Справа № 2208/2770/12
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючої судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.
при секретарі: Бондарі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2011 року ПАТ «КБ «Надра», звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що 30.07.2007 року ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ «КБ«Надра»уклав з ОСОБА_1 кредитний договір №30/07/2007/980-К9/82, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі на суму 5 000 грн. із розрахунку 3% на місяць строком з дня укладення договору по 29.07.2010 року.
Відповідачем станом на 18.04.2011 року порушені пункти 2.3.1 та 2.3.2 укладеного договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 8 585,97 грн., в тому числі:
- непогашений кредит -3 573,40 грн.;
- несплачені відсотки - 3 148,34 грн.;
- несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 1 504,23 грн.;
- несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімального необхідного платежу -360 грн.
Про заборгованість банк неодноразово повідомляв боржника, однак
на момент подання позову заборгованість не погашена. ОСОБА_1 уникає зустрічей з представниками банку, не вчиняє жодних дій щодо погашення заборгованості.
___________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Семенюк В.В. Провадження № 22ц/2290/2086/12
Доповідач: Купельський А.В. Категорія: 27
У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра»заборгованість за вказаним вище договором №30/07/2007/980-К9/82 від 30.07.2007 року у сумі 8 585,97 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 85,86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу у сумі 120 грн.
Ухвалою місцевого суду від 10 січня 2012 року позовну заяву банку залишено без розгляду, проте цю ухвалу скасовано ухвалою колегії суддів судової палати апеляційного суду від 19 березня 2012 року, справу повернуто до місцевого суду для розгляду по суті.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра»заборгованість за укладеним кредитним договором №30/07/2007/980-К9/82 від 30.07.2007 року у сумі 7 178,73 грн., в тому числі -непогашеного кредиту -3 573,40 грн., несплачених відсотків -3 148,34 грн., несплаченої пені за прострочення строків виконання зобов'язань -96,99 грн., несплаченого штрафу за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу -360 грн. Звільнено відповідача від сплати судового збору та витрат на ІТЗ розгляду справи на користь ПАТ «КБ «Надра».
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, у якому взяти до уваги надані нею розрахунки та додатки до заперечення, які є в справі, та стягнути з неї заборгованість по кредиту у сумі 4 491,71 грн. Просила розгляд справи проводити без її участі.
Вважає рішення невірним, оскільки судом неповно встановлено обставини, які мають значення для справи.
Посилається на те, що на момент отримання кредиту позивачем порушено Закон України «Про захист прав споживачів», Постанову НБУ №168 від 10 травня 2007 року, якою затверджено Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування, сукупної вартості кредиту і в яких розтлумачено вимоги Закону, а також листа №40-117/2093-6134 від 16 червня 2007 року «Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України»інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що всі фінансові установи при укладенні договорів на споживчий кредит повинні вказувати:
- суму кредиту;
- детально розписану загальну вартість кредиту для споживача;
- абсолютне значення подорожчання кредиту у грошовому виразі, тобто суму, яку позичальнику необхідно переплатити;
- містити щомісячний графік погашення кредиту із зазначенням не тільки загальної суми платежу, але й з розписом сум, які йдуть на погашення банківського кредиту (тіло кредиту, сплату відсотків і на додаткові послуги).
Апелянт зазначає, що на момент отримання кредиту вказані закони та підзаконні акти були чинні, але банк «Надра»грубо їх порушив і в п. 2.3.2 ст. 2.3 вказав лише, що в строк до 15 числа кожного місяця сплачується мінімальний платіж у сумі 230,77 грн. без розшифровки і графіку сплати основного боргу, відсотків за кредит та загальної суми боргу, яку ОСОБА_1 повинна сплатити.
Апелянт підкреслює, що ПАТ «КБ «Надра», надавши свої розрахунки у суд, вказав зовсім інші числа сплати кредиту і в результаті цього нарахував штраф за несвоєчасне погашення у сумі 390 грн. і пеню 16,36 грн., проте суд цього не побачив, не дивлячись на наявні докази.
Як зазначає ОСОБА_1 неповне невиконання обов'язків виникло не з її вини, а внаслідок невідворотних зовнішніх обставин, які не залежать від волі боржника, тому є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
При сплаті 230,77 грн. щомісяця станом на 29.07.2010 року апелянт повинна була сплатити 8 307,72 грн. (230,77 х 36 місяців), відповідно заборгованість по тілу кредиту (основному боргу) складає 3 296,82 грн. і по відсотках -1 194,89 грн., що разом складає 4 491,71 грн. (8 307,72-3 816,01).
Стосовно суми відсотків ОСОБА_1 заперечує наступне. Заборгованість виникла з грудня 2008 року, але банком не було нічого зроблено щодо вирішення питання по цій заборгованості і лише у 2011 році вона отримала претензію про заборгованість, з якою не була згідна і дала відповідь банку на цю претензію, а також звернулась із заявою на ім'я начальника відділення №9, у якому отримувала кредит, в якій просила надати повну розшифровку заборгованості, на що відповіді не отримала. Тому вважає, що ПАТ «КБ «Надра»навмисно затягував вирішення питання, що є свідченням нечесного ведення підприємницької діяльності та є умисним збільшенням розміру збитків, завданих порушенням зобов'язань.
В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснюється.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 30 липня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір №30/07/2007/980-К9/82, за умовами якого ВАТ комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра»(а.с. 18-19), надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 5 000 грн. в порядку і на умовах, визначених договором, на споживчі цілі (а.с. 5-8). Згідно п. 1.3.1. вказаного договору відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 3% на місяць. У п. 2.3.1. договору сторони обумовили, що позичальник повертає кредит та сплачує банку відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок банку шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 230,77 грн. Кінцевим терміном погашення кредиту є 29.07.2010 року. За п. 4.1. договору у разі прострочення позичальником строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у передбачений договором строк позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. За п. 4.2. у разі прострочення позичальником строку оплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту більш, ніж на 2 дні, позичальник сплачує банку фіксований штраф у розмірі 30 грн.
Згідно розрахунків, наданих банком (а.с. 9), загальна заборгованість по кредиту становить 8 585,97 грн.
Частково задовольняючи позов суд виходив з того, що відповідачка своєю неправомірною бездіяльністю порушила взяті на себе зобов'язання, які визначені кредитним договором. При цьому суд взяв до уваги надані позивачем розрахунки, а розрахунки відповідача з сумою боргу 4 428,67 грн. не прийняв, оскільки він не підтверджений належними доказами. Суд, зменшивши пеню до 96,99 грн. врахував матеріальне становище відповідача та звільнив її від сплати державного мита та витрат на ІТЗ розгляду справи, так як вона є пенсіонеркою, хворіє, є інвалідом II групи загального захворювання.
З таким висновком суд першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Усі вказані моменти були враховані судом при розгляді позову та винесенні рішення, тому колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для його скасування.
Посилання апелянта, що на момент отримання відповідачем кредиту позивачем порушено Закон України «Про захист прав споживачів», Постанову НБУ №168 від 10 травня 2007 року, якою затверджено Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування, сукупної вартості кредиту і в яких розтлумачено вимоги Закону, а також листа №40-117/2093-6134 від 16 червня 2007 року «Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України»інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що всі фінансові установи при укладенні договорів на споживчий кредит повинні вказувати: суму кредиту; детально розписану загальну вартість кредиту для споживача; абсолютне значення подорожчання кредиту у грошовому виразі, тобто суму, яку позичальнику необхідно переплатити; містити щомісячний графік погашення кредиту із зазначенням не тільки загальної суми платежу, але й з розписом сум, які йдуть на погашення банківського кредиту (тіло кредиту, сплату відсотків і на додаткові послуги), але банк «Надра»грубо їх порушив і в п. 2.3.2 ст. 2.3 договору вказав лише, що в строк до 15 числа кожного місяця сплачується мінімальний платіж у сумі 230,77 грн. без розшифровки і графіку сплати основного боргу, відсотків за кредит та загальної суми боргу, яку ОСОБА_1 повинна сплатити спростовується матеріалами справи, в яких зазначені відомості наявні.
Всупереч заяви апелянта, що ПАТ «КБ «Надра», надавши свої розрахунки у суд, вказав зовсім інші числа сплати кредиту і в результаті цього нарахував штраф за несвоєчасне погашення у сумі 390 грн. і пеню 16,36 грн., а суд цього не побачив, не дивлячись на наявні докази, суд у своєму рішення зазначив, що взяв до уваги надані позивачем розрахунки, а розрахунки відповідача з сумою боргу 4 428,67 грн. не прийняв.
Посилання апелянта, що неповне виконання обов'язків виникло не з її вини, а внаслідок невідворотних зовнішніх обставин, які не залежать від волі боржника, тому є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання не може бути підставою для скасування рішення суду та звільнення відповідача від обов'язку погасити борг.
Не може бути підставою для скасування рішення суду посилання апелянта, що банком не було нічого зроблено щодо вирішення питання по цій заборгованості раніше і це призвело до збільшення заборгованості. Суд першої інстанції зменшив суму боргу.
Інші доводи апеляційної скарги ретельно досліджені судом також висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду А.В. Купельський