Справа №22ц-1966, 2006р. Головуючий в 1-й інстанції
Сорочан Ю.О.
Категорія: №27 Доповідач - Сікорська В.П.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня місяця "22" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Сікорської В.П. Суддів: Капітан І.А., Кутурланової О.В. при секретарі - Однорог Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 травня 2006 року в справі
за позовом.
ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
ОСОБА_3
до
газети «Голопристанський вісник»
про захист честі сілі Ті роду , людської гідності, визнання
публікації як таких, що не відповідають дійсності та
відшкодування моральної шкоди. ,
встановила:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали позов до газети «Голопристанський вісник» про захист честі сім'ї і роду, людської гідності, визнання публікації як таких, що не відповідають дійсності та відшкодування моральної шкоди.
Підтримуючи позовні вимоги ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 пояснили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті «Голопристанський вісник» було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», в якій вказується, що їх батько, ОСОБА_5 служив в роки Великої Вітчизняної війни в поліції та приймав участь в страті німецькими окупантами в квітні 1942 року чотирьох підпільників с. Рибальче Голопристанського району. Дослівно в статті вказується, що «ОСОБА_5 штовхнув прикладом в плече ОСОБА_6, показавши в напрямку шибениці. Той відвернувся від ката...», «ОСОБА_5 хутко зв'язав обірвані кінці. І знову почав вішати», «Заслужена кара впала і на голови катів... ОСОБА_5», що не відповідає дійсності та принижує честь і гідність їхньої сім'ї та роду, негативно впливає на відносини з односельчанами, дискредитує їх, тому просить визнати ці вислови такими, що не відповідають дійсності та стягнути завдану моральну шкоду в сумі 10 000 грн. по кожному.
ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги.
ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги.
Суд вирішив позов задовольнити частково.
Визнати такими, що не відповідають дійсності опубліковані в газеті«Голопристанський вісник» за 25 березня 2005 року в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» висловлювання «ОСОБА_5 штовхнув прикладом в плече ОСОБА_6, показавши в напрямку шибениці. Той відвернувся від ката», «ОСОБА_5 хутко зв'язав обірвані кінці. І знов почав вішати...», заслужена кара впала і на голови катів... ОСОБА_5..» та зобов'язати газету
«Голопристанський вісник» на тій же сторінці №3, аналогічним шрифтом опублікувати протягом одного місяця з дня вступу рішення в законну силу спростування.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду в частині стягнення моральної шкоди, постановивши нове рішення, задовольнивши їх позов в цій частині.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Рішення суду перевіряється тільки в частині стягнення моральної шкоди, в решті колегія суддів оцінку не дає.
В рішенні суду зазначено, що суд не вважає можливим задовольнити вимоги позивачів про стягнення з газети моральної шкоди, оскільки не вбачає вини редакції, тому що автор статті ОСОБА_7 помер і можливості належним чином перевірити факти за давністю часу в редакції не було.
Ці висновки суду не вірні, тому що представник газети в судовому засіданні пояснив, що у зв'язку зі статтею було проведено журналістське розслідування, яке підтвердило, що ОСОБА_5 в роки війни був поліцаєм. І все.
Суд дослідив надані докази, зокрема кримінальну справу відносно ОСОБА_5 і зробив висновок, що викладені в газеті в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» обставини не відповідають дійсності і зобов'язала редакцію газети їх спростувати, тобто суд встановив вину газети і потрібно було вирішити питання відносно стягнення моральної шкоди з підстав вини газети.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що позивачам у зв'язку з опублікуванням даної статті в газеті були завдані моральні страждання, викладене в статті принизило їх гідність, тому редакція газети має за це відповідати.
Колегія суддів вважає, що доцільним буде задовольнити позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди частково в сумі по 3 000 грн. кожному в залежності від характеру та обсягу душевних страждань ними.
Рішення в цій частині підлягає скасуванню, а т.я. судом досліджені всі обставини, то можливо постановити нове рішення.
Керуючись ч.2 ст.З Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст.ст. 47,49 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 303,307,311 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Голопристанського районного суду від 25 травня 2006 року в частині відмови позивачам в задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди скасувати.
Постановити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до газети «Голопристанський вісник» про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з газети «Голопристанський вісник» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 3 000 (три) гривень кожному.
В задоволенні решти вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але моаке бути оскарлсене в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: В.П.Сікорська
Судді: І.А.Капітан, О.В.Кутурланова
Копія вірна: В.П.Сікорська