ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.07.08 р.                                                                                                    Справа № 37/125                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Стреліній М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 23599040  

до відповідача Відкритого акціонерного товариства, м. Київ, ідентифікаційний код 21560766 в особі Центру електрозв’язку № 2 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 01183764

про стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 7 473,48 грн., за послуги орендодавця в сумі 111,58 грн. та пені у сумі 305,90 грн..

за участю:

представника Прокурора – Гармашова І.В. за посвідченням №1004 від 15.08.2006р.;

представника Позивача – Гончаренко Р.В. за посвідченням №70 від 01.04.2008р.;

представника Відповідача – Біла С.О. за довіреністю №1406 від 15.03.2006р.

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд відбувається з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

                                                            

Згідно із ст.77 ГПК України  у судовому засіданні 22.07.2008р. оголошувалась перерва для підготовки вступної та резолютивної частини судового рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Іллічівського району м. Маріуполя (далі – Заявник позову) звернувся із позовом до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі – Позивач) до Відкритого акціонерного товариства, м. Київ, ідентифікаційний код 21560766 в особі Центру електрозв’язку № 2 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Маріуполь (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 7 473,48 грн., за послуги орендодавця в сумі 111,58 грн. та пені у сумі 305,90 грн..

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди № 80-14-21 від 05.10.2007р. за період з грудня 2007р. по травень 2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для застосування пені.  

На  підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір оренди № 80-14-21 від 05.10.2007р., довіреність представника Відповідача на його укладання, розрахунок заборгованості по орендній платі, послугам та пені, рішення Маріупольської міської ради від 29.02.2008р. № 5/19-3343 щодо статусу Позивача, свідоцтво про державну реєстрацію Позивача та довідку Донецького обласного управління статистики щодо Позивача.

Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст. ст. 5, 10, 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 324, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 31, 32 Закону України „Про власність”, ст.ст. 26, 29, 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”,  ст. 20 Закону України „Про прокуратуру”,  ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп.

Позивач у судовому засіданні 22.07.2008р. звернувся до суду із заявою б/н про зменшення  суми позовних вимог у зв’язку із сплатою заборгованості за орендну плату у сумі 7 473,48 грн. та заборгованості за послуги орендодавця в сумі 111,58 грн. Відповідачем у повному обсягу та надав докази сплати такої заборгованості.

Крім того, Позивач в цій заяві  уточнив позовні вимоги в частині визначення одержувача стягуваної суми  - Місцевий бюджет Жовтневого району і зазначенням відповідних реквізитів.

Прокурор підтримав зазначену заяву у судовому засіданні 22.07.2008р., заявивши до стягнення лише пеню у сумі 305, 90 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву № 11/1-1500 від 21.07.2008р., в якому із доданням відповідних доказів повідомив про сплату заборгованості згідно умов договору оренди № 80-14-21 від 05.10.2007р. в сумі 7 473,48 гривень (орендна плата) та 111,58 гривень (послуги орендодавця) та визнав вимоги щодо сплати пені у сумі 305, 90 гривень.

Крім того, Відповідач погодився із заявою Позивача про зменшення суми позовних вимог, наданої суду 22.07.2008р., узгодженою із прокурором, зазначивши при цьому про необхідність врахування факту погашення заборгованості до подання позову під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Представники учасників справи у судових засіданнях підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі не надані учасниками справи документи, визначені в ухвалі від 09.07.2008р., не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ:

05.10.2007р. між Позивачем як орендодавцем та Відповідачем як орендарем укладено кредитний договір на оренду нежилого приміщення (будівлі)  № 80-14-21 6, згідно п.1.1 якого Позивач передає Відповідачу в термінове платне користування нежитлове приміщення (будівлю), розташоване за адресою: м. Маріуполь, пр. Луніна, 27, загальною площею                    118,7 кв. м.  

Згідно умов п.п.3.2, 4.2. зазначеного договору на Відповідача зокрема покладені наступні грошові зобов’язання:

·          з оплати орендної плати з розрахунку 8,43 гривень за 1 кв.м. (за перший місяць, в подальшому – з урахуванням рішень Маріупольської міської ради та індексу інфляції) – не пізніше 20 числа поточного місяця;

·          з оплати послуг за обслуговування з розрахунку 0,13 гривень за 1 кв.м. (за перший місяць, в  подальшому – згідно повідомлень Орендодавця)

Умовами п. 6.3. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.

У зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань у період з 21.12.2007р. по 23.05.2008р. у Відповідача утворилась заборгованість з орендної плати та за надані послуги у сумі 7 473,48 грн. та 111,58  грн. відповідно. Крім того, у зв’язку із зазначеною заборгованістю Заявником позову нараховану пеню у розмірі 305, 90 гривень.

Як вбачається із змісту наданих Позивачем та Відповідачем у судовому засіданні пояснень та доказів (виписки з рахунків, платіжні доручення), Відповідачем сплата заборгованості з орендної плати та  за надані послуги здійснена у повному обсягу, внаслідок чого заявою б/н від 22.07.2008р. Позивач зменшив суму заявлених вимог, залишивши вимоги з оплати пені у розмірі 305, 90 гривень.

Відповідач у відзиві № 11/1-1500 від 21.07.2008р. підтвердив факт погашення заборгованості з орендної плати та  за надані послуги у повному обсягу та визнав позовні вимоги  в частині оплати пені.

Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України  позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. За змістом ст.ст. 18, 29 Господарського процесуального кодексу України зазначена зміна розміру пред’явленої до стягнення суми не є обов’язковою для прокурора як самостійного учасника судового процесу, що має всі права позивача за винятком укладання мирової угоди.

Згідно  ч.6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що, з одного боку, зменшення розміру позовних вимог є спільною позицією Заявника позову та Позивача, а, з іншого боку, - таке зменшення зумовлено фактичної сплатою заборгованості з боку Відповідача, а отже – не суперечить законодавству і не пов’язано із порушенням чиїх-небудь прав  і охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про зменшення позовних вимог та розглядає справу відносно вимог щодо стягнення пені у розмірі 305, 90 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 80-14-21 від 05.10.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше кожного 20 числа поточного місяця на користь місцевого бюджету Жовтневого району м. Маріуполя відповідно до умов п. 4.2. договору оренди № 80-14-21 від 05.10.2007р.

У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України виконання грошових зобов’язань Відповідачем із порушенням визначеного договором оренди строку платежу (неналежне виконання) є порушенням зобов’язання.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 6.2. договору оренди № 80-14-21 від 05.10.2007р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Як вбачається із матеріалів справи та визнається Відповідачем протягом періоду з 21.12.2007р. по 23.05.2008р. останнім не сплачувалась орендна плата згідно умов договору оренди № 80-14-21 від 05.10.2007р. Сплата відповідної заборгованості відбулася лише 05.06.2008р. – за межами періоду, відносно якого заявлені вимоги щодо стягнення пені.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд приймає визнання позову як таке, що не суперечить закону і не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів.

При цьому певні недоліки у арифметичному підрахунку пені, зумовлені тим, що Заявником позову під час розрахунку була застосована ставка НБУ 10% і до того періоду нарахування, коли згідно Постанови НБУ від 21.04.2008р. № 107 її було підвищено до 12% річних (з 21.04.2008р.), не впливають на висновок суду щодо правомірності прийняття визнання позову, оскільки згідно наведених норм законодавства позовні вимоги щодо пені не повинні лише перевищувати визначених меж  - висування вимог щодо стягнення меншої суми законодавством не заборонено.

Згідно ч.2 ст.6 та ч.2 ст.19 Конституції України суд, як орган державної влади має здійснювати свої повноваження у цілковитій відповідності до Конституції та законів України щодо підстав, меж та способу їх здійснення.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України захист прав та інтересів суб’єктів господарювання здійснюється зокрема судом, який управнений застосовувати способи захисту, встановлені законом або договором.

За змістом ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються, у тому числі, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Отже, за висновками суду, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь одержувача  -  місцевого бюджету Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694, п/р 33213871700052, ДУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401, пені у розмірі 305,90 гривень підлягають задоволенню у повному обсягу.

Враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 7473,48 грн. та за послуги орендодавця в сумі 111,58 грн. заявлені внаслідок неналежної перевірки Заявником позову стану розрахунків за договору оренди № 80-14-21 від 05.10.2007р. на момент подання позову до суду, судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача в доход бюджету у розмірі, пропорційному відношенню  розміру задоволених вимог до розміру заявлених у позовній заяві № 1235/41.

 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Відкритого акціонерного товариства, м. Київ, в особі Центру електрозв’язку № 2 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Маріуполь, про стягнення пені задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства, м. Київ, ідентифікаційний код 21560766 в особі Центру електрозв’язку № 2 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 01183764 (п/р 260071322 в ДОД „РайффайзенбанкАваль”, МФО 335076) на користь місцевого бюджету Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694, п/р 33213871700052, ДУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401, пеню у розмірі 305,90 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства, м. Київ, ідентифікаційний код 21560766 в особі Центру електрозв’язку № 2 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 01183764 (п/р 260071322 в ДОД „РайффайзенбанкАваль”, МФО 335076) в доход державного бюджету (ЄДРПОУ 34687001, МФО 834016, Рахунок 31111095700006, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095)  витрати по сплаті державного мита в сумі 3 грн. 95 коп.,

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства, м. Київ, ідентифікаційний код 21560766 в особі Центру електрозв’язку № 2 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 01183764 (п/р 260071322 в ДОД „РайффайзенбанкАваль”, МФО 335076) в доход державного бюджету (ЄДРПОУ 34686537 Державний м. Донецьк Ворошиловський р-н, р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 4  грн. 57 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою сторін у судовому засіданні 22.07.2008р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення  підписано 23.07.2008р.

6.Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня його прийняття.

          

               Суддя