ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.07.08 р.                                                                                                    Справа № 7/109                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом:  Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк

До відповідача:  Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк (виробнича одиниця „Торезтепломережа”)

Про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 211 565 грн. 97 коп., 3% річних у сумі 1 306 грн. 47 коп., інфляційні у сумі 5 930 грн. 65 коп., пеню у сумі 8 709 грн. 08 коп.

За участю представників:

від позивача: Царенко О.В. - дов. №282-08 від 31.03.2008р.

від відповідача: Кудряшова А.В. - дов. юр/5120 від 31.12.2007р.

У судовому засіданні 15.07.2008р. розгляд  справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошено перерву до 22.07.2008р. на підставі ст.77 ГПК України для підготовки процесуального документа.

СУТЬ СПОРУ:                            

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк (виробнича одиниця „Торезтепломережа”) про стягнення заборгованості за електричну енергію у сумі 216 588 грн. 81 коп., 3% річних у сумі 1 308 грн. 03 коп., інфляційних у сумі 5 970 грн. 95 коп., пені у сумі 31 828 грн. 84 коп.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №143 від 29.12.2006р. з додатками; рахунки №143 від 01.01.2008р. виданий 18.12.2007р. на суму 1 907 грн. 16 коп., від 15.12.2007р. виданий 18.12.2007р. на суму 238 110 грн. 48 коп., від 26.04.2008р. виданий 22.04.2008р. на суму 156 244 грн. 64 коп., від 15.04.2008р. виданий 22.04.2008р. на суму 13 031 грн. 90 коп., від 26.05.2008р. виданий 26.05.2008р. на суму 7 478 грн. 00 коп., від 15.05.2008р. виданий 26.05.2008р. на суму 44 грн. 84 коп.

Позивач надав заяву від 14.07.2008р. №30/391, якою уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму заборгованості за електроенергію у розмірі 213 488 грн. 81 коп., 3% річних у сумі 1 306 грн. 47 коп., інфляційні у сумі 5 930 грн. 65 коп., пеню у сумі 8 709 грн. 08 коп.

Заявою від 22.07.2008р. №30/398 позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути суму заборгованості за електричну енергію у розмірі 211 565 грн. 97 коп., 3% річних у розмірі 1 306 грн. 47 коп., інфляційні у сумі 5 930 грн. 65 коп., пеню у сумі 8 709 грн. 08 коп.

Відповідач у відзиві №2171 від 14.07.2008р. визнав суму боргу за спожиту електроенергію у розмірі 213 488 грн. 81 коп., позов в залишковій частині суми боргу заперечив. Надав клопотання від 15.07.2008р. та просить зменшити суму пені у зв’язку із скрутним фінансовим становищем підприємства.

У судовому засіданні 22.07.2008р. відповідач не наполягав на клопотанні про зменшення пені. Надав доповнення до відзиву, яким визнав суму боргу у розмірі 211 565 грн. 97 коп. – в залишковій частині позову просить відмовити, а також просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців, посилаючись на скрутне фінансове становище на підприємстві.

Позивач заперечив проти розстрочення виконання рішення.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №143 від 29.12.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками, без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Згідно п.9.5 Договору, його укладено на строк до 31.12.2007р. та договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов. З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 343,5 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, надав послуги з електропостачання у грудні 2007р., квітні – травні 2008р. на загальну суму 216 588 грн. 81 коп., що підтверджено матеріалами справи та сторонами у судовому засіданні.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

В порушення умов договору, відповідач свої договірні зобов’язання стосовно оплати спожитої електроенергії належним чином не виконав, надані йому послуги з електропостачання оплатив частково, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість за спожиту електроенергію за грудень 2007р., квітень-травень 2008р. у розмірі 211 565 грн. 97 коп., яка до теперішнього часу не сплачена, підтверджена матеріалами справи, актом звірки станом на 01.07.2008 р. підписаним обома сторонами, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з січня 2008 р. по червень 2008 р. інфляційні нарахування у розмірі 5 930 грн. 65 коп. та 3% річних у сумі 1 306 грн. 47 коп.

Відповідач заперечує проти стягнення 3% річних та інфляційних, проте правового обґрунтування своїх заперечень не надав.

Інфляційні у сумі 5 930 грн. 65 коп. та 3% річних у розмірі 1 306 грн. 47 коп. нараховані відповідно до діючого законодавства та підлягають стягненню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 8 709 грн. 08 коп. пені за період з січня 2008 р. по червень 2008 р.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору №143 від 29.12.2006р., за внесення платежів з порушенням термінів, визначених цим договором та Додатком №5 до нього „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочки платежу у розмірі _______%.  Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або здійснюється на підставі окремого документа.

Таким чином, сторонами не встановлено розміру пені, що також підтверджено представниками позивача та відповідача у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 8 709 грн. 08 коп. задоволенню не підлягають, оскільки вони суперечать вимогам діючого законодавства.

У зв’язку з тим, що у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача пені у сумі 8 709 грн. 08 коп. судом відмовлено, клопотання відповідача про зменшення розміру пені не задоволено.

В судовому засіданні оговорено клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення на 12 місяців.

Позивач проти розстрочки виконання рішення заперечив.

Враховуючи обставини, викладені відповідачем, той факт, що відповідач є комунальним підприємством, на підприємстві значна дебіторська заборгованість, негайне виконання рішення суду призведе до погіршення фінансового стану підприємства, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку, що існують обставини, які ускладнюють виконання рішення і вважає можливим на підставі п.6 ст.83 ГПК України клопотання відповідача задовольнити частково і надати розстрочку виконання рішення 6 (шість) місяців з виплатою рівними частинами протягом 5 (п’яти) місяців по 36 848 грн. 68 коп., та з виплатою у шостому місяці 36 848 грн. 69 коп.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р.,  Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2.08.1996 р. за N417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 82, п.6 ст.83, ст.ст.84, 85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк (виробнича одиниця „Торезтепломережа”) про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 211 565 грн. 97 коп., 3% річних у сумі 1 306 грн. 47 коп., інфляційні у сумі 5 930 грн. 65 коп., пеню у сумі 8 709 грн. 08 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Дзержинського, 38, р/р 26000302460311 у філії відділення ПІБ м. Тереза, МФО 334282, ЗКПО 05540907) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Харцизьких електричних мереж (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул.. Адамця, 58, ЄДРПОУ 00130932) на п/р 260323021292 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106 – суму боргу за електроенергію у розмірі 211 565 грн. 97 коп.; на поточний рахунок 26005301685311 в філії Промінвестбанку України м. Харцизька Донецької області, МФО 3345106 – інфляційні нарахування у розмірі 5 930 грн. 65 коп. та 3% річних у сумі 1 306 грн. 47 коп., державне мито у сумі 2 188 грн. 03 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 100 грн. 97 коп.

Розстрочити виконання рішення на 6 (шість) місяців з виплатою рівними частинами протягом 5 (п’яти) місяців по 36 848 грн. 68 коп., та з виплатою у шостому місяці 36 848 грн. 69 коп.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

               Суддя