Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/2598/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ірметова О.В.

при секретарі: Іванович К.В.

за участю представників сторін від:

позивача: Степаненко Т.О.

відповідача: Савкіна О.С.

прокурор: Фесенко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 20.03.2012 року №0002278013,-

ВСТАНОВИВ :

29 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 20.03.2012 року №0002278013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську проводилася перевірки ПАТ «Луганськтепловоз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено Акт №87/08-3/05763797 від 12.03.2012 року про результати планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» та винесено податкове повідомлення - рішення від 20.03.2012 року №0002278013.

В зазначеному акті зазначено, що позивачем нібито завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибиток у 2-3 квартали 2011 року на 85 986 081 грн., неправомірно віднесено до складу валових витрат вартість товарно - матеріальних цінностей, чим завищено розмір валових витрат на загальну суму 1 093 299,00 грн., саме: у 1 кварталі 2011 року на 47 885,00 грн., у 2-3 кварталі 2011 року на 1 045 414,00 грн.

Таким чином, підприємством, на думку податкового органу, завищено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну вартість 87 079 380,00 грн., що втілилось у прийнятті 20 березня 2012 року податкового повідомлення - рішення №0002278013, в якому зазначено що ПАТ «Луганськтепловоз» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі в 1 кварталі 2011 року на 47 885,00 грн., у 2-3 кварталі 2011 року на 87 031 495,00 грн., а всього 87 079 380,00 грн.

Акті відповідача від 12.03.2012 року №87/08-3/05763797 підписаний позивачем з зауваженнями №001/174 від 16.03.2012 року.

Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 20.03.2012 року №0002278013 прийняте з порушенням норм матеріального права України і є противоправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та доповненнях до нього, просив визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення.

Представник відповідача та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, надали суду письмові заперечення на позов, просили відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що в у перевіряємому періоді ПАТ «Луганськтепловоз» мало взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ «Луганськ-Інструмент», ТОВ «Різнопрофіль», ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Компанія Квік Дан», ТОВ «Фінансовий Альянс», ТОВ «Інструменти нових технологій» угоди укладені з якими не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а отже є нікчемними. Таким чином, в ході проведення перевірки ПАТ «Луганськтепловоз» встановлено відсутність підстав для збільшення валових витрат на вартість ТМЦ, отримання яких від контрагентів не підтверджено. З огляду на викладене, позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат за 1 квартал 2011 року вартість ТМЦ на загальну суму 47 885,00 грн.

На підставі поданої ПАТ «Луганськтепловоз» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську звітності встановлено, що від'ємне значення об'єкту оподаткування попередніх років періодів, яке увійшло до 1 кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством неправомірно включено до складу 2-3 кварталу 2011 року.

Таким чином, ПАТ «Луганськтепловоз» завищено витрати за 2-3 квартали 2011 року суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникли в минулих періодах в розмірі 85 986 081,00 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, думку прокурора, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наданим доказам, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.06.2003 року у якості юридичної особи, на підтвердження чого було видане свідоцтво серії А01 №749508 (том 2 а.с.48).

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 23.01.2011 року по 02.03.2011 року співробітниками СДПІ ВПП у м. Луганську було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2011. За результатами перевірки складено акт від 12.03.12 №87/08-3/05763797 (том 1 а.с.20-226). Стосовно податку на прибуток перевіркою встановлені, що позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибиток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 89 256 190,00 грн., у тому числі:

- за 1 квартал 2010 року на 2 176 810 грн.;

- за півріччя 2010 року на 2 176 810 грн.;

- за 1 квартал 2011 року на 47 855,00 грн.;

- за 2 квартал 2011 року на 87 017 705 грн.;

- за 2-3 квартали 2011 року на 87 031 495 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 20.03.2012 року №0002278013, яким ПАТ «Луганськтепловоз» було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в І кварталі 2011 року на 47 885,00 грн., у ІІ-ІІІ кварталі 2011 року на 87 031 495,00 грн., а всього 87 079 380,00 грн. (том 1 а.с.19).

На сторінці 57 Акту перевірки відповідач зробив висновок, що в порушення п.150.1 ст. 150 Податкового кодексу України з урахуванням частини 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України ПАТ «Луганськтепловоз» завищено витрати на суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникли в минулих період, в розмірі 85 986 081,00 грн. в тому числі за 2 квартал 2012 року на 85 986 081,00 грн. в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року №9011889026 від 29.11.2011 року та в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року №9014230363 від 20.01.2012 та за 2-3 квартали 2011 року на 85 986 081,00 грн. в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартали 2011 року №9014236744 від 20.01.2011 року.

Вказане від'ємне значення було сформовано за наслідками господарської діяльності позивача протягом податкового року, які передує 2011 року. Позивачем у податковій декларації за І квартал 2011 року включено до складу валових витрат від'ємне значення у сумі 85986081 грн. В подальшому у податкових деклараціях за 2-3 квартал 2011 року позивачем вказане від'ємне значення було також зазначено.

Суд не приймає до уваги вказані висновки відповідача, оскільки в судовому засіданні встановлено, що у податковому повідомленні - рішенні від 24.10.2011 року № 0001508013 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську значено, що ПАТ «Луганськтепловоз» допущено порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України та в декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року по рядку 06.6 декларації завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного податкового періоду на 85 986 081,00 грн., оскільки задекларована саме така сума збитків, у т. збитки минулих років. Вказане податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі акту камеральної податкової звітності з податку на прибуток від 04.10.2011 року № 469/08-3/05763797.

У зазначеному акті відповідач вказує, що ПАТ «Луганськтепловоз» порушений пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України стосовно пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, «...якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року», тобто, до складу витрат включається виключно суми збитків, що отримані за результатами діяльності підприємства у І кварталі 2011 року, а від'ємне значення об'єкту оподаткування минулих років, що враховане у складі валових витрат декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включаються. Таким чином, робить висновок відповідач, що підприємством завищено по рядку 06.6 декларації суму від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного податкового періоду на 85 986 081 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 24.10.2011 року № 0001508013, ПАТ «Луганськтепловоз» оскаржило його у встановленому законодавством порядку до Луганського окружного адміністративного суду. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року по справі №2а-10416/11/1270 у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправними дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2011 року № 0001508013 було відмовлено.

ПАТ «Луганськтепловоз» звернулось з апеляційною скаргою на вищевказану постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 року апеляційну скаргу у справі № 2а-10416/11/1270 було задоволено частково. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі № 2а-10416/11/1270 скасовано. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправними дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано прийняте 24.10.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську податкове повідомлення-рішення № 0001508013.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, зазначене вище, спростовує висновки позивача викладені на сторінці 54 акту перевірки, а саме: про завищення ПАТ «Луганськтепловоз» витрат на суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникли в минулих період, в розмірі 85 986 081,00 грн. в тому числі за 2 квартал 2012 року на 85 986 081,00 грн. в тому числі за 2 квартал 2012 року на 85 986 081,00 грн. в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року №9011889026 від 29.11.2011 року та в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року №9014230363 від 20.01.2012 та за 2-3 квартали 2011 року на 85 986 081,00 грн. в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартали 2011 року №9014236744 від 20.01.2011 року.

Щодо решти

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із наведеного вбачається, що податковий кредит формується за фактом здійснення господарських операцій, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження на їх проведення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем як і під час проведення перевірки так і під час розгляду справи надано всю первинну документацію та підтверджено реальність господарських операцій з контрагентами - ТОВ «Компанія Квік Дан», ТОВ «Різнопрофіль», ТОВ «РІК СВ-Прилад», ТОВ «Луганськ-Інструмент» за перевіряємий період, що також підтверджується Додатком 4 до акту перевірки (том 2 а.с.1-11).

Вказаний факт представником відповідача не заперечувався.

Долучені до справи копії первинних документів були звірені з їх оригіналами перед їх долученням.

На підтвердження обставин щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та контрагентами - ТОВ «Компанія Квік Дан», ТОВ «Різнопрофіль», ТОВ «РІК СВ-Прилад», ТОВ «Луганськ-Інструмент», викладених в акті перевірки від 12.03.12 №87/08-3/05763797, представником відповідача надано суду акт Алчевської ОДПІ в Луганській області від 02.12.2011 № 2005/236-37288477 (том 2 а.с.111-134), акт ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова (том 2 а.с.136-153), акти Ленінської МДПІ у м. Луганську (том 2 а.с.155-167, 168-180), акт ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську (том 2 а.с.181-196), відповідно до яких зроблені висновки, що у підприємств відсутня необхідна матеріальна база для здійснення підприємницької діяльності, надання послуг, що вказує на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Зі сторінки 31 Акту перевірки №87/08-3/05763797 від 12.03.2012 року вбачається, що в ході проведення перевірки ПАТ «Луганськтепловоз» встановлено відсутність підстав для збільшення валових витрат на вартість ТМЦ, отримання від контрагентів не підтверджено. У зв'язку з чим, відповідач зробив висновок, що ПАТ «Луганськтепловоз» неправомірно віднесено до складу валових витрат вартість ТМЦ за 1 квартал 2011 року на загальну суму 47 885,00 грн.

На сторінці 51 Акту перевірки відповідач зробив висновок, що в ході проведення перевірки позивача встановлено відсутність підстав для визначення в податковому обліку витрат, що враховуються на при обчисленні об'єкта оподаткування, на вартість ТМЦ, отримання яких від контрагентів не підтверджено. З огляду на викладене вище, на думку відповідача, ПАТ «Луганськтепловоз» неправомірно збільшено витрати, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, в результаті порушення п. 138.1, 138.2, 138.8, пп. 138.1.1, п. 138.1, пп. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України на загальну суму 1 045 414,00 грн. в тому числі за 2 квартал 2011 року на 1 031 624,00 грн., 2-3 квартали 2011 року на 1 045 414,00 грн.

Підставою для здійснення таких висновків СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, як зазначалось вище, послужило встановлення у ході перевірки відсутності підстав для визначення в податковому обліку витрат, що враховуються на при обчисленні об'єкта оподаткування, на вартість ТМЦ, отримання яких від контрагентів, а саме ТОВ «Луганськ-Інструмент», ТОВ «Різнопрофіль», ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Компанія Квік Дан», ТОВ «Фінансовий Альянс» та ТОВ «Інструменти нових технологій» не підтвердилось.

Як вбачається з акту перевірки, а саме сторінки 27, в ході перевірки було встановлено, що в податковому обліку ПАТ «Луганськтепловоз» валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Луганськ-Інструмент» визначено у сумі 44 134,95 грн. в 1 кварталі 2011 року по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року. Такі висновки було зроблено на підставі Акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганська від 26.01.2012 року №294/23/33472858 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірники ТОВ «Луганськ-Інструмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Гермесімпекс» за лютий 2011 року». Згідно із матеріалів вказаного акту перевірки одним із покупців ТОВ «Луганськ-Інструмент» виступив ПАТ «Луганськтепловоз». Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/2380/2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Інструмент» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання протиправними дії щодо проведення перевірки, зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково. Визнано протиправним дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганську щодо висновків, викладених в акті позапланової невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Інструмент» від 26.01.2012 року №294/23/33472858 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011 року по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Гермесімпекс». В решті позовних вимог було відмовлено. При цьому, судом встановлено, що постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року у справі № 2а/1270/2380/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012 року.

Як вбачається з акту перевірки, а саме сторінки 47, в ході перевірки було встановлено, що в податковому обліку ПАТ «Луганськтепловоз» витрати по придбанню у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» визначено в розмірі 950 165,45 грн. в 2 кварталі 2011 року по рядку 05.1СВ декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року. Такі висновки було зроблено на підставі Акту перевірки Алчевської ОДПІ №310/236-36713483 від 10.02.2012 року «Про результати позапланової документальної невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36713483) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року». Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 у справі № 2а/1270/1874/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012, визнано протиправними та скасовано накази № 41 від 12.01.2012 року, № 63 від 18.01.2012 року та № 184 від 13.02.2012 року Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганської області про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36713483) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за періоди з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року та з 01.09.2011 року по 30.10.2011 року; визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганської області щодо проведення позапланових невиїзних документальних перевірок товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складено Акт № 310/236-36713483 від 10.02.2012 року та за період з 01.09.2011 року по 30.10.2011 року, за результатами якої складено Акт № 345/236-36713483 від 14.02.2012 року; зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію у Луганській області утриматись від вчинення певних дій, а саме: утриматись від використання Акту №310/236-36713483 від 10.02.2012 року позапланової невиїзної документальної перевірки «Про результати позапланової документальної невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36713483) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року» та Акту №345/236-36713483 від 14.02.2012 року позапланової невиїзної документальної перевірки «Про результати позапланової документальної невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36713483) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.10.2011 року»; зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію у Луганської області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірок товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36713483) оформлених Актами № 345/236-36713483 від 14.02.2012 року та № 310/236-36713483 від 10.02.2012 року, і поновити в ній дані, що містяться у наданих товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС» податкових звітах з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.10.2011 року.

Як вбачається з акту перевірки, а саме сторінки 47, в ході перевірки було встановлено, що умовне постачання ТМЦ від ТОВ «Компанія Квік Дан» до ПАТ «Луганськтепловоз» відбулося згідно видаткової накладної від 15.07.2011 №96 на загальну суму 8 400,00 грн. Витрати придбанню у сумі 7 000,00 грн. були включені до складу витрат в 3 кварталі 2011 року по рядку 05.1СВ декларації з податку на прибуток за 2-з квартали 2011 року. За висновком відповідача товари на виконання договору між ПАТ «Луганськтепловоз» та ТОВ «Компанія Квік Дан» фактично не поставлялися та відповідно придбання таких товарів не відбувалося. Такі висновки було зроблено на підставі Акту Алчевської ОДПІ від 02.12.2011 №2005/236/37288477 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан», код за ЄДРПОУ 37288477, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011». Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 у справі № 2а/1270/743/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012, визнано дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення перевірки та складання акту від 02.12.2011 №2005/236/37288477 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан», код за ЄДРПОУ 37288477, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011», протиправними; зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан» податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 196 575 292 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 182 241 875 грн.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідач дійшов висновків про порушення позивачем, які викладені в Акті перевірки №87/08-3/05763797 від 12.03.2012 року, на підставі актів перевірки, дії по винесенню яких визнані судом протиправними.

Посилання відповідача на те, що правочин між позивачем та ТОВ «Луганськ-Інструмент», ТОВ «Різнопрофіль», ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Компанія Квік Дан», ТОВ «Фінансовий Альянс», ТОВ «Інструменти нових технологій» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а отже є нікчемним - не знайшло свого підтвердження у наданих до матеріалів справи доказах.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Щодо застосованих податковим органом норм цивільного законодавства, то системний їх аналіз свідчить про наступне - податковим.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочин це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір це домовленість (погоджена дія) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК). За змістом правочин не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 ЦК). Приписи частини 1 статті 203 Цивільного кодексу узгоджуються з наступними нормами:

Під нікчемним правочином необхідно розуміти правочин, недійсність якого встановлена законом. Під порушенням публічного порядку розуміється пошкодження майна держави, незаконне заволодіння ним, але у даній справі порушення публічного порядку укладенням та виконанням договорів купівлі-продажу шляхом незаконного заволодіння майна держави не було.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин, яки вчиняючи правочин діють правомірно. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями встановленими законом, проте у спірних правовідносинах податковий орган всупереч вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів ні факту нікчемності правочину, ні підстав для застосування санкції до відповідача у вигляді стягнення отриманого за правочином в дохід держави.

Правові наслідки нікчемного правочину статтею 228 Цивільного кодексу України не передбачені. Такі санкції встановлені лише статтею 208 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно приписів ст. 216 Цивільного Кодексу України оскільки дійсність чи недійсність нікчемного правочину визначається безпосередньо законом і не залежить від волі сторін, то наслідки його недійсності визначаються безпосередньо законом. При цьому правові наслідки недійсності нікчемного правочину, встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Проте, суд з власної ініціативи, керуючись власними переконаннями і матеріалами справи, має право визначати, які саме наслідки недійсності нікчемного правочину будуть застосуватися у кожному окремому випадку. При цьому пропозиції або бажання сторін не мають правового значення.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами.

Також правочини між вказаними особами не визнавався недійсними у судовому порядку.

Підставою для визначення завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1093299 грн., яке виникло за наслідками господарської діяльності позивача з ТОВ «Луганськ-Інструмент», ТОВ «Різнопрофіль», ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Компанія Квік Дан», ТОВ «Фінансовий Альянс», ТОВ «Інструменти нових технологій» є нікчемність угод. Визначаючи нікчемність у якості підстави при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення СПДІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби не визначила ознаку такої нікчемності.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби привласнила неналежні їй функції по самостійному визнанню правочинів нікчемними, при цьому ототожнює поняття недійсності правочину з одним з видів нікчемністю, тобто таким недійсність якого встановлена законом (ч.2 ст.215 ЦК України).

Виконання договорів сторонами у межах спірних відносин вказує на спрямованість реального настання правових наслідків, що обумовлені ними, спростовує посилання податкового органу на п.5 ст.203 ЦК України. Жодних ознак суперечності договорів цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам податковий орган не довів.

Крім того, наданими доказами, первинною бухгалтерською документацією підтверджено формування позивачем валових витрат у період, за який було здійснено перевірку.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0002278013, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, яким ПАТ «Луганськтепловоз» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі в 1 кварталі 2011 року на 47 885,00 грн., у 2-3 кварталі 2011 року на 87 031 495,00 грн., а всього 87 079 380,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 20.03.2012 року №0002278013 задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.03.2012 року № 0002278013, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, яким ПАТ «Луганськтепловоз» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі в 1 кварталі 2011 року на 47 885,00 грн., у 2-3 кварталі 2011 року на 87 031 495,00 грн., а всього 87 079 380,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» судові витрати у вигляді сплати судового збору розмірі 2178, 19 грн. (дві тисячі сто сімдесяти вісім гривень 19 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 14 вересня 2012 року.

СуддяО.В. Ірметова