.,

з участю відповідача -ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

відповідача -ОСОБА_4,

позивача -ОСОБА_5,

представника позивача -ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_5 до житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 про визнання розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності на квартиру, договору купівлі-продажу квартири частково недійсними та усунення перешкод у користуванні спільним сумісним майном, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Нововолинського міського суду від 12 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Нововолинського міського суду від 12 червня 2012 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано частково недійсним розпорядження органу приватизації Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради №255 від 03.09.2008 року, в частині приватизації та включення до загальної площі квартири АДРЕСА_1 -сходової клітини площею 7,8 кв.м., котра призначена для входу до квартири АДРЕСА_1

Визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на зазначену квартиру від 03.09.2008 року, видане органом приватизації житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради в частині права власності ОСОБА_4 на сходову клітину площею 7,8 кв.м., яка визначена в технічному паспорті на квартиру як коридор -1, площею 5,6 кв.м, та сходова -2, площею 2,2 кв.м.

Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений 15.05.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_2 в частині визначення загальної площі квартири в розмірі 76,1 кв.м., замість -68,3 кв.м.

Зобов'язано ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні власникам (будинку) квартир будинку АДРЕСА_1, у користуванні сходовою клітиною площею 7,8 кв.м., яка призначена теж для користування житловим приміщенням - горищем в будинку НОМЕР_1.

В решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати по справі

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, покликаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, їх недоведеності, просила скасувати дане рішення в частині задоволених вимог та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до положень ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Дослідивши обставини справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції на підставі технічного паспорту було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 розташована на 2 поверсі будинку та складається з 3-х кімнат житловою площею 47,6 кв.м.; кухні - площею 8,4 кв.м.; вбиральні - площею 1,1 кв.м.; ванної кімнати - площею 2,5 кв.м.; коридорів -площами 6,8 та 5,6 кв.м.; сходової -площею 2,2 кв.м.; лоджії - площею 1,9 кв.м. Загальна площа квартири складає 76,1 кв.м. (а.с.10-11).

На підставі заяви ОСОБА_4 від 21.08.2008 року розпорядженням №255 від 03.09.2008 року органу приватизації житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради було вирішено передати квартиру АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_4 (а.с.87).

Органом приватизації житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради на ім'я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності від 03.09.2008 року на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 76,1 кв.м.

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 15.05.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_1 за реєстровим №2616, ОСОБА_4 продала зазначену квартиру ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_2 (а.с.12-13).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22780529 від 20.05.2009 року власниками на праві спільної часткової власності квартири є ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2

Також судом було встановлено і визнавалося сторонами, що відповідачами ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 було встановлено металеві двері з врізаними замками на першому поверсі при вході на сходову клітину, чим заблоковано вхід і можливість безперешкодно користуватися спільною власністю іншим жильцям будинку, зокрема сходовою клітиною та горищем, які являються допоміжними приміщеннями.

На підставі вище викладених фактичних обставин справи та керуючись ст.ст. 203, 215, 369, 382 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 року №4-рп/2004 суд першої інстанції обґрунтовано та відповідно до чинних норм законодавства прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання частково недійсними розпорядження органу приватизації Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, свідоцтва про право власності на спірну квартиру від 03.09.2008 року, договору купівлі-продажу квартири від 15.05.2009 року та зобов'язання ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні сходовою клітиною.

Так, визначені в технічному паспорті коридор - площею 5,6 кв.м., і сходова - площею 2,2 кв.м., квартири АДРЕСА_1 в силу зазначених норм закону являються допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку призначеними для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, а саме можливості доступу та користування горищем даного будинку. Відповідно, зазначені приміщення являються об'єктом права спільної власності співвласників будинку і не підлягають окремій приватизації, в зв'язку з чим закон не передбачає виникнення у відповідачів пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями.

Посилання апелянта на типовий проект житлового будинку, в якому відмічено наявність дверей при вході на сходову, можливість у позивача користуватися горищем шляхом використання приставної драбини чи іншим способом не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідачі шляхом приватизації фактично набули право власності на зазначене допоміжне приміщення зі всіма похідними правами, чим порушили вказані вище вимоги закону та право користування багатоквартирним будинком інших мешканців.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції в резолютивній частині рішення було зазначено, що горище являється житловим приміщенням, хоча відповідні докази в матеріалах справи відсутні, в зв'язку з чим дану вказівку слід виключити. Крім того, колегія суддів вважає, що слід уточнити в якій саме частині визнається недійсним договір купівлі-продажу квартири від 15.05.2009 року, доповнивши резолютивну частину рішення посиланням на конкретні приміщення квартири.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Нововолинського міського суду від 12 червня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Доповнити четвертий абзац резолютивної частини рішення після слів «в частині»словосполученням «купівлі-продажу коридору -1, площею 5,6 кв.м., та сходової -2, площею 2,2 кв.м., та», а також виключити з п'ятого абзацу резолютивної частини рішення словосполучення «житловим приміщенням -».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: