УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляцій­ного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді   Ланкова М.В. суддів   БелинчукТ.Г. Ісаєва Г.А. при секретарі   Буровій Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позо­вом ОСОБА_1 до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим про стягнення грошового забезпечення, грошової допомоги, та надбавки за безперервну службу, за апеляційною скаргою Управління Дер­жавного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим на рішення Заліз­ничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 листопада 2005 року,

встановила:

ОСОБА_1 в вересні 2005 року звернувся до суду з позовною заявою до Управ­ління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим про стя­гнення грошового забезпечення, грошової допомоги, та надбавки за безперервну службу.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 листопада 2005 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Управління Державного департаменту України з питань вико­нання покарань в АР Крим просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу на­правити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухав суддю-доповідача, ОСОБА_1, представника Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що вказаний спір є цивільним та підля­гає розгляду за нормами цивільного процесуального законодавства.

З даними висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскіль­ки вони не відповідають вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в вересні 2005 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення грошового забезпечення, грошової допо­моги, та надбавки за безперервну службу.

1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства Украї­ни.

Згідно зі статтею 17 КАС України розгляд справ зазначеної категорії віднесено до компетенції адміністративних судів. Спори про стягнення грошового забезпечення нале­жать до адміністративної юрисдикції, і підлягають розгляду за правилами встановленими КАС України.

До утворення згідно з вимогами Закону України „Про судоустрій України" системи адміністративних судів справи адміністративної юрисдикції розглядаються у першій ін-

станції відповідними загальними місцевими судами, у порядку встановленому КАС Укра­їни з врахуванням його Прикінцевих та перехідних положень.

Проте порушуючи вищевказане, суд першої інстанції розглянув справу у порядку цивільного судочинства.

У зв'язку з чим колегія судців вважає, що провадження по цивільної справі необ­хідно закрити, так як справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, на підставі норм п.1 чЛ ст. 205,310 ЦПК України.

У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги підлягають частковому задово­ленню, рішення суду належить скасувати, провадження по справі закрити.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 310, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Державного департаменту України з питань вико­нання покарань в АР Крим задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 листопада 2005 року скасувати, провадження по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до Управлшня Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим про стягнення грошового забезпечення, грошової допомоги, та надбавки за безперервну службу закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суд протягом двох місяців.