ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "09" липня 2008 р. по справі № 07/24-38
від 09.07.2008р. справа № 07/24-38
за позовом Приватного підприємства “Європацукор, смт. Іваничі
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дружба”, с.Тур Ратнівського району
про стягнення 2278грн. 95коп.
Суддя Сур’як О.Г.
Представники:
від позивача: Колєсов М.Г., довіреність № 02/08-247 від 20.05.2008р.
від відповідача: н/з
Позивачу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.
Суть спору: Позивач – ПП “Європацукор” просить стягнути з відповідача – СВК “Дружба” 2278грн. 95коп., з них: 1300грн. основного боргу, 520,65грн. відсотків за користування товарним кредитом згідно договору купівлі-продажу цукрових буряків від 16.02.2006р. № 11/1 урожаю 2006 року, 396,75грн. інфляційних нарахувань, 61,55грн. – 3% річних.
Відповідач письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог не представив, свого представника в судове засідання не направив та не скористався своїм правом взяти участь в судовому засіданні (ухвала суду від 25.06.2008р. надсилалась відповідачу рекомендованою кореспонденцією та на адресу суду не повернулась).
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, про що було попереджено відповідача ухвалою суду від 25.06.2008р.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
16.02.2006р. між позивачем (Завод) та відповідачем (Господарство) укладено договір купівлі-продажу цукрових буряків та продуктів їх переробки №11/1 урожаю 2006 року.
Відповідно до п. 3.1 договору Господарство зобов’язувалось посіяти, виростити і продати на Завод цукрові буряки для промислової переробки.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що кінцева дата доставки цукрового буряка на Завод не може бути пізніше 10.11.2006р.
На виконання п.4.5 договору, для авансування вирощування цукрових буряків позивач надав відповідачу на умовах товарного кредиту насіння цукрових буряків в кількості 50кг. на суму 1300грн., що підтверджується накладною на відпуск насіння від 16.02.2006р. та довіреністю серії ЯКХ № 927100 від 16.02.2006р. (а.с.8-9).
Проте, відповідач своїх договірних зобов’язань щодо поставки позивачу цукрових буряків у зазначений термін не виконав. Надані матеріальні ресурси грошовими коштами не оплатив.
Статтею 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 4.5 договору передбачено, що у випадку, коли Господарство отримало товарний кредит (насіння цукрових буряків) і не поставило на даний Завод цукросировини, воно зобов’язане оплатити наданий товарний кредит грошовими коштами в термін до кінцевої дати надання кредиту згідно договору, сплативши при цьому основну вартість кредиту та на умовах товарного кредиту проценти за користування ним у розмірі 0,15% від його вартості за кожен день користування з дати його отримання.
Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 1300грн. основного боргу за надані матеріальні ресурси (насіння буряків) та 520,65грн. відсотків за користування товарним кредитом обґрунтована і підлягає до задоволення. За прострочення платежу з відповідача слід стягнути 396,75грн. нарахувань від інфляції та 61,55грн. – 3% річних (розгорнуті розрахунки зазначених сум в матеріалах справи, а.с. 4).
Оскільки на день розгляду справи відповідачем не представлено суду доказів сплати заявленої позивачем суми, вимога позивача підставна і підлягає задоволенню в розмірі 2278,95грн. (1300 + 520,65 + 396,75 + 61,55).
Відповідно до ст.49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони; суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Тому судові витрати в сумі 220 грн. (з них, 102грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 526, 625, Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» (Волинська область, Ратнівський район, с. Тур, ЄДРПОУ 03738108) на користь приватного підприємства «Європацукор» (45300 Волинська обл., смт .Іваничі, вул. Заводська, 18, ЄДРПОУ 31979894) 2278 грн. 95 коп. (з них: 1300грн. основного боргу, 520,65грн. відсотків за користування товарним кредитом, 396,75грн. інфляційних нарахувань, 61,55грн. – 3% річних), а також 220грн. судових витрат по справі (з них: 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Суддя О.Г. Сур’як
Суддя Сур'як О. Г.