УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

09 жовтня 2006 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді   Ланкова М.В. суддів   Белинчук Т.Г. ІсаєваГА. при секретарі   Буровій Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 20 квітня 2006 року,

встановила:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, розташованою в смт. Форос в районі приринкової площі. Вимоги мотивовані тим, що на підставі договору оренди, укладеного між нею та Форосською селищною Радою вона володіє земельною ділянкою площею 0,2633 га. Вказана земельна ділянка надана їй в оренду строком на 49 років на підставі рішення 25 сесії 24 скликання Форосської селищної Ради від 12 липня 2004 року для будівництва та обслуговування торгово-побутового комплексу. Користуватися наданою їй земельною ділянкою вона не має можливості, оскільки він самовільно зайнятий відповідачем. Позивачка просила усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом зносу самовільно побудованих відповідачем будівель та споруджень.

Рішенням Ялтинського міського суду від 20 квітня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений. Суд зобов'язав ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні і розпорядженні земельною ділянкою площею 0,2633 га, розташованого в районі приринкової площі в смт. Форос шляхом зносу самовільних будівель та споруджень.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, розглядаючи справу, суд першої інстанції не врахував, що до теперішнього часу не розглянутий його адміністративний позов до Форосської селищної Ради про визнання частково недійсним рішення селищної Ради про передачу в оренду частини земельної ділянки, якою він відкрито і безперервно користується більш 10 років.

Заслухав суддю доповідача, вислухавши ОСОБА_2, його представника, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є законним землекористувачем земельної ділянки, проте користуватися виділеною їй земельною ділянкою вона не має можливості, оскільки він самовільно зайнятий відповідачем. Позивачка як законний землекористувач відповідно до ст. 152 ЗК України має право вимагати усунення перешкод в здійсненні свого права на земельну ділянку.

Справа №22-5032/2006

Головуючий у першій

Інстанції Переверзева Г.С.

Доповідач     Ісаєв Г.А.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є законним користувачем спірної земельної ділянки, яка була їй надана в оренду строком на 49 років на підставі рішення сесії Форосського сільської Ради від 12 липня 2004 року.

09 вересня 2004 року між ОСОБА_1 та Форосської селищної Радою укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 5-7)

Реалізувати своє право землекористувача ОСОБА_1 не має можливості, оскільки ділянка площею 0,2633 га самовільно зайнята відповідачем, який без відповідного дозволу побудував на ньому тимчасові будівлі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 ЗК України землекористувач має право вимагати усунення яких-небудь порушень його права на землю.

При таких обставинах суд першої Інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 без законних підстав займає земельну ділянку, користувачем якої є позивачка, яка має право вимагати усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Суд відповідно до вимог ст. 212, 217 ЗК України зобов'язав відповідача повернути законному землекористувачу спірну земельну ділянку і встановив порядок його виконання.

Твердження відповідача про те, що він оскаржує в суді рішення селищної Ради про надання в оренду ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, не має для розгляду справи правового значення, оскільки позивачка є законним землекористувачем, а у ОСОБА_2 відсутні правові підстави по використанню земельної ділянки.

Рішення суду відповідає закону і колегія суддів апеляційного суду не знаходить правових підстав для його скасування або зміни.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 20 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржено в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.