АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/8371/12 Справа № 2-1590/11 Головуючий у 1 й інстанції - Бойко О.М. Доповідач - Міхеєва В.Ю.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2012 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Гайдук В.І., Макарова М.О.

при секретарі Бондаренко В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2012 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про захист прав споживача, визнання недійсними договору споживчого кредиту, договору про відступлення права вимоги, договору поруки, стягнення кредитних виплат, сплачених в порядку виконання зобов'язань за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та просив визнати недійсними Кредитний договір, Договір застави майнових прав, Договір відступки прав та Договір поруки, а також зобов'язати відповідача повернути йому в натурі все, що він одержав на виконання правочину за Кредитним договором, а саме 35941,52 доларів США в українській гривні за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення суду і скасувати заборони на відчуження майна.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено та вирішено питання судових витрат.

ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про роз'яснення рішення суду від 05 квітня 2012 року.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2012 року у задоволенні клопотання про роз'яснення рішення суду було відмовлено та за ініціативи суду виправлено описки у рішенні суду від 05 квітня 2012 року, а саме: в резолютивній частині рішення виключено другий абзац про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору в розмірі 1700 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та запропонувати суду першої інстанції повторно більш обґрунтовано роз'яснити рішення від 05 квітня 2012 року.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.21 своєї постанови від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі»відповідно до статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Звернувшись до суду із клопотанням про роз'яснення рішення суду, ОСОБА_2 просив роз'яснити, яким чином суд без відповідного обґрунтування своєї позиції у мотивувальній частині рішення дійшов висновку про ненадання позивачем належних доказів, які підтверджують його доводи; чому суд проаналізував тільки доводи відповідача про заперечення позову та проігнорував надані позивачем докази, допустив неповне з'ясування обставин справи; якими нормами законодавства України керувався суд в частині стягнення з позивача на користь держави судового збору в розмірі 1700 грн.

Тобто, фактично заявник поставив питання про роз'яснення мотивів ухваленого рішення, та посилався на неповне з'ясування судом обставин справи, що є підставою для зміни або скасування рішення, у зв'язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про роз'яснення рішення.

У той же час колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги в частині невідповідності нормам процесуального права ухвали суду першої інстанції від 28 квітня 2012 року щодо виправлення описки в резолютивній частині рішення суду від 05 квітня 2012 року та виключення з резолютивної частини рішення другого абзацу щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору у розмірі 1700 грн.

Встановлено, що суд першої інстанції, керуючись ст. 219 ЦПК України, дійшов висновку, що ним було допущено помилку в частині стягнення з позивача ОСОБА_2 судового збору, тому ухвалою від 28 квітня 2012 року виправив описку та виключив з резолютивної частини рішення абзац другий про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору у розмірі 1700 грн. .

Виправлення описок та арифметичних помилок у рішенні здійснюється судом, який ухвалив рішення. Як правило, описки пов'язані з перекручуванням, допущеним при друкуванні окремих слів і висловів, прізвища кого-небудь з учасників процесу, складу суду. Можуть мати місце і перекручування найменування юридичної особи.

Явні арифметичні помилки - це невірно зроблені арифметичні дії. Якщо помилка є не в розрахунках, а в принципі визначення грошової компенсації, то вона не може бути виправлена ухвалою суду.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про виключення з резолютивної частини рішення абзацу другого про стягнення судового збору, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, встановлені ч.4 ст. 88, ст.219 ЦПК України, а тому ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2012 року в частині виправлення описки у рішенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2012 року щодо виключення з резолютивної частини другого абзацу про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору в розмірі 1700 грн. скасувати.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді