ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" вересня 2012 р. Справа № 5023/3122/12 (н.р.5023/2251/12)
вх. номер 3122/12 (н.р. 2251/12)
Суддя Господарського суду Харківської області Жигалкін І.П.
при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Скребець О.М. (дов. № б/н від 29.05.2012 p.)
розглянувши матеріали справи за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с Асіївка
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини", м. Балаклія
про стягнення 137 056,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 137056,00 грн. збитків. Позов обґрунтований ст.ст. 20, 153, 47, 147, 224, 225 ГК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Позивач ФОП ОСОБА_2 не погодилася з ухвалою місцевого господарського суду, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02 липня 2012 року по справі № 5023/2251/12 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 05.06.2012 року у справі № 5023/2251/12 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.
Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області 10 липня 2012 р. по справі призначено суддю Жигалкіна І.П.
Ухвалою суду (суддя Жигалкін І.П.) від 12 липня 2012 р. по справі № 5023/3122/12 (н.р.5023/2251/12) призначено справу до розгляду у судовому засіданні на "24" липня 2012 р. о 11:00.
Позивач та уповноважений представник у судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки та неявки уповноваженого представника суд не повідомив. Вимоги ухвали суду не виконав.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника Відповідача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між Фізичною особою ОСОБА_2 та Балаклійською районною державною адміністрацією укладено договори оренди земельних ділянок, які підписані сторонами 07.06.2011 року. Зазначені договори зареєстровані в Державному реєстрі земель. Загальна площа орендованих земель відповідно до укладених договорів складає 107,0207 Га. Зазначені землі знаходяться, згідно технічної документації до кожного договору на одному полі. По всім земельним ділянкам розроблена технічна документація та присвоєні кадастрові номери (а.с. 16 - 38).
Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Позивачем восени 2011 року було витрачено 23 650 грн. на добрива згідно рахунку фактури № Х - 00392 від 15.03.2012 року для вищезазначених земель (а.с 44). Весною 2012 року були проведені посівні роботи на зазначених землях, де згідно видаткової накладної № РН - 0000009 від 13.02.2012 вартість насіння склало 53 703,00 грн. (а.с. 45).
ОСОБА_3 (довірена особа Позивача), 23.04.2012 року встановив, що ТОВ «Успіх Слобожанщини», проводять посівні роботи на орендованих Позивачем землях.
У зв'язку з чим в Балаклійський РВ ГУ МВС України в Харківській області надійшло звернення директора ОСОБА_3 за фактом протиправних дій директора ТОВ «Успіх Слобожанщини» ОСОБА_4
Постановою Балаклійської РВ ГУ МВС України в Харківській області від 28.04.2012 р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 197-1 КК України. Як зазначено у постанові в ході проведення перевірки та з стверджень ОСОБА_5, стало відомо, що 07.06.2011 року між Асіївською сільською радою та його тещею ОСОБА_2 було складено договори оренди на земельні ділянки за рахунок не витребуваних паїв, які знаходяться за межами населеного пункту строком на 5 років. Вказані договори пройшли державну реєстрацію в Управлінні Держкомзему Балаклійського району та в подальшому використовувались за призначенням ОСОБА_5 23.04.2012 року вказаний громадянин приїхав на орендовані земельні ділянки та встановив, що представники ТОВ «Успіх Слобожанщини» проводять посівні роботи тим самим порушують його законні права та інтереси.
Повторне засівання Відповідачем землі знищило раніш посаджене Позивачем насіння, що призвело до втрат: вартість насіння 23 650 грн. на добрива згідно рахунку фактури № Х - 00392 від 15.03.2012 року для вказаних земель та вартість насіння згідно видаткової накладної № РН - 0000009 від 13.02.2012 р. - 53 703,00 грн., що склало загальну суму 77 353,00 грн.
З 04.05.2012 року з метою зменшення збитків, орендовані землі оброблені та засіяні знову. Вартість обробки землі - тракторні послуги, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 285 від 15.05.2012 року складає 6160,00 грн., вартість насіння згідно видаткової накладної № РН-0000143 від 04.05.2012 складає 53 703,00 грн. (а.с. 46 - 47).
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Позивача слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.
Суд зазначає, що договори оренди земельних ділянок та акти прийому-передачі цих ділянок і додаткова угода були укладені між Балаклійською районною державною адміністрацією з Позивачем, який на час їх укладання не мав статусу фізичної особи - підприємця.
Тому посилання Позивача на здійснення ним підприємницької діяльності завдяки цим договорам оренди земельної ділянки від 07.06.2011 року загальною площею 107,0207 Га спростовуються матеріалами справи, а також тим, що з Позивачем, як Фізичною особою - підприємцем та Балаклійською районною державною адміністрацією інших договорів оренди земельних ділянок від 07.06.2011 року на загальну площу 107,0207 Га не укладалось.
Матеріалами справи також спростовується повноваження довіреної особи Позивача - ОСОБА_3, який за підтвердженням першого 23.04.2012 року встановив, що Відповідач проводить посівні роботи на орендованих землях (а.с. 5), оскільки довіреність на цю особу була посвідчена 25.04.2012 року (а.с. 48, 69, 90).
Крім того зазначена довіреність, яка за своє правовою природою є одностороннім правочином і являє собою довіреність на представництво інтересів Позивача, як фізичної особи у судових, державних, правоохоронних та інших органах без зазначення в ній повноважень представника щодо підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Позивача. Інших документів щодо повноважень ОСОБА_3 матеріалами справи не містять.
У зв'язку із цим суд критично ставиться до розрахунку прямих збитків Позивача (а.с. 11), оскільки квитанція від 15.03.2012 р. (а.с. 43) визначає платником - ОСОБА_3, рахунок фактура № Х-00392 від 15.03.2012 р. (а.с 44) визначає одержувача - ОСОБА_3, видаткові накладні (а.с. 45 - 46) визначає одержувача - цю особу та квитанція (а.с. 47) визначає платником - ОСОБА_3 без вказівки на будь-яку правову підставу здійснення відповідної оплати, а не Позивача.
Крім того суд зазначає, що всі інші документи включаючи висновки надані Позивачу, як фізичній особі без статусу суб'єкта підприємницької діяльності, який Позивач отримав 14.06.2011 р. (а.с. 88).
Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає, а Позивачем не доведено, що зазначені земельні ділянки використовувались ним саме у підприємницькій діяльності після набуття статусу фізичної особи - підприємця. А від так не є доведеними збитки Позивача, як Фізичної особи - підприємця, що було підставою для звернення до суду.
Згідно зі ст. 22 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Позивачем не надано доказів наявності всіх чотирьох елементів.
Суд зазначає, що Позивачем також не надано жодного доказу, які би підтверджували, що представниками ТОВ «Успіх Слобожанщини» проводилися посівні роботи, у зв'язку з чим було знищено раніш посаджене Позивачем насіння, а також, що останнім було засіяно знову орендовані землі.
Суд вважає доводи Позивача не обґрунтованими, безпідставними, не доведеними та таким, що не підлягають задоволенню.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.
На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 173, 174, 179, 193, 198, 218 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 25 вересня 2012 року.
Суддя Жигалкін І.П.