Справа № 2116/1020/2012

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

30.08.2012 року

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Диби Ю.В.

при секретарі Маменчук Л.Й.

з участю прокурора Бібіка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Нововоронцовка Херсонської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; українця, громадянина України, уродженеця с. ІПевченківка Нововоронцовського району Херсонської області, зареєстрований і проживає по АДРЕСА_1; освіта середня; пенсіонер; одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2012 року близько 19 год. 30 хв., знаходячись на території домоволодіння розташованого по АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з особистих мотивів, умисно, з метою заподіяння ОСОБА_2, тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 наніс їй близько 6-7 ударів дерев'яним ціпком в різні частини тіла, чим згідно висновку судово-медичної експертизи № 52 від 27.06.2012 року заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому п'ятої п'ясної кістки лівої кисті, крововиливу, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, забійної рани волосистої частини голови, крововиливу навкруги, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та синця правої щоки, лівої ноги, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України визнав частково, пояснив, що 02.06.2012 року близько 19 год. 30 хв. він знаходився поблизу подвір'я свого домоволодіння та почув лайку, що відбувалася на території домоволодіння його сина ОСОБА_3 Зайшовши до нього в двір, побачив як ОСОБА_2 погрожувала його сину, замахуючись на нього палицею. Він зробив їй зауваження, щоб не чіпала сина, оскільки той є інвалідом 2 групи і не може у повній мірі чинити супротив, так як є фізично слабким, на що ОСОБА_2 почала ображати його та виганяти з двору при цьому тією ж палицею замахнулась і на нього. Тоді він взяв з рук свого сина дерев'яний ціпок і наніс один удар в обличчя долонею правої руки ОСОБА_2, яка внаслідок цього впала на землю, далі він наніс їй близько 2-3 ударів ціпком по тілу в область сідниць та тулубу. По руці, голові, а також у інші частини тіла ОСОБА_2 він ударів не наносив, тому вину визнає частково, вважає, що удару ціпком по руці ОСОБА_2 він не міг заподіяти і наніс меншу кількість ударів по її тілу. Вважає, що діяв вірно, оскільки захищав свого сина, цивільний позов не визнав.

Не дивлячись на часткове визнання своєї вини підсудним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, суд вважає, що його вина знайшла своє підтвердження під час судового слідства і підтверджується наступними доказами по справі.

Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що того дня між нею та чоловіком сталася сварка через те, що вона зробила йому зауваження з приводу того, що він не допоміг їй по господарству, на що той відреагував агресивно і вони почали сваритися. В цей час до них прийшов ОСОБА_1, який майже нічого не кажучи і не пояснюючи, схопив її за верхній одяг та штовхнув, внаслідок чого вона впала. Потім ОСОБА_1 наніс їй близько 6-7 ударів в область голови, верхньої та нижньої частини спини, а також в обидві руки вище кисті дерев'яним ціпком, який взяв з рук її чоловіка, за допомогою якого останній пересувається спираючись на нього під час ходи. Під час цього до території домоволодіння прибігла ОСОБА_4, яка почала голосно кричати та заспокоювати ОСОБА_1, який після цього припинив свої дії. Піднявшись вона виявила на собі кров, що текла з голови, а приблизно через годину у неї з'явився біль в області кисті лівої руки. У вказаному місці виникла пухлина, яка мала синюшний колір.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що того дня вона допомагала ОСОБА_2 загнати корову до сараю, в цей час остання почала сваритися зі своїм чоловіком ОСОБА_3 з приводу того, що він їй не допомагає. Коли розпочалася сварка вона вийшла з їх двору та стояла навпроти житлового будинку ОСОБА_2 В цей час до них зайшов ОСОБА_1 схопив ОСОБА_2 за одяг та повалив на землю. Після цього вихопив з рук свого сина ОСОБА_3, дерев'яний ціпок і почав наносити ним удари по тілу ОСОБА_2, яка в цей час перебувала лежала на землі. Удари він наносив і по голові і по рукам і по тілу, їх кількість була десь близько 6-7 ударів. Вона одразу ж підбігла до ОСОБА_1 і попросила, щоб той припинив бити ОСОБА_2

Вислухавши пояснення підсудного, потерпілої, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину, підтверджується, також, наступними доказами, дослідженими в ході судового слідства:

- показаннями свідка ОСОБА_3, даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України про те, що 02.06.2012 року близько 19 год. 30 хв. між ним та його дружиною виник конфлікт, що відбувався на території їхнього домоволодіння. Його причину він повідомити не може. Під час цього була присутня ОСОБА_4, яка згодом пішла з території їхнього домоволодіння. Через деякий час після цього до території цього ж домоволодіння прийшов його батько ОСОБА_1, який почув сварку, так як сидів на лавці, що розташована неподалік. ОСОБА_1, почав заступатися за ОСОБА_3, а саме повідомив ОСОБА_2, про те, що вона не правильно себе поводить. В процесі цього ОСОБА_1 застосував фізичну силу до ОСОБА_2, яка виразилася у нанесенні ударів. Зокрема ОСОБА_1, наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_2. а також декілька ударів дерев'яним ціпком по її тілу, куди саме він повідомити не може. Ціпок він вихопив з рук ОСОБА_3, який за допомогою нього пересувається, так як має проблеми з опорно-руховим апаратом. До території їхнього домоволодіння приходила ОСОБА_4, яка заспокоювала ОСОБА_1 (а.с.23);

- показаннями свідка ОСОБА_5, даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України про те, що 02.06.2012 року близько 19 години вона знаходилася за місцем проживання. В той же час, вона почула лайку поблизу території свого домоволодіння. Вийшовши на вулицю, вона побачила, що на території сусіднього домоволодіння сварилися ОСОБА_2. та ОСОБА_3 Через декілька хвилин вона побачила, як до території їх домоволодіння прийшов ОСОБА_1, який втрутився в сварку свого сина та невістки. Вона ж побачила, як ОСОБА_1 двічі замахувався на ОСОБА_2, дерев'яною палицею. Чи наносив він удари по тілу ОСОБА_2. свідок повідомити не змогла, оскільки видимість була поганою, так як заважало гілля дерев. ОСОБА_1, заходив до території домоволодіння свого сина та невістки без дерев'яної палиці, де він її взяв свідок не знає (а.с.24);

- заявою про вчинений злочин ОСОБА_2 від 02.06.2012 року, в якій вона просить прийняти міри до ОСОБА_1 за спричинення їй тілесних ушкоджень, що мало місце 02.06.2012 року близько 19 год. 30 хв. ( а.с. 4);

- довідкою судово-медичного експерта №51 від 05.06.2012 року, в якій зазначено, що у ОСОБА_2 виявлено середньої тяжкості тілесні ушкодження ( а.с. 11);

- висновком судово-медичної експертизи №52 від 27.06.2012 року, в якому зазначено, що при проведенні експертизи у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому п'ятої п'ясної кістки лівої кисті, крововиливу, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, забійної рани волосистої частини голови, крововиливу навкруги, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та синця правої щоки, лівої ноги, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися, при обставинах і у спосіб вказаних потерпілою в результаті дії тупих предметів, не виключено тупого предмету з переважаючою довжиною, яким може бути ортопедична палиця (а.с.15-16).

Всі ці докази суд визнає достовірними і кладе в основу вироку в справі.

Суд вважає вину підсудного доведеною, та правильно кваліфікованою за ч.1 ст. 122 КК України: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Суд критично ставиться до пояснень підсудного щодо кількості нанесених ним ударів та твердження, що ударів ціпком по рукам він не наносив, оскільки його твердження спростовується поясненнями потерпілої, свідків та висновком судово-медичної експертизи.

Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного судом не встановлено, однак із урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності скоєного злочину, особи винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, враховуючи вік ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що він як особа не є суспільно - небезпечною і його перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням такого покарання, як позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України можливе звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Що стосується цивільного позову потерпілої на суму 10000 грн. моральної шкоди то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню. Дійсно, злочином потерпілій завдано моральної шкоди, яка виразилась в фізичному болю, переживаннях, стражданнях, тому, суд з урахуванням, матеріального стану підсудного, виходячи із засад розумності та справедливості, вважає за можливе стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 2500 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю один рік, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо засудженого залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілої задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2500 грн. в рахунок відшкодування моральної (немайнової), завданої злочином.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Нововоронцовський районний суд.

Суддя Ю. В. Диба