28.09.2012

Справа 2-510/12

Справа №2-510/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2012 року Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого - судді: Телешмана О.В.,

при секретарі: Попельницькій С.С.,

з участю позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача - Комарівської сільської ради Варварюк Л.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комарівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

1. Визнати за нею право власності на самочинно збудовані житловий будинок та інші споруди, які зазначені у технічному паспорті та розташовані в АДРЕСА_1, а саме: житловий будинок, позначений літерою «А-І», житловою площею 32,30 кв. м, загальною 47,70 кв. мс., сарай -«Б», гараж «В», літню кухню -«Г», літню кухню -«Д», сарай -«Е», сарай -«Є», вхід у погріб -«Вх», погріб «Пг», ганок -«а'», ганок -«а''», ворота № 1, огорожу № 2, колодязь №3 загальна вартість яких становить 122179 гривень.

Представник відповідача - сільський голова с. Комарів Кельменецького району Чернівецької області Варварюк Л.В. позов визнав повністю з тих підстав на які позивач посилається у своїй позовній заяві і не заперечує щодо задоволення позову.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просить визнати за нею право власності на нерухоме майно, в зв'язку з тим, що ці будівлі вона отримала у спадщину від матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 по заповіту та по закону. Вона є власником земельної ділянки, на якій розміщене нерухоме майно і прийняла спадщину, але оформити право власності на нерухоме майно в позасудовому порядку вона не змогла. Інші спадкоємці відмовились від спадщини

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, збудованих на ній, яка розташована в АДРЕСА_1. На даній земельній ділянці знаходяться споруди, які зазначені у технічному паспорті, а саме : житловий будинок, позначений літерою «А-І», житловою площею 32,30 кв. м, загальною 47,70 кв. мс., сарай -«Б», гараж «В», літня кухня -«Г», літня кухня -«Д», сарай -«Е», сарай -«Є», вхід у погріб -«Вх», погріб «Пг», ганок -«а'», ганок -«а''», ворота № 1, огорожа № 2, колодязь №3 загальна вартість яких становить 122179 гривень, які були побудовані до 5 серпня 1992 року без належного дозволу та належно затвердженого проекту, тобто самочинно. Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу Української РСР 1964 року таке будівництво вважалося самовільним. Відповідно до п.12. Указу Президії Верховної Ради УРСР від 09.12.1963 року № 1990-VI «Про порядок введення в дію цивільного і Цивільного процесуального кодексів Української РСР»правила ст.105 Цивільного кодексу Української РСР про наслідки самовільного будівництва застосовуються незалежно від часу будівництва жилого будинку, господарських і побутових будівель та споруд.

Дане самочинне будівництво не суперечить суспільним інтересам, не порушує права інших осіб, а також санітарні та екологічні норми і правила та правила пожежної безпеки. Відповідно до п.3.1 «Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж»затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва

житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 року № 91 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.2011 року за № 830/19568 із змінами і доповненнями (далі Порядок) документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до абзацу другого п.3.1 Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України (крім закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Таким чином, позивач не має можливості оформити право власності на нерухоме майно шляхом звернення до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації, так як дане майно було побудоване до 5 серпня 1992 року.

Зазначене вище нерухоме майно належало матері позивачки ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка є спадкоємцем за законом після її смерті і вона прийняла спадщину. Інші спадкоємці відмовилися від спадщини. Відповідно до п.1 Глави 13 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»затвердженого наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, в зв'язку з чим позивач не має змоги оформити спадщину в нотаріальному порядку, оскільки в неї відсутній правовстановлюючі документи на нерухоме майно на ім'я матері.

Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265

цього Кодексу. Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Визнання представником відповідача позову не суперечить закону, не порушує права та інтереси інших осіб.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські споруди, які розташовані в АДРЕСА_1.

На підставі ч.5 ст. 376, ст.ст.1216-1218,1223,1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 11, 15,60, 79, 88, 130, 174, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та інші споруди, які розташовані в АДРЕСА_1 та зазначені у технічному паспорті, а саме: житловий будинок, позначений літерою «А-І», житловою площею 32,30 кв. м, загальною 47,70 кв. м., сарай -«Б», гараж «В», літню кухню -«Г», літню кухню -«Д», сарай -«Е», сарай -«Є», вхід у погріб -«Вх», погріб «Пг», ганок -«а'», ганок -«а''», ворота № 1, огорожу № 2, колодязь №3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Кельменецький районний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя