Справа №1490/3777/12 28.08.2012 28.08.2012 28.08.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/1490/2550/12 Головуючий у І інстанції Циганок В.Г.

Категорія - 41 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П.

У Х В А Л А

іменем України

28 серпня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Шолох З.Л. та Локтіонової О.В.,

із секретарем судового засідання Орельською Н.М.,

з участю :

позивача ОСОБА_2

її представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

його представника ОСОБА_6,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення Корабельного районного суду Миколаївської області від 13 червня 2012 року, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7, третя особа - комунальне підприємство «Дирекція єдиного замовника «Корабел» про визнання права користування жилим приміщенням, -

у с т а н о в и л а :

17 березня 2011 року ОСОБА_2 пред'явила зазначений позов, який обґрунтовувала наступним.

З 2004 року вона та ОСОБА_5, не перебуваючи між собою у шлюбі, стали проживати однією сім'єю в належній тому на праві приватної власності квартирі АДРЕСА_1.

В тому ж році, за доброї волі власника, вона зареєструвала своє постійне місце проживання в названій квартирі і до пред'явлення цього позову значиться в ній зареєстрованою.

Весь цей час як члени однієї сім'ї вони вели спільне господарство, спільно несли витрати на утримання квартири та на оплату комунальних послуг.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належне йому за життя, в тому числі і квартиру, майно.

Єдиним його спадкоємцем, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, є його брат - ОСОБА_7.

З дня смерті брата, його ставлення до неї різко змінилося, пославшись на, начебто, чинимі нею йому перешкоди у користуванні власністю, він зажадав через суд виселити її з квартири, подавши позов про таке.

Посилаючись на зазначені обставини, та на те, що вселилася в житло як член сім'ї колишнього власника, а, відповідно, набула рівного з ним права користуватися ним, просила визнати за нею таке право судовим рішенням.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2012 року у позові відмовлено.

ОСОБА_2 подала на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і ухвалити нове рішення - про задоволення її позовних вимог.

Скаргу обґрунтовував неповним з'ясуванням судом обставин справи, які мають значення для справи та невідповідністю висновків суду положенням чинного цивільного та житлового законодавств.

Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржене рішення суду 1 інстанції залишити без зміни, оскільки той постановив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому рішенні, місцевий суд виходив з того, що право позивача на спірне житло є похідним від права на нього ОСОБА_5. Зі смертю останнього і успадкуванням квартири відповідачем, вона втратила законне право на користування нею.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом 1 інстанції, його висновки щодо них та результату вирішення справи, вважає вірними, обґрунтованими й законними.

Так, відповідно до статей 41, 47 України, статей316, 317, 319, 321, 325, 358, 369, 383, 391 і 405 ЦК України, статей 150, 155-156 ЖК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Виписане стосується і житлових будинків та квартир, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб.

Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, а власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством України.

Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї.

Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права на користування, належним йому житлом.

В той же час, чинним законодавством не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового в частині збереження права користування житлом членів сім`ї колишнього власника.

Виникнення у членів сім`ї власника житла права на користування ним та його обсяг, за тривалістю та обсягом, повністю залежить від тривалості та обсягу права першого, і не може бути більшим від його права, а тому, припинення права власності власника на належну йому квартиру автоматично припиняє і право членів його сім`ї на користування цією квартирою.

Судом установлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована в спірній квартирі в травні 2004 року колишнім власником, ОСОБА_5, і з того часу мешкає в ньому. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, у зв'язку з чим його брат, ОСОБА_7, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1

З набуттям відповідачем права на житло право його померлого брата, а відповідно, і позивача припинено, тим більше, що проживаючи з ОСОБА_5, позивач перебувала в іншому шлюбі, що в розумінні ст. 30 СК України, взагалі позбавляло її можливості утворення бути членом сім'ї того.

З цього часу законних підстав для залишення за ОСОБА_2 права на користування спірною квартирою немає і у її позові слід відмовити.

Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і місцевий суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Що ж до доводів апеляційної скарги, то вони не можуть слугувати скасуванню оскарженого рішення, оскільки не спростовують виписаного вище і носять морально-етичний, а не правовий аспект.

Керуючись ст.ст. 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Корабельного районного суду Миколаївської області від 13 червня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді:

< Текст >