Справа № 2-495/12

20.06.2012

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Кибича І.А.

з участю секретаря Білак Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини до відповідача ОСОБА_2, посилається на те, що 09 листопада 2010 року з відповідачем уклали шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Чорногузівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №18. Від шлюбу є неповнолітня дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зазначала, що причиною розірвання шлюбу є те, що одруження виявилось невдалим, оскільки ОСОБА_2 не виконує належним чином своїх обов'язків батька, не дбає про моральний та матеріальний стан сім'ї, не проявляє належної турботи за дитиною, зловживає спиртними напоями, вчиняє дома безпричинні сварки, шлюбні відносини між ними фактично припинилися з 1 травня 2011 року, останній з цього часу жодного разу не відвідав дочку, не надає матеріальної допомоги на її утримання. Спільне господарство ними не ведеться. Вважає, що примирення та збереження сім'ї між ними не можливе. Спору про поділ майна не має, добровільно місце проживання дочки між ними не визначено. Вона має постійне місце проживання, систематичний дохід, веде нормальний спосіб життя.

Просила розірвати шлюб з ОСОБА_2 зареєстрований 09 листопада 2010 року виконавчим комітетом Чорногузівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №18, після розірвання шлюбу змінити прізвище на її дошлюбне «ОСОБА_1», визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з нею матір'ю - ОСОБА_1

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному об'ємі, просила їх задовольнити, на примирення категорично не погоджувалася, зазначила, що нею створені всі умови для повноцінного догляду та виховання дочки ОСОБА_3

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 09 листопада 2010 року позивачка ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 уклали шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Чорногузівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №18, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Від шлюбу є неповнолітня дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

З травня 2011 року сторони не підтримують подружні стосунки, не мають спільного бюджету, не ведуть спільного господарства, їх сім'я розпалась, і шлюб носить формальний характер, сторони втратили один до одного почуття любові, поваги і довіри, розпад їх сім'ї відбувся остаточно та поновити її неможливо.

Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 7 п.9 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя, шлюб між ними необхідно розірвати, змінити ОСОБА_1 при розірванні шлюбу прізвище на її дошлюбне «ОСОБА_1».

Спір про розподіл майна, що перебуває в спільній сімейній власності, сторони не ставлять.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, то судом встановлено наступне.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом також встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має постійне місце проживання, систематичний дохід, веде нормальний спосіб життя, що підтверджується характеристикою, довідкою районного відділу соціального захисту №950 від 23.08.2011 року.

Згідно характеристики №450 від 22.08.2011 року виданої виконкомом Чорногузівської сільської ради вбачається, що ОСОБА_1 з дочкою зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1, Вижницького району Чернівецької області у житловому будинку батьків, не працює, здійснює догляд за дитиною до трьох років.

Згідно характеристики №449 від 22.08.2011 року виданої виконкомом Чорногузівської сільської ради вбачається, що ОСОБА_2 про живав без реєстрації в АДРЕСА_1, Вижницького району Чернівецької області у житловому будинку батьків дружини з листопада 2010 року по березень 2011 року, не працював, зловживав спиртними напоями.

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 №108 від 22.08.2011 року вбачається, що комісією в складі секретаря сільської ради ОСОБА_4, діловода ОСОБА_5, депутата ОСОБА_6 при обстеженні житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 встановлено, що остання проживає у власному житловому будинку батьків в АДРЕСА_1, Вижницького району Чернівецької області, сама виховує дочку ОСОБА_3 з дня народження з ІНФОРМАЦІЯ_5 року, умови проживання задовільні, проживає з дитиною в окремій кімнаті, в господарстві утримуються світські тварини, користуються земельною ділянкою 0,46 га. ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_1 до народження дитини.

З довідки виконавчого комітету Чорногузівської сільської ради №1345 від 22.08.2011 року вбачається, що на утриманні у ОСОБА_1 знаходиться дочка ОСОБА_3.

Відповідно до ч.1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачка ОСОБА_1 відповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків, має стабільний дохід, належні матеріально-побутові умови для забезпечення потреб малолітньої ОСОБА_3, з урахуванням віку дитини їй більше потрібна материнська турбота, тому, виходячи з принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, суд вважає, що малолітня дитина не повинна бути розлучена зі своєю матір'ю, будь-яких виняткових обставин, які б зумовили необхідність розлучення малолітньої ОСОБА_3 з матір'ю судом не встановлено.

Враховуючи матеріально-побутовий стан сторін, їх можливість утримувати дитину, рівність їх прав щодо дитини, суд, виходячи з інтересів малолітньої ОСОБА_3, її віку, вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з матір'ю.

Також з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки судовий збір в сумі 107,30 грн. та судовий збір в сумі 107,30 гривень на користь держави.

На підставі ст.ст. 110-112, 114, 160, 161 СК України, керуючись принципом 6 Декларації прав дитини, ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 224-227 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який був зареєстрований 09 листопада 2010 року виконавчим комітетом Чорногузівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №18, - розірвати.

Змінити ОСОБА_1 при розірванні шлюбу прізвище на її дошлюбне «ОСОБА_1».

Визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, в АДРЕСА_1 Вижницького району Чернівецької області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 107,30 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 107,30 гривень на користь держави.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Копію рішення після набрання ним чинності надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: підпис.

З оригіналом вірно: