КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3607/11 Головуючий у 1-й інстанції: Лихошерст В.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"25" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Романчук О.М.

Суддів: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.

Розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Щорському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни.

В С Т А Н О В И В:

Постановою суду першої інстанції позов задоволено.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та відмовити у задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік. Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу ніж вказана вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. Будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому відсутні правові підстави для застосування іншої величини для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.

Таким чином, позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Щорському районі Чернігівської області -залишити без задоволення, а постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.